18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 вересня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1961/14
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., розглянувши матеріали справи за заявою
ініціюючого кредитора, Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області,
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ",
про банкрутство юридичної особи
1. Господарським судом Черкаської області розглядається справа №925/1961/14 про банкрутство ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ".
1.1. Ухвалами суду: від 03.12.2014 - порушено провадження у справі про банкрутство боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Вихор Ю.С.; від 27.05.2015 - затверджено реєстр вимог кредиторів із загальною сумою вимог 12 657 579,96 грн.
1.2. Ухвалою суду від 13.08.2020 №2 частково задоволено клопотання боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Цинди Л.Г. від 18.05.2020 №02-01/64: зобов'язано Головне управління Національної поліції у м.Києві надати Господарському суду Черкаської області для приєднання до матеріалів справи №925/1961/14 належним чином засвідчені копії документів із кримінального провадження №42014100000000755:
а) висновку судово-економічної експертизи №64 від 19.09.2015;
б) висновку судово-економічної експертизи №65 від 26.09.2015;
в) банківських виписок про перерахування коштів у сумі 649200,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 ;
г) банківських виписок про перерахування коштів у сумі 21390510,00 грн. на рахунок ОСОБА_2 ;
д) договорів позики ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - від 21.02.2011 №210211, від 14.06.2011 №14062011, від 14.06.2011 №140611, від 15.06.2011 №15062011, від 15.06.2011 №150611, від 26.12.2011 №2312, від 26.12.2011 №2612, від 29.06.2011 №290611,
е) первинних бухгалтерських документів, які були надані ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" для проведення експертизи №64 від 19.09.2015 і №65 від 26.09.2015.
Однак покладених на Головне управління Національної поліції у м.Києві судом обов'язків останнім не виконано, у зв'язку з чим ухвалами Господарського суду Черкаської області від 31.03.2021, від 30.04.2021, від 19.05.2021 та від 12.08.2021 до вказаної особи було застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу на загальну суму 70370 грн..
Установлені обставини дають підстави для висновків про те, що посадовими особами Головного управління Національної поліції у м.Києві умисно не виконується судове рішення і цей умисел полягає: у зволіканні з наданням відповідей суду; наданням відповідей, з яких неможливо встановити у відповідь на які ухвали їх надано; наданням неповних відповідей, які не містять відповіді на усі поставлені судом питання; наданням формальних відповідей, які за рік після винесення судового рішення не призвели до виконання ухвали суду від 13.08.2020 в частині надання витребуваних доказів і без яких не може продовжуватися рух справи про банкрутство.
Отже має місце факт
або приховування частини документів, які наявні у кримінальному провадженні №4201400000000755 (і яких згідно з висновками судово-економічної експертизи №64 від 19.09.2015 та №65 від 26.09.2015 надано у кількості 18 томів, в тому числі 12 томів банківських виписок), але умисно не передані ліквідатору банкрута відповідно до ухвал суду, та умисне невиконання судового рішення,
або умисного знищення в межах кримінального провадження №4201400000000755 первинних документів ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" у кількості 18 томів.
За наявною у справі про банкрутство інформацією долучені до кримінального провадження №4201400000000755 документи стосуються майна і майнових прав ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" на суму близько 22 000 000 (двадцять два мільйони) гривень.
1.3. Викладені обставини мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, 357, 364, 366, 367, 387 Кримінального кодексу України, призвели до затягування розгляду справи про банкрутство та ускладнили вирішення завдань, які покладені на ліквідатора банкрута законом, у зв'язку з чим 16.08.2021 на адресу Державного бюро розслідувань було надіслано окрему ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.08.2021 у справі №925/1961/14 (далі - Окрема ухвала-1) для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка отримана згідно з повідомленням Укрпошти 18.08.2021.
Згідно з постановою слідчого ДБР кримінальне провадження №62021100010000846 відкрито 14.09.2021 з порушенням ст.214 КПК України.
1.4. Станом на 20.04.2022 до суду не надійшло відомостей від ДБР про виконання Окремої ухвали-1, у зв'язку з чим судом було надіслано нагадування від 20.04.2022 № 925/1961/14/3932/2022 про необхідність виконання судового рішення, у якому було звернено увагу на те, що предметом окремої ухвали суду від 16.08.2021 є не передання ліквідатору банкрута документів з кримінальної справи на дебіторську заборгованість на суму близько 22 млн. грн, що ліквідатор банкрута відповідно до законодавства про банкрутство позбавлений таких повноважень по розшуку і витребуванню документів та майна, які наявні у органу досудового слідства відповідно до глав 15-17 КПК України, що суд у справі про банкрутство також позбавлений цих повноважень та позбавлений права надати офіційну юридичну оцінку діям державного органу (поліції), які містять ознаки кримінального правопорушення. Тобто, якщо дії державного органу містять ознаки кримінального правопорушення і якщо наявне кримінальне провадження, то у ньому виникають додаткові, не передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, законні засоби розшуку і витребування документів. Наслідком завершення кримінального провадження (або й у ході досудового слідства) є або установлення факту наявності документів (та відповідно можливості їх повернення боржнику, аналізу ліквідатором банкрута вилучених документів на предмет наявності належних боржнику активів) або установлення факту їх втрати. Висновок про це має міститися у офіційному рішенні органу досудового слідства, винесеному відповідно до норм КПК України. Також судом звернено увагу ДБР на те, що вищевказана дебіторська заборгованість на даний час є єдиним активом у справі про банкрутство №925/1961/14. Відповідно ліквідатор банкрута позбавлений можливості вчинити дії щодо її стягнення, чи реалізації на аукціоні, чи списання та позбавлений можливості завершити ліквідаційну процедуру. Разом з тим, щомісячні витрати на ліквідаційну процедуру відповідно до ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства складають не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати (19 500 грн.)
19.04.2022 за №11-02-3824/22 (вх.суду №4655/22 від 29.04.2022) Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м.Києві, на адресу суду було направлено постанову про закриття кримінального провадження №62021100010000846 від 15.04.2022, постановлену старшим слідчим Другого слідчого відділу майором Державного бюро розслідувань Дмитром Стеценком.
1.5. 05.05.2022 на адресу Київської міської прокуратури було надіслано окрему ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі №925/1961/14 (далі - Окрема ухвала-2) для скасування постанови про закриття кримінального провадження №62021100010000846 від 15.04.2022, постановленої старшим слідчим Другого слідчого відділу майором Державного бюро розслідувань Дмитром Стеценком, та для ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування і призначення іншого слідчого. Також цією окремою ухвалою суду від 05.05.2022 було зобов'язано Київську міську прокуратуру надати відповідь не пізніше 20 днів з дня її отримання. Окрема ухвала-2 мотивована тим,
що у ході досудового розслідування допитано лише двох свідків: суддю Хабазню Ю.А. (яким постановлено окрему ухвалу і який згідно з протоколом допиту пояснив, що не є і не може бути свідком) та Семчук А.Р. (слідчу слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві, яка може бути саме тією особою, з вини якої відсутні чи приховуються 18 томів документів кримінального провадження);
що постанова слідчого ДБР містить відомості, які не відповідають дійсності, наведено факти та вказано в чому полягає невідповідність вказаних відомостей дійсним фактами - слідчий ДБР свідомо виклав недостовірні відомості всупереч тим достовірним, які вже містяться в судових рішеннях до постановлення окремої ухвали, з метою виправдання прийнятої постанови та виправдання своєї бездіяльності щодо не вчинення слідчої дії з допиту ОСОБА_3 ;
що слідчий ДБР ухилився від проведення досудового слідства, оскільки неправомірно переклав обов'язок перевірки законності дій посадових осіб на орган, у діях посадових осіб якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення;
що факт невиконання установлено чотирма ухвалами суду від 31.03.2021, від 30.04.2021, від 19.05.2021 та від 12.08.2021, які набрали законної сили, однак слідчий ДБР у своїй постанові заперечує не скасовані і обов'язкові судові рішення та переоцінює неналежні дії слідчого Подільського УП ГУНП у м.Києві Семчук А.Р. (та начальника відділення Подільського УП ГУНП в м.Києві майора поліції Юрія Рибянського) як належні, на підставі чого і закриває кримінальне провадження;
що основна обставина, яка власне і стала підставою для постановлення окремої ухвали від 16.08.2021 та яку необхідно було перш за усе дослідити у кримінальному провадженні №62021100010000846, - це відсутність у матеріалах кримінального провадження №42014100000000755 документів у 18 томах, які були передані посадовими особами ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" для проведення економічних експертиз, - слідчим ДБР взагалі не досліджена та у постанові слідчого про ці документи і про обставини їх зникнення з кримінального провадження відсутня навіть будь-яка згадка;
що метою суду у постановленні окремої ухвали суду від 16.08.2021 є забезпечення виконання ГУНП у м.Києві не виконаних до цього часу п'яти ухвал суду: від 13.08.2020 №2, від 31.03.2021, від 30.04.2021, від 19.05.2021 та від 12.08.2021 і надання суду у справу про банкрутство витребуваних документів.
Згідно з повідомленням Укрпошти Окрема ухвала-2 була отримана Київською міською прокуратурою 17.05.2022, однак у визначений нею строк відомостей про її виконання від Київської міської прокуратури не надійшло.
1.6. 10.08.2022 на офіційну електронну адресу Київської міської прокуратури (office@kyiv.gp.gov.ua) був направлений лист з нагадуванням про необхідність виконати Окрему ухвалу-2, однак будь-якої інформації Київська міська прокуратура не надала.
29.08.2022 ухвалою Господарського суду Черкаської області, у зв'язку з невиконанням Київською міською прокуратурою Окремої ухвали-2, було стягнуто з Київської міської прокуратури в дохід державного бюджету через Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 2 481 грн. та встановлено новий строк виконання Окремої ухвали-2 у справі №925/1961/14 - десять днів з дня отримання ухвали суду від 29.08.2022.
Згідно з повідомленням Укрпошти ухвала суду від 29.08.2022 була отримана Київською міською прокуратурою 01.09.2022.
20.09.2022 до суду надійшов лист Київської міської прокуратури від 12.09.2022 №31/3-1368вих-22 за підписом прокурора відділу Київської міської прокуратури Ірини Денисюк, у якій прокурор зазначає:
що Київською міською прокуратурою розглянуто окрему ухвалу суду від 05.05.2022;
що правовідносини у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження, в тому числі й вирішення питання щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством;
що ст.303, 306, 313 КПК України передбачено порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів досудового слідства чи прокурора під час досудового розслідування, зокрема, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
що ст.30 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом;
що надання вказівки щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурору знаходиться поза межами юрисдикції господарських судів;
що аналіз ст.246 ГПК України свідчить про можливість ініціювання господарським судом лише питання щодо неналежного виконання професійних обов'язків стосовно адвоката або прокурора, які здійснюють свої повноваження у межах господарського судочинства;
що господарський суд не наділений правом ініціювати питання перед прокурором щодо неналежного здійснення слідчим своїх повноважень у ході досудового розслідування кримінального провадження;
що підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження №62021100010000846 від 15.04.2022 та ініціювання питання перед керівником органу досудового розслідування про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування не вбачається.
2. Аналізуючи установлені у справі обставини на відповідність нормам чинного законодавства суд приходить до таких висновків.
2.1. Розглядаючи справу №925/1961/14 Господарський суд Черкаської області установив порушення слідчим ДБР норм чинного законодавства.
Суд може відреагувати на такі порушення лише в один, передбачений ГПК України процесуальний спосіб - шляхом постановлення окремої ухвали суду. У зв'язку з цим судом і було постановлено Окрему ухвалу-2.
2.2. Надіслання прокурором до суду листа з відмовою виконувати судове рішення є незаконною дією, оскільки прокурор не виконав покладеного на нього законом і Окремою ухвалою суду-2 обов'язку і взагалі не розглянув останню по суті викладених у ній фактів порушень та оскільки така дія вчинена у спосіб, який не передбачений законом.
Так, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.
Відповідно ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; 7) скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих; 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 і 3 ст.110 КПК України: процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
2.3. Отже, прокурор, за результатами розгляду Окремої ухвали-2 на постанову про закриття кримінального провадження повинен був діяти відповідно до ст.19 Конституції України лише у процесуальний спосіб - винести обгрунтовану постанову, як єдину, передбачену ст.110 КПК України, форму його процесуального рішення (дії) у кримінальному провадженні.
Крім того, обов'язок вчинення процесуальних дій прокурором у кримінальному провадженні у формі постанови передбачено статтями 169 ч.1, 174 ч.3, 216 ч.10, 218 ч.6, 219 ч.3, 219 ч.5, 220 ч.2, 232 ч.2, 232 ч.6, 239 ч.1, 241 ч.2, 251, 268 ч.4, 269 ч.3, 272 ч.2, 280 ч.4 та іншими, особливе значення серед яких мають положення ч.2 ст.220 КПК України, згідно з якими "про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй". За відсутності в КПК України прямої норми про те, як має діяти прокурор, отримавши окрему ухвалу суду, у якій фактично оскаржуються дії органу досудового розслідування, прокурор повинен був діяти по аналогії цього закону.
2.4. Питання, які повинен був вирішити прокурор згідно з Окремою ухвалою-2, прямо віднесені до його повноважень п.7 і 8 ч.2 ст. 36 КПК України. Однак прокурор від їх вирішення ухилився.
2.5.Прокурор у листі від 12.09.2022 №31/3-1368вих-22 фактично відмовився виконувати обов'язкове для нього судове рішення, що вже є підставою для притягнення його до відповідальності.
Так, п.9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є: (…) обов'язковість судового рішення. Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (…).
Повноваження прокурора визначені Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", КПК України та іншими законодавчими актами, однак в жодному законодавчому акті не передбачено право прокурора надавати офіційну оцінку судовому рішенню (в т.ч. і щодо порядку його ухвалення) з огляду на власні переконання чи заперечення, що власне вчинено прокурором у листі. Такими повноваженнями наділені виключно суди апеляційної та касаційної інстанції.
Прокурор не має права просто відмовитися від розгляду викладених в Окремій ухвалі-2 фактів по суті, навіть і в тому випадку, якщо суд вищої інстанції (апеляційний чи касаційний) погодиться з доводами прокурора про те, що у суду не було права її постановляти (доводити до прокурора факти порушень у формі окремої ухвали), оскільки законом на прокурора покладено обов'язок здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням - тобто законом на нього покладено обов'язок перевірити, чи досліджено слідчим усі ті факти, на які вказав суд у двох окремих ухвалах.
В силу покладеного на прокурора обов'язку він зобов'язаний був відреагувати на суть доведених до його відома судом порушень не лише у формі окремої ухвали суду, а й взагалі у будь-якій формі (листа, публікації в газеті, розміщення в мережі Інтернет, оприлюдненні відеоматеріалу, тощо) і взагалі від будь-якої особи (фізичної, юридичної, а особливо від суду як органу держави, який безпосередньо приймає обов'язкові для прокурора рішення від імені держави Україна).
Прокурор, який дозволяє собі не лише не виконувати обов'язкове судове рішення, а й відкрито заявляє суду, який його виніс, про те, що воно є незаконним, не просто порушує покладений на нього Конституцією України обов'язок безумовно виконувати судове рішення, а прямо проявляє неповагу до суду та неповагу до держави Україна у особі цього органу і до її закону, якому прокурор зобов'язаний.
2.5. Також прокурор не виконав прямо покладений на нього Конституцією України та КПК України обов'язок здійснювати нагляд за законністю вчинення досудового слідства. Прокурор повинен був розглянути викладені в окремій ухвалі матеріальні факти, які вказують на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні фактично не здійснювалося.
Суть допущених порушень викладено вище у п.1.5 цієї ухвали. Більш докладно і грунтовно ці порушення викладено у самій Окремій ухвалі-2.
Однак основу допущених порушень уже трьома правоохоронними органами (ГУНП у м.Києві, ДБР, прокурором) складає факт зникнення з матеріалів кримінальної справи №42014100000000755 (яка знаходиться у Подільському УП ГУНП у м.Києві) чи їх умисного ненадання суду 18 томів первинних бухгалтерських документів боржника про майно боржника на суму близько 22 млн.грн. та факт невиконання рішення суду (ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 у цій справі) про їх повернення боржнику.
Оскільки, предметом розгляду є кримінальне провадження, яке розглядалося у передбаченому законом процесуальному порядку, у ньому виносились процесуальні рішення, то відповідно прокурор повинен діяти у передбаченій законом процесуальній формі, а саме: витребувати справу, розглянути Окрему ухвалу-2 (в тому числі й на предмет виконання слідчим ДБР Окремої ухвали-1 щодо перевірки викладених у ній фактів) і за результатами її розгляду винести процесуальне рішення (постанову), яке має відповідати процесуальним нормам КПК України, а не направляти до суду непроцесуальний документ, яким є лист Київської міської прокуратури від 12.09.2022 №31/3-1368вих-22.
Наприклад, прокурор не може за результатами розгляду скарги відмовляти у її задоволенні листом (непроцесуальним документом, ст.220 КПК України), а скасувати постанову про закриття кримінального провадження постановою (тобто процесуальним документом) - в обох випадках це є процесуальна дія, яка вчиняється у формі постанови (ст.110 КПК України).
3. Очевидно, що за викладених обставин суд не мав права залишити без уваги допущене прокурором порушення і мав відреагувати у процесуальний спосіб, передбачений Конституцією України та ГПК України.
Так, дійсно КПК України прямо не передбачає повноважень господарського суду на вчинення дій щодо кримінального провадження (ст.25, 60 КПК), в тому числі й не передбачає, як має діяти господарський суд у випадках, якщо орган досудового слідства, прокурор вчиняє незаконні дії чи допускає незаконну бездіяльність (законодавець теоретично виходив з того, що таке є неприпустимим в принципі, проте практично викладені у цій ухвалі вище обставини вказують на інше), в тому числі й у випадку з розглядом Окремої ухвали-1 та досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62021100010000846 від 15.04.2022 слідчим ДБР.
Окремі ухвали суду як судові рішення відповідно до п.9 ч.1 ст.129 Конституції України є обов'язковими для виконання усіма без виключення особами і державними органами, в тому числі й прокурором. Зокрема, для прокурора й органів досудового слідства не викликає сумнівів у тому, що за окремою ухвалою господарського суду відповідно до ст.214 КПК України мають бути внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, хоча ст.214 КПК України й не передбачає прямо такої підстави як окрема ухвала суду. Отже й не повинно виникати сумнівів у тому, що й інші судові рішення цивільних, господарських або адміністративних судів, які постановляються ними стосовно кримінальних проваджень, підлягають безумовному виконанню у разі набрання ними законної сили, оскільки КПК України не передбачає суди учасниками кримінального провадження та не передбачає порядку спростування ними ("оскарження") незаконних рішень прокурора, органу досудового слідства. Законодавець виходив з того, що кожен з цих судів у таких випадках має використвоувати ті процесуальні засоби, які передбачені відповідним процесуальним законом.
Свою ж незгоду з судовим рішенням прокурор, орган досудового слідства може висловити лише в одному документі - апеляційній чи касаційній скарзі на відповідне судове рішення.
Зокрема, господарський суд у вчиненні процесуальних дій відповідно до ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, розглядає цивільні справи у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Для господарського суду таким процесуальним законом є ГПК України, яким зокрема й передбачено право суду (як спосіб, підстава і повноваження) постановляти судові рішення у формі окремої ухвали (у випадку вчинення кримінального правопорушення та у випадку виявлення порушення законодавства в діяльності державних чи інших органів, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу, ст.246, ГПК України) чи у формі ухвали про застосування заходів процесуального примусу (ст.131, 135 ГПК України в тому числі й стосовно осіб, які не є учасниками справи про банкрутство).
Тому в даному випадку суд вважає доцільною і ефективною таку форму реагування на допущене прокурором порушення, як застосування заходів процесуального примусу.
4. Відповідно до ст. 131, 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 і 2 ч.1, ч. 2 ст. 135 ГПК України: суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку: невиконання процесуальних обов'язків; (…) вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. У випадку повторного (…) невиконання процесуальних обов'язків, (…) з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з (…) відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що прокурор вдруге (повторно) не виконав окрему ухвалу суду від 05.05.2022, що є підставою для застосовування заходів процесуального примусу у сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 12 405,00 грн., та підставою встановити новий строк для виконання окремої ухвали Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі №925/1961/14 - протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Метою застосування судом заходів процесуального примусу є спонукання прокурора:
до виконання своїх процесуальних обов'язків, які полягають у виконанні їх у кримінальному провадженні №62021100010000846 від 15.04.2022 для з'ясування, оцінки і реагування за фактами вказаними в Окремій ухвалі-1 і у Окремій ухвалі-2 як судових рішень та у розгляду по суті викладених у них порушень, а також
до запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства у справі №925/1961/14, які полягають у тому, що рух справи про банкрутство (судочинство у ній) фактично не здійснюється виключно з вини трьох правоохоронних органів, дії і бездіяльність яких за оцінкою суду (даною у не скасованих судових рішеннях) є протиправними перешкодами для логічного і швидкого завершення справи про банкрутство.
При цьому суд звертає окрему увагу прокурора на те, що вказана ухвала набрала законної сили з дня її постановлення, тому її оскарження прокурором не звільняє його від обов'язку виконувати дане судове рішення.
Керуючись ст. 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Київської міської прокуратури (вул. Предиславська, 45/9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 02910019) в дохід державного бюджету через Державну судову адміністрацію України (ідентифікаційний код 26255795; вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601; реквізити рахунка для зарахування коштів до Державного бюджету України: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100 штраф у розмірі 12 405,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста п'ять гривень).
Наказ видати.
2. Встановити новий строк виконання окремої ухвали Господарського суду Черкаської області від 05.05.2022 у справі №925/1961/14 - десять днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала суду набрала законної сили 26.09.2022. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, рекомендованим листом Київській міській прокуратурі.
С у д д я Хабазня Ю.А.
П-3. 14-925-0001