м. Вінниця
26 вересня 2022 р. Справа № 120/2590/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на проведення експертизи та вартість відібраних зразків,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відшкодування вартості відібраних зразків та проведення їх експертизи.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач відзначив про відмову суб'єкта господарювання в добровільному порядку відшкодувати понесені відповідачем витрати у вигляді вартості відібраних зразків, пов'язаних з проведенням експертизи в розмірі 33947,55 грн., що є підставою для стягнення вказаних витрат з позивача в судовому порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, позаяк дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2022 року вищезазначену ухвалу скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 27.06.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
22.07.2022 року на виконання ухвали суду подано відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на порушення позивачем вимог статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення планової перевірки, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
22.10.2021 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області на підставі наказу № 5139-а від 21.10.2021 та направлення на проведення перевірки № 3374 від 21.10.2021 проведено планову перевірку характеристик продукції за місцем розміщення: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Постанови № 1067 від 16.12.201
Під час планової перевірки було здійснено відбір зразків, відповідно до рішення про призначення експертизи від 22.10.2021 №0012, рішення про відбір зразків від 22.10.2021, складено акт відбору зразків продукції №012 від 22.10.2021.
Дослідження проводилось ДП «Полтавським регіональним науково-технічним центром стандартизації, метрології та сертифікації» та відповідно до протоколів випробувань на відповідність вимогам:
1. Протоколу випробувань №10.1-6143 від 15.11.21р., в результаті випробувань «адаптер iPhone USB Power» були виявлені невідповідності, а саме не витримав ДСТУ EN 60950-1:2015:
- п. 1.7.2 (відсутня інструкція з безпеки та маркування);
- п. 1.7.2.1 (інструкції з безпеки відсутні українською мовою).
2. Протоколу випробувань №№10.1-6144 від 15.11.21р., в результаті випробувань «адаптер Crown» були виявлені невідповідності, а саме не витримав ДСТУ EN 60950- 1:2015:
- п. 1.7 (відсутні маркування та інструкції);
- п. 1.7.2 (відсутня інструкція з безпеки та маркування);
- п. 1.7.2.1 (інструкції з безпеки відсутні).
3. Протоколу випробувань №№10.1-6145 від 15.11.21р., в результаті випробувань «зарядний пристрій IZI. арт: LW-П» були виявлені невідповідності, а саме не витримав ДСТУ EN 60950-1:2015:
- п. 1.7 (відсутні маркування та інструкції);
- п. 1.7.2 (відсутня інструкція з безпеки та маркування);
- п. 1.7.2.1 (інструкції з безпеки відсутні).
4. Протоколу випробувань №№10.1-6146 від 15.11.21р., в результаті випробувань «зарядний пристрій Avantis, арт.: А818» були виявлені невідповідності, а саме не витримав ДСТУ EN 60950-1:2015:
- п. 1.7 (відсутні маркування та інструкції);
- п. 1.7.2 (відсутня інструкція з безпеки та маркування);
- п. 1.7.2.1 (інструкції з безпеки відсутні).
За наслідками проведеного планового заходу та відбору зразків продукції на виконання вимог п. 5 ст. 15 Закону №2735-VI посадовими особами Позивача складено акт перевірки характеристик продукції від 16.11.2021 №0082, який відповідач відмовився отримувати, про що свідчить відповідний запис в даному акті (а.с. 94).
Акт перевірки характеристик продукції від 16.11.2021 №0082, листи про відшкодування вартості проведення експертизи та зразків №02-7/2686, 02-7/2687, 02-7/2689, 02-7/2690, №02- 7/2691, №02-7/2692, №02-7/2693, №02-7/2694 від 11.11.2021, вищезазначені протоколи випробувань направлені на адресу Відповідача за місцезнаходженням та отримані останнім 24.11.2021 року, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення (а.с.113).
Загальна сума витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, становить 33225,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №486 від 29.11.2021 року (а.с.114).
Позивач вважаючи, що наявні підстави для стягнення з відповідача вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», безпечна нехарчова продукція (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням:
характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування;
впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею;
попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції;
застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.
Приписами статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.
У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.
Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.
Згідно з положеннями статті 14 вказаного Закону відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.
До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.
Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.
Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.
За приписами статті 17 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для з'ясування питань, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) може призначатися експертиза (випробування).
Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов'язані ознайомити суб'єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування).
Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства.
Статтею 27 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що відбір зразків продукції здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їх вартості.
Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.
Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.
Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду.
Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналогічно за приписами статті 16 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за рахунок органу державного нагляду (контролю).
У разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства суб'єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п. 2 Порядку відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 921 (далі також - Порядок № 921), орган державного ринкового нагляду в тижневий строк після ознайомлення суб'єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, готує документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, та надсилає їх суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або листом з оголошеною цінністю чи вручає під розписку.
Суб'єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.
За правилами п. 3 Порядку № 921, у разі незгоди суб'єкта господарювання з результатами експертизи орган державного ринкового нагляду проводить повторну експертизу за заявою суб'єкта, яка подається в тижневий строк після ознайомлення з висновком основної експертизи. Якщо за результатами проведення повторної експертизи встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, суб'єкт господарювання відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням основної і повторної експертизи, відповідно до пункту 2 цього Порядку.
У разі відмови суб'єкта господарювання від відшкодування органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, зазначені кошти стягуються в судовому порядку (п.4).
Як зазначалося вище, за результатами проведених випробувань встановлено, що продукція, яка була предметом дослідження, є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, а відтак наявні підстави для відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.
Так, як встановлено судом, за результатами дослідження, яке проводилось ДП «Полтавським регіональним науково-технічним центром стандартизації, метрології та сертифікації» та відповідно до протоколів випробувань на відповідність вимогам:
1. Протоколу випробувань №10.1-6143 від 15.11.21р., в результаті випробувань «адаптер iPhone USB Power» були виявлені невідповідності, а саме не витримав ДСТУ EN 60950-1:2015:
- п. 1.7.2 (відсутня інструкція з безпеки та маркування);
- п. 1.7.2.1 (інструкції з безпеки відсутні українською мовою).
2. Протоколу випробувань №№10.1-6144 від 15.11.21р., в результаті випробувань «адаптер Crown» були виявлені невідповідності, а саме не витримав ДСТУ EN 60950- 1:2015:
- п. 1.7 (відсутні маркування та інструкції);
- п. 1.7.2 (відсутня інструкція з безпеки та маркування);
- п. 1.7.2.1 (інструкції з безпеки відсутні).
3. Протоколу випробувань №№10.1-6145 від 15.11.21р., в результаті випробувань «зарядний пристрій IZI. арт: LW-П» були виявлені невідповідності, а саме не витримав ДСТУ EN 60950-1:2015:
- п. 1.7 (відсутні маркування та інструкції);
- п. 1.7.2 (відсутня інструкція з безпеки та маркування);
- п. 1.7.2.1 (інструкції з безпеки відсутні).
4. Протоколу випробувань №№10.1-6146 від 15.11.21р., в результаті випробувань «зарядний пристрій Avantis, арт.: А818» були виявлені невідповідності, а саме не витримав ДСТУ EN 60950-1:2015:
- п. 1.7 (відсутні маркування та інструкції);
- п. 1.7.2 (відсутня інструкція з безпеки та маркування);
- п. 1.7.2.1 (інструкції з безпеки відсутні).
На підтвердження вартості зразків та випробувань позивачем надано до суду копії відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт, рахунків, платіжних доручень, що підтверджують заявлені до стягнення суми щодо відшкодування вартості зразків та випробувань.
Відповідач жодних доказів стосовно своєї незгоди з результатами експертизи, а також доказів проведення повторної експертизи, не надав. Розмір витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, не заперечував.
Отже, відповідач не спростував факт невідповідності продукції, що передавалась на експертизу, встановленим вимогам.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду також не надано.
Фактично несплата відповідачем коштів з відшкодування за проведену експертизу є відмовою, а тому відповідно до пункту 4 Порядку №921 наявні підстави для відшкодування вартості відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, у судовому порядку.
Щодо доводів відповідача про підстави проведення перевірки, порушення процедури контрольного заходу позивачем та невідповідності акту перевірки вимогам Закону, то суд зазначає, що такі доводи не входять до предмету розгляду даної справи та не є обставинами, які підлягають доказуванню в даній адміністративній справі. Наведене також стосується і доводів відповідача відносно предмету перевірки і правомірності відбору зразків, втручання у право власності відповідача.
Як вже встановлено судом, за наслідками проведеного планового заходу та відбору зразків продукції на виконання вимог п. 5 ст. 15 Закону №2735-VI посадовими особами Позивача складено акт перевірки характеристик продукції від 16.11.2021 №0082, доказів оскарження якого відповідачем не надано.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.09.2018 у справі № 2а-1465/10/0470, суд дійшов висновку, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Вимогою заявленого позову є стягнення суми витрат за проведені експертизи, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення такої суми в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.
При цьому питання правомірності проведення перевірки не охоплюється предметом доказування даного позову, оскільки рішення та дії суб'єкта владних повноважень, за наслідком яких відповідні експертизи проведено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
За аналогічних підстав суд відхиляє вимоги відповідача про витребування доказів та виклик свідків в судове засідання, врахувавши при цьому, що при вирішенні питання про відкриття спрощеного провадження, суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відповідачем, у свою чергу, не доведено зворотне.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано до суду жодних документів, що підтверджують сплату вартості відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, що здійснені позивачем, а в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесені позивачем витрати, та повідомлення відповідача про необхідність їх відшкодування, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, а також враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) відшкодування вартості відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) у розмірі 33947,55 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот сорок сім гривень 55 копійок) до державного бюджету.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 40310643, адреса: вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, Вінницька область, 21036);
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя Чернюк Алла Юріївна