справа № 380/13093/22
про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Г.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) у якому просить (мовою оригіналу):
- Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.07.2022 №16455/3-1300-21 про відмову в перерахунку та поновленні виплати пенсії позивачу;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити позивачу виплату пенсії за віком, починаючи з 01.11.2009 з її одночасним перерахунком та індексацією на загальних підставах, відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 з урахуванням пенсійної реформи України та змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент поновлення виплати пенсії, на підставі документів, що перебувають у пенсійній справі, не нижчій за мінімальну пенсію у розмірі мінімуму для осіб, які втратили працездатність, компенсацію страти частини доходів за затримку виплати пенсії за період із 01.11.2009 по день фактичної виплати заборгованості з пенсії, одним платежем, на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою, поданою представником позивача за довіреністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що до неї не додано документа про сплату судового збору. Однак, разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що позивач не має доходу на території України, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 2021 рік. Вказує, що оскільки позивач не отримує пенсії за віком, не має інших доходів та перебуває у важкому матеріальному становищі, то існують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Згідно позиції Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
На підтвердження заявленого клопотання представник позивача надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2021 рік, з яких видно, що інформація про доходи відсутня.
Водночас, надані представником докази не можуть підтверджувати дійсний матеріальний стан позивача, оскільки, як зазначає представник у позовній заяві, позивачка з 2009 року постійно проживає в іншій державі (Ізраїль). Тому, відсутність інформації про її доходи на території України не свідчать про відсутність таких доходів взагалі або про її тяжкий матеріальний стан.
Необхідно наголосити, що Закон України “Про судовий збір” не містить норми про те, що розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік стосується лише доходу, який отриманий позивачем на території України.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, представником позивача не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан, перешкоджає сплаті судового збору за подання позову у встановлений законом порядку.
Оскільки позивачем не надано належних доказів її майнового стану, тому відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих нею доказів.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
За вказаних обставин клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору не є обґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимогу визнати протиправним рішення про відмову у перерахунку та поновленні виплати пенсії та зобов'язання відновити виплату пенсії за віком. Тобто, позивачем подано позов з однією вимогою немайнового характеру - судовий збір становить 992,40 грн. (2481,00 грн. х 0,4).
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, вбачаються підстави для залишення позову без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме надання документу про сплату позивачем судового збору в сумі 992,40 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/13093/22 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Морська Г.М.