Справа № 623/1914/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1693/22Головуючий у 1-й інстанції Одарюк М.П. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
20 вересня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Шинкарьова Наталія Василівна,
на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Шинкарьова Наталія Василівна, про ухвалення додаткового рішення
по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Балаклійської державної нотаріальної контори Голуб Вікторія Миколаївна про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання спадкоємцями першої черги, про встановлення власності на долю в спадщині, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,
Короткий зміст заяви
У березні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Шинкарьова Н.В. (заява підписана представником ОСОБА_4 ), звернулись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Балаклійської державної нотаріальної контори Голуб В.М. про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання спадкоємцями першої черги, про встановлення власності на долю в спадщині, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
В заяві просили суд постановити додаткову ухвалу до ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року про затвердження мирової угоди між сторонами від 10 листопада 2016 року у вищевказаній справі, а саме:
в пункті 1 мирової угоди встановити, що дійсною датою смерті спадкодавця ОСОБА_5 є ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
пункт 11 мирової угоди викласти в такій редакції:
«11. За позивачем, ОСОБА_2 , визнається право власності: на 1/2 частку в праві спільної власності на земельну ділянку із кадастровим №6322882000:03:000:0059, площею: 4,7662 га; та на 1/2 частку в праві спільної власності на земельну ділянку із кадастровим №6322882000:01:000:0114, площею: 0,4222 га; загальна площа двох земельних ділянок складає: 5,1884 га, розташовані на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та які належали померлому на підставі Державного акта про право власності на землю від 29 грудня 2002 року, виданого Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області (запис в Книзі записів державних актів на право власності на землю №707).
12. За позивачем, ОСОБА_1 , визнається право власності: на 1/2 частку в праві спільної власності на земельну ділянку із кадастровим №6322882000:03:000:0059, площею: 4,7662 га; та на 1/2 частку в праві спільної власності на земельну ділянку із кадастровим №6322882000:01:000:0114, площею: 0,4222 га; загальна площа двох земельних ділянок складає: 5,1884 га, розташовані на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та які належали померлому на підставі Державного акта про право власності на землю від 29 грудня 2002 року, виданого Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області (запис в Книзі записів державних актів на право власності на землю №707)».
Позивачі посилалися на те, що вказана мирова угода до теперішнього часу невиконана, право спільної власності позивачів на вказані земельні ділянки не зареєстровано.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2021 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Балаклійської державної нотаріальної контори Голуб В.М. про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання спадкоємцями першої черги, про встановлення власності на долю в спадщині, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Із ухвалою суду першої інстанції не погодилися ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , в інтересах яких діє представник - адвокат Шинкарьова Н.В., яка підписала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2021 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.
Узагальнені аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що земельні ділянки, щодо яких ставилося питання про ухвалення додаткового рішення не були предметом розгляду при постановленні ухвали є хибним.
Позивачі вважають, що сторони мирової угоди фактично вирішили правову долю двох земельних ділянок.
На думку позивачів ухвалення додаткового судового рішення не змінює зміст затвердженої мирової угоди.
Крім того, позивачі вважають, що іншого способу усунення недоліків ухвали суду, ніж ухвалення додаткового судового рішення немає.
Також позивачі посилалися на ту обставину, що при постановленні ухвали про визнання мирової угоди була допущена описка.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника осіб, які подали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Балаклійської державної нотаріальної контори Голуб В. М. про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання спадкоємцями першої черги, про встановлення власності на долю в спадщині, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним сторони 10 листопада 2016 року уклали мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і просили суд її визнати та закрити провадження у справі.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року мирова угода визнана.
Згідно визнаної мирової угоди сторони дійшли таких домовленостей:
1. Відповідач ОСОБА_3 визнає, що позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , є спадкоємцями першої черги по закону після смерті їх батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 частки земельної ділянки кожний, розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, та на 1/6 частки будинку кожний, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Відповідач ОСОБА_3 визнає, що позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , є спадкоємцями по закону, після смерті їх бабусі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за правилами статті 1266 ЦК України, на 1/12 частини, земельної ділянки, розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га та на 1/6 частини будинку кожний, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , визнають, що відповідач є спадкоємцем першої черги по закону після смерті її матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/6 частку земельної ділянки, розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, та на 2/6 частки будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Відповідач ОСОБА_3 відмовляється від спадщини після смерті матері, яка складається з 1/6 частки земельної ділянки, розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, на користь позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 по 1/12 частки земельної ділянки кожному.
5. Позивач ОСОБА_5 відмовляється від спадщини після смерті батька та бабусі, яка складається з 2/6 частки будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь відповідача ОСОБА_3 .
6. Позивач ОСОБА_1 відмовляється від спадщини після смерті батька та бабусі, яка складається з 2/6 частки будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь відповідача ОСОБА_3 .
7. За позивачем ОСОБА_5 визнається право власності на 1/3 частки земельної ділянки, розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, після смерті батька.
8. За позивачем ОСОБА_1 , визнається право власності на 1/3 частки земельної ділянки, розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, після смерті батька.
9. За позивачем ОСОБА_5 визнається право власності на 1/6 частки земельної ділянки розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, після смерті бабусі.
10. За позивачем ОСОБА_1 визнається право власності на 1/6 частки земельної ділянки розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, після смерті бабусі.
11. За позивачем ОСОБА_5 визнається право власності на 1/2 частки земельної ділянки розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, після смерті бабусі та батька.
12. За позивачем ОСОБА_1 визнається право власності на 1/2 частки земельної ділянки розташованої на території Бугаївської сільської ради, площею 5,1884 га, після смерті бабусі та батька.
13. За відповідачем ОСОБА_3 визнається право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
14. Визнається, що свідоцтво про право власності на спадщину ОСОБА_3 , видане державним нотаріусом Балаклійської державної нотаріальної контори Голуб В.М., є недійсним.
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Балаклійської державної нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання спадкоємцями першої черги, про встановлення власності на долю в спадщині, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним ухвалою суду закрито.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2021 року виправлено описку в ухвалі Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року, а саме суд в ухвалі зазначив, що: вказати в п. 1 резолютивної частини рішення, вказавши: «…. після смерті їх батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ….» замість: «….після смерті їх батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 …».
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Тобто, додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що суд визнав мирову угоду у відповідності до змісту мирової угоди (а.с. 120-123), яка була укладена сторонами.
Слід звернути увагу, що сторони погодилися із ухвалою місцевого суду від 10 листопада 2016 року, якою була визнана мирова угода, оскільки сторонами вона оскаржена не була.
Перевіряючи матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, виходячи із матеріалів справи, змісту укладеної і визнаної мирової угоди, встановив, що заявник фактично просить змінити розміри та кількість земельних ділянок та, із урахуванням положень статті 270 ЦПК України, правильно відмовив у задоволенні заяви, а доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для постановлення додаткового судового рішення не підтверджуються матеріалами справи.
При цьому, аналізуючи матеріали справи колегія суддів приходить до переконання про відсутність позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і дійшли згоди при укладенні мирової угоди, а судом не було їх відображено у мировій угоді, відповідно до волевиявлення сторін.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
Посилання в апеляційній скарзі про те, що суд допустив описку в ухвалі суду про затвердження мирової угоди не ставить під сумнів правильність висновків суду першої інстанції тому, що ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2021 року виправлено описку в ухвалі Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року.
Ухвала про виправлення описки сторонами на оскаржена.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, постановив судове рішення, яке відповідає закону, підстави для зміни чи скасування ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2021 року - відсутні.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, доказів понесення судових витрат у суді апеляційної інстанції не надано - відсутні підстави для нового розподілу судових витрат чи стягнення судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Шинкарьова Наталія Василівна- залишити без задоволення.
Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 вересня 2022 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко