Справа № 136/1325/22
провадження №1-кп/136/96/22
20 вересня 2022 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022025060000104 від 07.09.202022, про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тягун, Іллінецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, не одружений, дітей не має, працює на посаді прибиральника КНП «Турбівська селищна лікарня», раніше не судимого, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, -
04.09.2022 о 23:00 год., ОСОБА_2 , маючи умисел на незаконне проникнення до житла, в якому проживає ОСОБА_3 з метою з'ясування відносин та спричинення тілесних ушкоджень останньому, в порушення конституційного права громадян на недоторканість житла, закріпленого в ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи їх настання, без згоди власника, протиправно, зайшов через хвіртку на територію подвір'я, яке розташоване у АДРЕСА_2 .
Після цього, ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел, розуміючи, що власник будинку присутній за місцем проживання та спить, шляхом подолання перешкод у вигляді металопластикових дверей, розбив ногами пластикову вставку у дверях, після чого через утворений отвір у лівій частині дверей знизу, проник в середину будинку, де побачивши ОСОБА_3 , який прокинувся від шуму та вийшов у коридор, після чого почав спричиняти тілесні ушкодження останньому.
Такі умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, а саме - порушення недоторканності житла, яке виразилось у незаконному проникненні до житла.
Крім того, 04.09.2022 о 23:00 год., ОСОБА_2 , після незаконного проникнення до будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи у коридорі, діючи умисно, усвідомлюючи свої суспільно небезпечні дії і бажаючи їх настання, кулаком правої руки наніс один удар в область лобної частини голови ОСОБА_3 , після чого останній впав на підлогу. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 лівою та правою ногами наніс ОСОБА_3 ще приблизно 4-5 ударів по тулубу, точної кількості не встановлено та нахилившись наніс кулаком удар по тулубу ОСОБА_3 з ліва, після чого ОСОБА_2 свою злочинну діяльність припинив. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: двох саден лобної ділянки, садно лівої надбрівної ділянки, садно нижньої повіки лівого ока, два синці грудної стінки, які згідно висновку експерта належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Такі умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків передбачених ч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчинення кримінального проступку, його правову кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подав прокурору в ході дізнання письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_3 також надав прокурору письмову згоду про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами частини другої статті 381, 382 КПК України.
Суд, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано вірно органами дізнання за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження та за ч. 1 ст. 162 КК України, тобто порушення недоторканності житла, яке виразилось у незаконному проникненні до житла.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання останнього.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, ОСОБА_2 за місцем проживання, відповідно до відомостей органу місцевого самоврядування, характеризується задовільно, за місцем роботи - КНП «Турбівська селищна лікарня Турбівської СР» Вінницького району Вінницької області, позитивно; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обираючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, позицію потерпілого, який також надав заяву про розгляд обвинувального акту в його відсутність, жодних претензій до обвинуваченого не висловлював, тому суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкціями частин статей, за якими кваліфіковано його діяння, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточне покарання обвинуваченому у виді обмеження волі.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних проступків, особи винного та інших обставин справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та ізоляції його від суспільства, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України із покладенням обов'язків, що передбачені ст.76 КК України.
На переконання суду, іспитовий строк буде дисциплінувати засудженого, привчатись до додержання законів, оскільки він не виправданий, а проходить випробування від результатів якого залежить подальша його доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне відбуття покарання, що сприятиме формуванню у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Витрати на залучення експертів відсутні.
У даному кримінальному провадженні заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 65 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 ч.1 п.1, 2 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки на протязі іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк за даним вироком рахувати з дня проголошення вироку.
Речові докази - диски DVD-R, залишити при матеріалах кримінального провадження №12022025060000104.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Світлана ШПОРТУН