іменем України
Справа № 126/2025/20
Провадження № 2/126/36/2022
"27" вересня 2022 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудь О. Г.
секретар Кучанська В. М.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Серебрія, Бершадського району Вінницької області помер ОСОБА_3 .. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), іншого рухомого та нерухомого майна. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла відповідачка по справі ОСОБА_2 , яка є мамою покійного та спадкоємцем першої черги. За її заявою 15.05.2020 року було заведено спадкову справу № 33/2020 року, що підтверджується листом приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу. При заведенні спадкової справи приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу було отримано інформаційну довідку зі спадкового реєстру про наявність заповітів, в якій є інформація про посвідчення Серебрійською сільською Радою на його користь заповіту від імені ОСОБА_3 , про який йому не було відомо та не могло бути відомо, оскільки з ОСОБА_3 він разом не проживав, дружніх стосунків не підтримував, але вони були знайомі з ним, оскільки він надавав ОСОБА_3 допомогу по обробітку земельної ділянки. 07.07.2020 року приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу було направлено йому листа з якого йому і стало відомо про існування заповіту складеного ОСОБА_3 на його користь. Отримавши даного листа він звернувся до Серебрійської сільської ради за отриманням дублікату заповіту, проте з видачею дубліката сільська рада зволікала, в зв'язку з чим він був вимушений звернутись за отриманням юридичної допомоги до адвоката, який зробив запит і лише 08.09.2020 року йому було видано дублікат заповіту з якого йому достовірно стало відомо про, що ОСОБА_3 заповідав йому земельну ділянку площею 2,6095 га. Заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 він не подав вчасно та не може подати на даний час в зв'язку з тим, що він не був обізнаний про наявність заповіту, що є поважною причиною та підставою для визначення йому додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не явився, надав заяву про підтримання позовних вимог, просив слухати справу у його відсутність.
Відповідач та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не явилися. Жодних заяв та клопотань від них не надходило.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Серебрія Бершадського району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується листом приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу Шийко В.Б. від 07.07.2020, довідкою Серебрійської сільської ради № 353 від 08.09.2020.
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), іншого рухомого та нерухомого майна, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯЖ № 251052 виданого 02.09.2008 року Бершадською районною державною адміністрацією та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 8451420.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла відповідачка по справі ОСОБА_2 , яка є мамою покійного та спадкоємцем першої черги. За її заявою 15.05.2020 року було заведено спадкову справу № 33/2020 року, що також підтверджується листом приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу Шийко В.Б. від 07.07.2020.
При заведенні спадкової справи приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Шийко В.Б. було отримано інформаційну довідку зі спадкового реєстру про наявність заповітів, в якій є інформація про посвідчення Серебрійською сільською радою на користь ОСОБА_1 заповіту від імені ОСОБА_3 .. Вказана обставина також підтверджується дублікатом заповіту від 09.10.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 41.
Позивач стверджує, що про заповіт вчинений на його користь йому не було відомо, оскільки з ОСОБА_3 він разом не проживав, дружніх стосунків не підтримував, але вони були знайомі з ним, оскільки він надавав ОСОБА_3 допомогу по обробітку земельної ділянки.
07.07.2020 року приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Шийко В.Б. йому було направлено листа з якого йому і стало відомо про дану обставину.
Позивач зазначає, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а саме через необізнаність про наявність заповіту на його ім'я.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1270 цього Кодексу передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" спадкоємці, які не прийняли спадщину в установлений законом строк, можуть звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ст. 1272 ЦК України, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності цього Кодексу, а саме з 1 січня 2004 року.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Саме така правова позиція висловлена Верховним судом України в Постанові від 23.08.2017 року по справі № 6-1320цс17.
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2019 № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Судом встановлено, що про існування заповіту від 09.10.2013 позивач дізнався з листа приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу Шийко В.Б. від 07.07.2020.
Встановлені судом обставини вказують на наявність об'єктивних труднощів для своєчасного подання позивачем заяви про прийняття спадщини нотаріусу.
Наведене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду (справа № 757/28103/16-ц, № 130/2517/18 від 21.09.2020).
Аналіз наведених причин пропуску строку для прийняття спадщини та обставин справи в їх сукупності дає підстави для визнання в контексті положень частини 3 статті 1272 ЦК України поважною причину незнання позивача про наявність заповіту на його ім'я, оскільки такі обставини об'єктивно унеможливили подання позивачем нотаріусу заяви про прийняття спадщини за місцем її відкриття та реалізацію передбаченого і гарантованого законом права на спадкування в межах встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини.
За таких обставин справи, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, враховуючи, що відповідачем не надано жодного заперечення щодо позову, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом правових підстав для задоволення позову і визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті спадкодавця в межах строку, встановленого частиною 1 статті 1270 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 1268-1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 200, 206, 223, 247, 263, 264, 265, 293, 315 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначений строк обраховувати з дати набрання даним рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. Г. Рудь