Справа № 597/814/22
Провадження №2/597/204/2022
"26" вересня 2022 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
у складі: судді Шевчук В.М.
за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві представник позивача ОСОБА_2 просить розірвати шлюб, який зареєстрований між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 14.03.2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заліщицького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №12, посилаючись на те, що спільне життя між сторонами не склалося у зв'язку з різними поглядами на шлюб та сім'ю, що спричинило негативний вплив на сімейні відносини та призвело до втрати взаємних почуттів поваги та любові. Протягом п'яти років вони не проживають разом, подальше примирення, спільне проживання є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Від спільного шлюбу з відповідачкою є неповнолітні діти: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач у судове засідання не з'явився, однак представник позивача подав до суду заяву, у якій просить справу розглядати за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги позивач підтримує повністю.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, однак надала до суду заяву, у якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За приписами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши письмові докази, суд прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 14.03.2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заліщицького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №12, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 14.03.2003 року.
Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітні діти: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що спільне життя між сторонами не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя та сімейні стосунки. Протягом п'яти років сторони спільно не проживають разом та не ведуть спільного господарства, сторони наполягають на розірванні шлюбу та не бажають миритися.
Згідно з вимогами ст.24 СК України шлюб грунтується на рівній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Натомість позивачем зазначено, що перебування у шлюбі є недоцільним, а його розірвання відповідає його інтересам.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Валліанатос та інші проти Греції" від 07.11.2013 року (заяви №29381/09 та №32684/09) передбачено: "Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є живим документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя".
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Фернандес Мартінес проти Іспанії" (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: "Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні".
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, що передбачено підпунктом с ч.1 ст.16 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок від 06.10.1999 року.
За встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, судом встановлено, що між сторонами втрачено почуття поваги та любові, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є таким, що суперечить інтересам сторін, що мають істотне значення, а тому суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах, оскільки позивач не заявляє вимогу про стягнення судових витрат з відповідачки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 274, 279, 280-284, 288-289, ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.24, 56, 105, 110-113 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який зареєстровано 14.03.2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Заліщицького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №12.
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.09.2022 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Валентина ШЕВЧУК