Справа №: 486/822/22 Провадження № 1-кс/486/185/2022
26 вересня 2022 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід головуючому судді ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження №22022150000000967 від 28.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
за участю: обвинуваченої - ОСОБА_3
захисника обвинуваченої - ОСОБА_5
08 вересня 2022 року обвинуваченою ОСОБА_3 заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження №22022150000000967 від 28.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Заяву про відвід судді обґрунтовує тим, що їй відомо, що чоловік судді ОСОБА_4 , як капітан корабля, співпрацює зі Службою безпеки України та в своїй роботі виконує функції, покладені на нього СБУ. У зв'язку з тим, що кримінальне провадження щодо неї відкрите СБУ і досудове слідство проводилось саме слідчими цієї служби, то чоловік судді та сама суддя заінтересовані в результатах розгляду кримінального провадження, у якому вона є обвинуваченою, на користь СБУ. Посилається на ст.ст. 35, 75, 85 КПК України у зв'язку з тим, що не довіряє розгляд кримінального провадження за її обвинуваченням під головуванням судді ОСОБА_4 , так як вважає, що суддя є зацікавленою на стороні обвинувачення.
Суд призначав розгляд заяви про відвід судді чотири рази: на 12.09.2022 року, 13.09.2022 року, 23.09.2022 року та 26.09.2022 року.
12.09.2022 року в судове засідання суддя ОСОБА_4 не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Старший групи прокурорів у кримінальному провадження №22022150000000967 від 28.06.2022 року - прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 направив заяву від 13.09.2022 року, в якій послався на процесуальну зайнятість та просив провести розгляд заяви в режимі відеоконференції. Проте в заяві не зазначив з яким судом просить провести розгляд справи в режимі відеоконференції.
13.09.2022 року суд відклав розгляд справи до 23.09.2022 року, повідомив суддю ОСОБА_4 про рогляд данної заяви та просив надати суддю пояснення, висловити правову позицію, згоду або заперечення щодо заявленого їй відводу.
Також суд повідомив прокурора ОСОБА_6 про рогляд данної заяви та зобов'язав прокурора висловити свою правову позицію на викладені аргументи обвинуваченої ОСОБА_3 в заяві про відвід судді.
У судовому засідання обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що їй достеменно відомо, що чоловік судді працює капітаном, але під прапором якої країни їй невідомо. Також їй невідомо якій країні належить судно, місце реєстрації судна та якою країною воно орендовано. Незважаючи на це, вона вважає, що його робота пов'язана з робою СБУ і ця служба вирішує долю громадян України, які працюють капітанами суден. Тому вона вважає, що ухвалення рішення під головуванням судді ОСОБА_4 буде несправедливим, так як орган, який проводив досудове слідство у кримінальному провадженні, зацікавлений у винесенні суддею обвинувального вироку щодо неї. А також тому, що суддя ОСОБА_4 є дружиною капітана судна, робота якого напряму пов'язана з прийняттям рішень СБУ щодо надання йому доступу до цієї роботи. Посилалась на те, що реєстри щодо членів сім'ї суддів на сьогодні є недоступними, у зв'язку з введенням воєнного стану, тому вона позбавлена можливості надати більш детальну інформацію.
Захисник ОСОБА_5 підтримав думку обвинуваченої, просив суд відвести головуючу суддю ОСОБА_4 від розгляду данного кримінального провадження, оскільки прийняття рішення суддею ОСОБА_4 буде необ'єктивним за обставин, на які посилається обвинувачена ОСОБА_3 , та з урахуванням пояснень судді, яка не надала аргументованої відповіді з приводу заявленого їй відводу, хоча повинна була це зробити з огляду на те, що вона перебуває на посаді судді і мала б звітувати перед суспільством. До того ж посада, яку обіймає чоловік судді, є поважною і підтвердження цієї інформації ніяким би чином не принизили б суддю та не вплинуло б на її репутацію.
У судове засідання 23.09.2022 року суддя ОСОБА_4 не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, послалась на ч. 3 ст. 81 КПК України та повідомила, що не бажає давати пояснення в судовому засіданні, так як не знає, що на викладену в заяві про відвід нісенітницю можна пояснити. Просила вирішити відвід на розсуд суду, виходячи з установленої практики ЄСПЛ.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні 23.09.2022 року пояснив, що вважає заявлений відвід надуманним та необгрунтованим, адже обвинувачена немає ніяких письмових доказів обставин, на які вона посилається. Просив суд відмовити у задоволенні заявленого відводу.
Розглядаючи заяву про відвід суд реально оцінює чи існує конфлікт інтересів, чи є цей конфлікт фактичним (наявним), оскільки на суддю одразу впливатиме діяти чи ні, так як приватний інтерес стане актуальним лише тоді, коли буде прийняте рішення суддею щодо обвинуваченої.
Судовий процес має бути ефективним і суд має уникати повторного судового розгляду. Але правосуддя повинно бути об'єктивним з точки зору верховенства права. "Ефективне" та "об'єктивне" правосуддя породжують протилежні цінності та "етичну дилему". Цей конфлікт стосується процесуальної функції судді, тому він регулюється процесуальними нормами щодо конфліктів інтересів. Це ситуація, коли дві хороші цінності протиставляються одна одній. Це вибір між правильним і неправильним. Ця відмінність охоплюється двома умовними термінами. Якщо ми назвемо вибір між правильним і неправильними "етичними дилемами", то вибір між правильним і неправильним можна назвати "моральними спокусами".
Знайти суду при вирішенні відводу судді найпропорційніше рішення за формулою "етичної дилеми" складно, оскільки сторонами кримінального провадження не забезпечено повної прозорої ситуації щодо заявленого відводу судді. Суддя ОСОБА_4 , з огляду на її пояснення, не відчуває свою упередженність. При цьому вона не захотіла в повній мірі розкривати про себе інформацію, щоб спростувати аргументи обвинуваченої щодо її побоювань з приводу безстороннього розгляду її справи. Але поведінка судді ОСОБА_4 в цій ситуації створює враження впливу на її безсторонність та об'єктивність.
Суддя ОСОБА_4 фактично надаючи пояснення щодо заявленого її відводу, висловила свою позицію одним словом - "нісенітниця". Відповідно до Академічного тлумачного словника "нісенітниця" - це щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця.
Суд позбавлений можливості зробити повну перевірку, встановити необхідні факти, визначити відповідні етичні стандарти, вирішити що переважає: побоювання обвинуваченої за прийняте рішення чи стандарти незалежності судді. Суд також позбавлений можливості визначити потенційну проблему, знайти відповідну інформацію, але суд відчуває, що ця ситуація є ризиковою, з точки зору ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Суд вважає, що суддя, виконуючи свої професійні обов'язки, сам здатен прийняти рішення щодо розгляду данного кримінального провадження під своїм головуванням.
Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
В данному випадку в громадськості формується враження щодо того, що незалежність судової гілки влади є під загрозою.
Стаття 129 Конституції України визначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженного застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідним для гарантування рівності сторін перед судом (п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 KM РЄ).
П. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення відводу судді ОСОБА_4 не вбачається, але вона не позбавлена права заявити собі самовідвід на випадок, якщо реально існують підстави, які в подальшому призведуть до скасування вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , винесеного під її головуванням.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою ЄСПЛ, ст.ст. 1, 8, 9, 10, 75, 81, 369, 371, 372 КПК України, суд,
ОСОБА_3 відмовити у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження №22022150000000967 від 28.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Олена ВОЛКОВА