Провадження: № 1-кп/484/347/22
Справа: № 484/2862/22
Вирок
іменем України
26.09.2022 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальне провадження № 62022150010000253 від 27.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не судимого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді номер обслуги протитанкового артилерійського взводу протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_2 ), у військовому званні «солдат»
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
встановив
10.12.200 ОСОБА_3 уклав з Міністерством оборони України, в особі т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського (старшинського) складу, строком на 3 (три) роки.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по остройовій частині ) № 261 від 10.12.2020 року солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної в/ч, поставлено на всі види забезпечення, визначеного таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою, шпк «солдат».
Відповідно до наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.12.2020 року № 175-РС солдата ОСОБА_3 прийнято на військову службу за контрактом і призначено на посаду номер обслуги проитивотанкового артилерійського взводу протитанкової артилерійської батареї противотанкового артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 , ВОС-137533А; із одночасним присвоєнням військового звання «солдат».
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 10.12.2020 року тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це час, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це час період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, з 17.03.2014 по теперішній час в Україні діє особливий період.
Також, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період як періоду, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 (затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-У11 «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»), на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби ОСОБА_3 достеменно було відомо, і до часу нез'явлення до військової частини, останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
ОСОБА_3 23.09.2021 року о 08 годині 00 хв. будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу на посаді номер обслуги протитанкового артилерійського взводу протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду крім воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) та незаконно перебував поза її межами, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, що не з'явився вчасно на службу без поважних причин, до 16.08.2022 року.
Тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи не оспорював,просив не позбавляти його волі.
Ніхто з учасників процесу ніякі фактичні обставини справи не оспорював, тому судом не досліджувались всі докази щодо цих обставин відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Крім визнання вини ОСОБА_3 , його вина підтверджена наданими та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, а саме: витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, наказом командина в/ч НОМЕР_1 від 06.10.2021 року № 1186, актом службового розслідування командира в/ч НОМЕР_1 , витягом з наказу № 1095 від 23.09.2021 року командира в/ч НОМЕР_1 , рапортом командира противотанкової артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_1 ; витягом з наказу від 10.12.2020 року №261; витягом з наказу від 23.09.2021 року №191; копією контракту про проходження військової служби у ЗСУ.
Таким чином вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину доведена. Його дії правильно кваліфіковані за ст. 407 ч.4 КК України.
Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується посередньо.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання суд визнає повне визнання своєї провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з'явлення із зізнанням.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.2 ст. 76 КК України.
Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд вважає недоцільним, оскільки досі ОСОБА_3 сумлінно виконував процесуальні обов'язки.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ст. 407 ч.4 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 1(один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (під час проходження військової служби - до командира військової частини, якому підпорядкований); повідомляти уповноважений орган з питань пробації (під час проходження військової служби - командира військової частини, якому підпорядкований) про зміну місця проживання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя