Рішення від 26.09.2022 по справі 120/5640/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 р. Справа № 120/5640/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фермерського господарства "МАОЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2022 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Варцаби С.А., подана від імені та в інтересах фермерського господарства "МАОЛ" (далі - ФГ "МАОЛ") до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 05.07.2022 за № 6999042/41000080.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач склав таблицю даних платника податку на додану вартість і за допомогою електронного документообігу направив її до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До вказаної таблиці позивач додав письмові пояснення з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, а також додаткові документи. Однак відповідач прийняв рішення № 6999042/41000080 від 05.07.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість у зв'язку з виявленою невідповідністю визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Позивач вважає вказане рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Ухвалою суду від 28.07.2022 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.08.2022 до суду надійшов відзив відповідача, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що ФГ "МАОЛ" в Журналі ризикових платників (ДПС) не перебуває. Позивач не подав до органів ДПС такі документи: форму 20-ОПП (відомості про об'єкти оподаткування), звіт 1-ДФ в 2021 році та повідомлення про прийняття на роботу. Позивач подав таблицю даних платника ПДВ щодо здійснення діяльності по вирощуванню зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також пояснення та підтверджуючі документи. Разом з тим відповідач зауважує, що відповідно до звіту 1-ДФ за ІІ квартал 2022 року кількість працюючих у ФГ "МАОЛ" - 3 особи, повідомлення про прийняття подано 08.06.2022.

Таким чином, Комісія регіонального рівня прийняла рішення від 30.06.2022 за № 9104654906 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з причин виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Інших заяв по суті від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ФГ "МАОЛ" зареєстроване як юридична особа 05.12.2016 (код ЄДРПОУ 41000080). Основний вид економічної діяльності позивача: 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур".

08.06.2022 відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, позивач сформував та направив до контролюючого органу Таблицю даних платника податку за встановленою формою.

Квитанцією від 08.06.2022 за № 9068595457 документ прийнято, виявлено помилки/зауваження: інформація Таблиці даних платника податків на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 08.06.2022 за № 9068595457 не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду.

30.06.2022 позивач надіслав Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних пояснення за № 3 від 30.06.2022, до яких додав ряд необхідних документів, зокрема, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) від 14.06.2022, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) від 09.06.2022, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) від 09.06.2022.

05.07.2022 Комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 05.07.2022 № 6999042/41000080, яким не враховано Таблицю позивача у зв'язку з виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Позивач вважає протиправним рішення контролюючого органу, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Розділ V ПК України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20, 23 Порядку № 1165 визначено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P<="" span="">

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, відповідно до пункту 17 Порядку № 1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Зі змісту оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиць даних позивача на додану вартість слідує, що причиною неврахування таблиці даних платника податку стала наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Разом з тим в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме обставини стали підставою для висновку про невідповідних визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, а також не зазначено, які конкретні види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам, спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка, на думку відповідача, є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідача про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 05.07.2022 за № 6999042/41000080 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зауважує, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" та заявлених позовних вимог, звертаючись до адміністративного суду з цим позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2481,00 грн (як за одну позовну вимогу немайнового характеру).

Водночас суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки у цій праві позовну заяву було подано в електронній формі, розмір судового збору становить 1984,80 грн (2481,00 грн * 0,8).

Зазначену суму судового збору позивачем було сплачено відповідно до наданої квитанції від 22.07.2022.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1984,80 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, представник позивача, адвокат Варцаба С.А., звернувся до суду з заявою від 01.08.2022 (вх. № 38348) про вирішення питання про відшкодування витрат позивача на оплату правничої допомоги після ухвалення рішення по суті позовних вимог. З цією метою представник позивача зобов'язується надати суду докази на підтвердження відповідних витрат протягом п'яти днів з дня постановлення рішення у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З огляду на задоволення позову та враховуючи те, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому проваджені), суд доходить висновку, що питання про розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу необхідно вирішити шляхом постановлення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження, надавши стороні позивача строк для подання доказів (а їх копій - відповідачу) щодо розміру понесених у справі витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з дня вручення (отримання) копії рішення суду у цій справі, а відповідачу - можливість заявити клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2022 за № 6999042/41000080 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість фермерського господарства "МАОЛ".

Стягнути на користь фермерського господарства "МАОЛ" судовий збір в розмірі 1984,80 грн (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Надати стороні позивача строк для подання до суду доказів (а їх копії - відповідачу) щодо розміру понесених у справі витрат на професійну правничу допомогу - протягом 5 днів з дня вручення (отримання) копії рішення суду у цій справі.

Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання від сторони позивача відповідних доказів для подання до суду клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру цих витрат.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: фермерське господарство "МАОЛ" (код ЄДРПОУ 41000080, місцезнаходження: вул. Пирогова, 39, офіс 512, м. Вінниця, 21018);

2) представник позивача: адвокат Варцаба Сергій Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_1 , ордер серії ВХ № 1023634 від 22.07.2022);

3) відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).

Повне судове рішення складено 26.09.2022.

Суддя Сало Павло Ігорович

Попередній документ
106431240
Наступний документ
106431242
Інформація про рішення:
№ рішення: 106431241
№ справи: 120/5640/22
Дата рішення: 26.09.2022
Дата публікації: 28.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (04.12.2023)
Дата надходження: 09.11.2023
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення