26 вересня 2022 року м. Київ справа №320/12532/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державного казначейства України у Київській області, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ПФУ у Київській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державного казначейства України у Київській області (далі - третя особа), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо не оформлення та не подання до третьої особи подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9086 грн. 00 коп.;
- зобов'язати відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9086 грн. 00 коп. з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 1 квітня 2021 р., сплата якого підтверджується квитанцією від 1 квітня 2021 р. № 0.0.2073178778.1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 1 квітня 2021 р. позивач придбала вперше квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки відповідно до ст. 49 Закону України “Про нотаріат” однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій є невнесення встановлених законодавством платежів, пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальних дії, позивач був змушений сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій на купівлю-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу - 9086 грн. 00 коп. У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення йому безпідставно сплачених коштів у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу (9086 грн. 00 коп.). Проте, відповідачем було відмовлено у повернені суми збору з операцій на купівлю-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу у розмірі 9086 грн. 00 коп.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
27 жовтня 2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що у відповідача відсутній доступ до відомостей щодо реалізації нерухомості фізичними особами, за наданими позивачем документами не можливо встановити відсутність інших правочинів щодо придбання нерухомого майна, підстави для внесення подання відсутні.
Третя особа надала пояснення щодо порядку повернення коштів, які просила врахувати у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
1 квітня 2021 р. між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. та зареєстрований в реєстрі за № 2283.
Відповідно до вимог п. 1 розділу 1 договору купівлі-продажу квартири від 1 квітня 2021 р. за цим договором продавець передає квартиру у власність покупцеві, а покупець приймає у власність квартиру і зобов'язується сплатити за неї обумовлену грошову суму, визначену цим договором.
Квартира, що відчужується за даним договором, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2 розділу 1 договору купівлі-продажу квартири від 1 квітня 2021 р.)
Згідно з вимогами п. 10 розділу 2 договору купівлі-продажу квартири від 1 квітня 2021 р. продаж квартири, за домовленістю сторін, вчинюється за 908 600 гривень 00 копійок, з яких 258 600 гривень 00 копійок, які отримані продавцем від покупця до оформлення цього договору, згідно вимог та у порядку визначеному законодавством України, а решта суми 650 000 гривень 00 копійок, сплачується у національній валюті України покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок покупця, в термін 2 банківських дня.
Право власності позивача на цю квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2322361532224) зареєстровано 1 квітня 2021 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 1 квітня 2021 р., що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 250877567.
При укладенні договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 6345 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 1 квітня 2021 р. № 0.0.2073178778.1.
8 квітня 2021 р. позивач із заявою звернувся до відповідача щодо повернення безпідставно сплачено збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
5 травня 2021 р. листом № 1000-0604-8/42752 відповідача позивача повідомлено, що за наданими позивачем документами не можливо встановити відсутність інших правочинів щодо придбання нерухомого майна, вчинених позивачем в якості покупця, та відповідно підтвердити факт придбання житла вперше. За таких обставин та враховуючи, що органи Пенсійного фонду України не володіють офіційною інформацією стосовно вчинених правочинів, спрямованих на набуття права власності на нерухоме майно фізичними або юридичними особами, для прийняття обґрунтованого рішення про наявність достатніх правових підстав для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутня можливість.
Позивач вважає ці дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до вимог п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з вимогами пункту 151 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 153 Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Таким чином, відповідно до вказаних приписів, громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 250877567, сформованого 1 квітня 2021 р., встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 1 квітня 2021 року.
Ураховуючи наведене, суд зазначає, що інших житлових приміщень за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на вищевказане нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (квартири або житлового будинку) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбав житло та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до вимог п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 3 вересня 2013 р. № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з вимогами п. 7.2 Порядку визначено, що ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 р. № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 9086 грн. 00 коп., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 24 квітня 2018 р. по справі № 813/2874/17, від 10 вересня 2018 р. № 819/1012/17, від 28 листопада 2018 р. № 813/1126/17, від 30 листопада 2018 р. № 819/976/17, від 13 грудня 2018 р. № 813/969/17, від 28 березня 2019 р. № 819/830/17, від 2 квітня 2019 р. № 819/806/17, від 4 квітня 2019 р. № 819/1553/17.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9086 грн. 00 коп. у встановленому порядку, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що дії відповідача були неправомірними. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп. згідно з квитанцією від 16 вересня 2021 р. № 90162.
Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 139 КАС України, тому беручи до уваги результат вирішення спору щодо повного задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 908 грн. 00 коп. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління ПФУ у Київській області щодо не оформлення та не подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9086 грн. 00 коп.
Зобов'язати Головне управління ПФУ у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9086 грн. 00 коп. з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 1 квітня 2021 р., сплата якого підтверджується квитанцією від 1 квітня 2021 р. № 0.0.2073178778.1.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, адреса: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ - 22933548.
Третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, адреса: пл.. Л. Українки, буд. 1, м. Київ, 01196, код ЄДРПОУ - 37955989.
Суддя Журавель В.О.