23.09.2022 Справа №607/9746/22 Провадження №3/607/5231/2022 м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Оленяка В.С., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22.07.2022 о 21 год. 42 хв. в м.Тернопіль по вул.Л.Українки, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz B180», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 №ARMF-03100» (повірка дійсна до 27.09.2022) та огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Оленяк В.С. зазначив про наявність підстав для закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування таких вимог захисник просив врахувати те, що ОСОБА_1 не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, а не змогла продути прилад "Драгер" через перенесене до цього захворювання на Коронавірус, що як загальновідомо, характеризується ураженням легенів, при цьому їхати для проходження огляду на стан сп'яніння в заклад охорони здоров'я не вважала за потрібне, оскільки там теж не змогла б продути газоаналізатор через наведені причини. Захисник просив врахувати, що відразу після складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, вона самостійно пройшла огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, яким було встановлено відсутність у неї ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння. Також на думку захисника працівники поліції 22.07.2022 о 21 год. 42 хв. неправомірно зупинили транспортний засіб марки «Mercedes-Benz B180», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , оскільки із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №097826 від 22.07.2022 відеозапису із нагрудної камери поліцейських не вбачається порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.3 в Правил дорожнього руху. У зв"язку з наведеним, захисник вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться їй у провину, у зв'язку із чим в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Оленяка В.С., переглянувши відеозапис та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п.2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 зазначеного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до розділу 1 п.7 вказаної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 N 1452/735 зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 за N1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За змістом зазначених вище правових норм, проведення медичного огляду допускається у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди водія з результатами такого огляду.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, така доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №097826 від 22.07.2022, складеному у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 із долученим до нього відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції №472632; свідоцтві №12-01/7505, яке чинне до 27.09.2022 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме: газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML»; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.07.2022, відповідно до якого 22.07.2022 у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, у зв'язку з чим останню було направлено на огляд у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР; Акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22.07.2022; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5651220 від 22.07.2022, за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП; рапорті інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Годунко Т. від 22.07.2022, з якого вбачається, що 22.07.2022 близько 21 год. 42 хв. під час патрулювання по вул.Л.Українки було виявлено та зупинено водія ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz B180», номерний знак НОМЕР_1 , з порушенням вимог пункту 2.3 в Правил дорожнього руху. В ході спілкування із ОСОБА_1 , в неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510 ARMF-0310» та в найближчому медичному закладі, на що остання неодноразово відмовилася.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду такі докази підтверджують як послідовність та хронологію подій, які відбувались 22.07.2022 за участі водія ОСОБА_1 , так і обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Крім того, судом було досліджено долучений до протоколу про адміністративне правопорушення оптичний диск, на якому міститься файл із відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції №472632. Вказаний відеозапис містить дані про те, що ОСОБА_1 у зв'язку із виявленням у неї ознак алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Драгер», на що ОСОБА_1 погодилась. Огляд на місці зупинки було розпочато, ОСОБА_1 представлено спеціальний технічний засіб - газоаналізатора Alcotest, встановлено у нього мундштук, надано для вдихання повітря. Разом з тим, поведінка ОСОБА_1 , її поводження, всі фізичні дії зі спеціальним технічним засобом виявилися фактичним ухиленням від проходження огляду, адже вона не вдувала повітря у мундштук, а лише удавала проведення видиху повітря з легень і ротової порожнин. На пропозицію працівників поліції проїхати для проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, ОСОБА_1 висловлювала власні умови проїзду до медичного закладу, а з рештою відмовилась. Споглядаючи таку поведінку водія, у якої вбачалися ознаки алкогольного сп'яніння співробітниками поліції було правомірно оцінено її як фактичну відмову про проходження огляду на стан сп'яніння, тобто як невиконання вимог поліцейських та обов'язку за п. 2.5 Правил дорожнього руху, що слід відрізняти від незгоди з проходженням огляду на стан сп'яніння на місці зупинки поліцейськими зі застосуванням спеціального технічного засобу.
Посилання сторони захисту на перенесення ОСОБА_1 захворювання на Коронавірус, що як загальновідомо, характеризується ураженням легенів, судом враховані та прийняті до уваги як такі, що доводяться належними доказами (медичною документацією). Проте, на переконання суду загальний фізичний стан, жвавість, мовна і розумова активність, фізична рухливість ОСОБА_1 , виявлені нею у процесі спілкування зі співробітниками патрульної поліції у пізній нічний час доби 22.07.2022, дозволяють навіть сторонньому спостерігачеві бути певним у тому, що дії з вбирання повітря у легені і його видування через ротову порожнину були їй доступні і вона могла їх вчинити у тій мірі, як того вимагає проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу.
На думку суду, продемонстровану ОСОБА_1 поведінку при застосуванні до неї спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу та висловлені причини її небажання проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладі за передбаченим порядком та у відповідності до Інструкції, працівниками поліції вірно розцінено як її відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Наслідком цього стало оформлення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд також звертає увагу, що керуючи транспортним засобом, ОСОБА_1 повинна розуміти правовий статус водія та виконувати обов'язки водія, встановлені зокрема Правилами дорожнього руху, а саме пунктом 2.5 Правил дорожнього руху. Оскільки ОСОБА_1 не виконала вимоги пункту 2.5 ПДР у повному обсязі, відносно неї законно та обґрунтовано було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведеного, твердження адвоката Оленяка В.С. про те, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються проаналізованими та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Висловлені в судовому засіданні захисником доводи про те, що за обставин, викладених у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі, остання не перебувала у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на підтвердження чого суду надані відповідні документи із закладу охорони здоров'я, також не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, позаяк у провину останній, згідно складеного протоколу, ставиться не керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, а відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. За наведеного, такі доводи адвоката Оленяка В.С. не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Наведені в судовому засіданні захисником - адвокатом Оленяк В.С. доводи про незаконність зупинки ОСОБА_2 спростовуються даними, що містяться у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5651220 від 22.07.2022. Як вбачається із матеріалів справи, вказана постанова в законному порядку не оскаржувалась, на момент винесення судом рішення, є чинною.
Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За змістом ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема даних довідки начальника відділу адміністративної практики УПП в Тернопільської області ДПП Хом'яка Р. складеної 25.07.2022, ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке має значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, дані про її особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Також, враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 245, 266, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
CуддяІ. М. Царук