26 вересня 2022 р. Справа № 120/5727/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
26.07.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2016, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 05.10.2019 № 498 позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "к" пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час її особливого періоду), а наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.10.2019 № 197 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 16.10.2019. При цьому військова частина НОМЕР_3 перебуває на всіх видах забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що відповідно до пункту 242 Указу Президента України від 10.02.2008 № 1153/2008 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Проте повного розрахунку при звільненні з військової служби позивач не отримав, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі № 120/16300/21-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018.
На виконання рішення суду у справі № 120/16300/21-а військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018.
Згодом позивач у телефонному режимі звернувся до посадових осіб військової частини НОМЕР_1 про надання інформації щодо базового місяця, який був застосований під час проведення розрахунку, та дізнався, що розрахунок індексації грошового забезпечення за спірний період був проведений з урахуванням базового місяця з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2016.
Зазначені дії відповідача позивач вважає незаконними, а тому звертається до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 29.07.2022 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.08.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.
Як зазначає відповідач, згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. Тобто вказаною постановою Уряд фактично запропонував в грудні 2015 року підвищити заробітні плати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових заробітної плати з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Отже, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Таким чином, військова частина НОМЕР_1 виконала умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а тому для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахував січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Оцінивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 в період з 15.04.2016 по 15.10.2019 проходив військову службу у військової частини НОМЕР_2 на посаді старшого офіцера організаційно-планового відділу Командного центру Повітряних Сил Збройних Сил України.
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 05.10.2019 № 498 позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "к" пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час її особливого періоду).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.10.2019 № 197 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 16.10.2019.
При цьому військова частина НОМЕР_2 , де позивач проходив військову службу, перебуває на всіх видах забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , і саме військова частина НОМЕР_1 здійснює безпосередній розрахунок та виплату всіх видів грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 .
У зв'язку з невиплатою позивачу при звільненні з військової служби індексації грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, позивач звернувся до суду з відповідними позовами.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі № 120/16300/21-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018.
На виконання рішення суду у справі № 120/16300/21-а військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018.
Згодом позивач у телефонному режимі звернувся до посадових осіб військової частини НОМЕР_1 про надання інформації щодо базового місяця, який був застосований під час проведення розрахунку.
Відповідач повідомив позивача, що розрахунок індексації грошового забезпечення за спірний період був проведений з урахуванням базового місяця з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2016.
Позивач не погоджується з діями відповідача під час обчислення розміру індексації та зазначає, що для проведення розрахунку індексації за період з 15.04.2016 по 01.03.2018 відповідач неправомірно застосував як базовий місяць січень 2016 року. Зокрема, позивач вважає, що оскільки чинним законодавством передбачено зміну базового місяця для проведення індексації виключно в разі зміни посадового окладу, який у позивача не змінювався з 01.01.2008 до 01.03.2018, відповідач мав враховувати як базовий саме січень 2008 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (надалі - Закон №1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно зі ст. 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас в силу вимог ст.ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-III індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (проведення індексації грошових доходів населення) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи наведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року, останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, якою затверджені нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п. 13 постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008, тобто датою, з якою позивач пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Проаналізувавши постанову Кабміну України № 1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 15.04.2016 по 01.03.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Встановлено, що у період з 15.04.2016 по 01.03.2018 відповідачем, як базові місяці для розрахунку індексації грошового забезпечення бралися відмінні від січня місяця 2008 року, що є порушення вимог зазначеного законодавства.
При цьому, оскільки надбавка не носить постійного характеру, та не була основною і змінювалась, а з 01.03.2018 скасована, тому така складова грошового забезпечення не повинна впливати на розмір індексації грошового забезпечення.
У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року.
Після прийняття Постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, а також Наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України" базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 15.04.2016 по 01.03.2018 вбачалась незмінність посадових окладів військовослужбовців.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що абз. 2 п. 3 Постанови № 1013 встановлює базовий місяць для обчислення індексації, оскільки вказана правова норма містить застереження про те, що обчислення індексу споживчих цін здійснюється відповідно до Порядку № 1078 в редакції з 09.12.2015. Тобто абз. 2 п. 3 Постанови № 1013 є бланкетною нормою, яка не може тлумачитися без урахування положень Порядку № 1078.
Порядок № 1078 пов'язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та мов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.01.2008.
Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності Постанови № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Крім того, частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, що був чинним до 07.06.2018, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція № 260).
Відповідно до Інструкції № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах, виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Розміри премії, але не менше 10% посадових окладів, установлюються за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження служби.
Для визначення розміру премії враховуються: норми грошового забезпечення відповідно до законодавства; спискова чисельність військовослужбовців. Орієнтовна спискова чисельність військовослужбовців у розрізі бюджетних програм та категорій особового складу визначається Генеральним штабом Збройних Сил України за станом на початок року та за кожен місяць року і доводиться до відома Департаменту фінансів Міністерства оборони України протягом тижня після затвердження Державного бюджету України на відповідний рік.
Вказане свідчить, що така складова грошового забезпечення як премія має тимчасовий характер.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а.
Отже, зважаючи на те, що премія не є складовою грошового забезпечення, яка носить постійних характер, а доказів про збільшення розміру грошового забезпечення позивача за рахунок інших складових, відповідач не довів правомірності своїх дій щодо застосування базового місяця січня 2016 року при розрахунку та виплаті позивачу індексації.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 15.04.2016 по 01.03.2018 підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.
Відтак є протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення не у повному обсязі за період з 15.04.2016 по 01.03.2018.
Враховуючи, що у спірний період при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем неправильно встановлено базовий місяць, що вплинуло на розмір нарахування індексації за весь спірний період, суд вважає, що у даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 15.04.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008, з урахуванням виплаченої суми.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15 квітня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи як базовий місяць січень 2016 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 квітня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 );
2) відповідач: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення складено 26.09.2022.
Суддя Сало Павло Ігорович