Справа № 149/2419/22
"26" вересня 2022 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Павлюк О. О.
за участі секретаря Олійник І. С.
розглянувши без повідомлення учасників справи питання про внесення виправлень в рішення Народного суду Хмільницького району Вінницької області від 05.07.1978 в справі №2-373 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя
14.09.2022 ОСОБА_3 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із заявою про виправлення описок у рішенні Народного суду Хмільницького району Вінницької області від 05.07.1978 в справі № 2-373 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, а саме замість " ОСОБА_4 " зазначити " ОСОБА_3 ".
Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень може вирішуватися без повідомлення учасників справи (ч. 2 ст. 269 ЦПК України).
Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.07.1978 Народним судом Хмільницького району Вінницької області в справі № 2-373 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На підставі вказаного рішення 08.09.1978 було видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис №119 від 08.09.1978, де прізвище, ім'я, по батькові позивача зазначено ОСОБА_2 . На викоання рішення суду в частині поліду майна подружжя також було видано реєстраційне свідоцтво на 67/100 домоволодіння АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 , що також відповіда резолютивній частині рішення.
Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі № 6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Отже, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, розділових знаках тощо). Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Матеріали цивільної справи №2-373/1978 за давністю були знищені. Разом з тим суд враховує, що рішення судувід 05.07.1978 було реалізовано (виконано), і на його підставі було видано відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 та реєстраційне свідоцтво на частку у нерухомому майні (копії додана до заяви), в яких ім'я завниці відповідає резолютивній частині рішення. Подальша видача 09.09.1995 року паспорта заявниці на ім'я " ОСОБА_3 " та 17.06.2016 року повторного свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_3 , не свідчить про допущену судом описку при ухваленні рішення.
Інші надані заявником докази вказаних висновків суду не спростовують, а лише підтверджують розбіжності у написанні імені заявниці у різних документах, однак жодним чином не підтверджують допущення судом описки у рішенні 05.07.1978 року.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд не вбачає підстав для виправлення описки в рішенні суду.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 269, 353-355 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описок у рішенні Народного суду Хмільницького району Вінницької області від 05.07.1978 в справі № 2-373 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: О. О. Павлюк