26.09.2022 Справа№ 914/2295/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши матеріали справи
за позовом:Знам'янської міської ради Кіровоградської області, м. Знам'янка Кропивницький район Кіровоградської області,
до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», м. Львів,
про: зміну умов договору оренди землі,
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Знам'янської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про зміну умов договору оренди землі.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд змінити умови договору оренди землі.
Розглянувши матеріали позовної заяви Господарський суд Львівської області дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви та доданих до неї документів за територіальною підсудністю до Господарський суд Кіровоградської області і, з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про зміну умов договору оренди землі від 30.01.2018 укладеного між Знам'янською міською радою (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» (Орендар), відповідно до умов якого акціонерному товариству «Концерн Галнафтогаз» надано в оренду строком до 01.12.2060 року земельну ділянку площею 4000,0 кв. м, кадастровий номер 3510600000:50:138:0120, по вулиці Віктора Голого, 110 у місті Знам'янка Кіровоградської області для розміщення комплексу по сервісному обслуговуванню автомобілів із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Знам'янської міської ради, в т.ч. по угіддях - забудовані землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, КВЦПЗ - 12.04
Приписи статті 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.
Так, відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Вочевидь, термін «з приводу», що використаний законодавцем у юридичній конструкції ч. 3 ст. 30 ГПК України, в силу своєї загальності, може мати найширше тлумачення, яке тільки забажають учасники конкретного спору і суд. Саме тому тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України не може мати виключно казуального характеру (тлумачення з конкретної справи і стосовно конкретного випадку), оскільки це з невідворотністю призведе до того, що в окремих справах якісь категорії спорів, з числа неочевидних в аспекті ч. 3 ст. 30 ГПК, будуть віднесені до виключної підсудності, а деякі будуть виключені з неї. В підсумку такий підхід створить значну правову невизначеність, яка суперечить меті правосуддя і є неприпустимою. Тому вочевидь, що тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України, як і інших правових норм, повинно відбуватися не виключно казуальним шляхом, а з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою.
Встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у постанові від 13.07.1995 у справі «Miloslavsky vs United Kingdom» (заява №18139/91), у даному випадку на прикладі (стосовно) змісту терміну «передбачений законом» сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону. Саме цим підходом і повинний керуватися кожний суд при тлумаченні норм права. Зазвичай порада юриста ґрунтується на усталеній практиці застосування судами конкретної правової норми. Норми процесуального права не є виключенням.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі у справі № 911/2390/18 (постанова від 16.02.2021р.) вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
ЦК України при класифікації речей як об'єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.
Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається зі змісту позову, спір виник у звязку з неохідністю зміни умов договору оренди землі умов 30.01.2018, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 4000,0 кв. м, кадастровий номер 3510600000:50:138:0120, по вулиці Віктора Голого, 110 у місті Знам'янка для розміщення комплексу по сервісному обслуговуванню автомобілів із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Знам'янської міської ради, в т.ч. по угіддях - забудовані землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, КВЦПЗ - 12.04.
Місцезнаходження нерухомого майна у виді земельної ділянки підтверджено документально.
З урахування зазначених правил підсудності справа не підсудна Господарському суду Львівської області.
З огляду на викладене, суд вважає, що даний спір у відповідності до вимог частини третьої статті 30 ГПК України має розглядатись за місцезнаходженням майна, тобто Господарським судом Кіровоградської області.
Водночас, поняття виключної підсудності позбавляє не тільки суд, а і самого позивача в усіх випадках змінювати місце розгляду господарського спору. Відповідно до ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються, проте, порушення виключної територіальної підсудності матиме прямим правовим наслідком ухвалення рішення з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У зв'язку з викладеним, з огляду на місцезнаходження нерухомого майна за адресою: Віктора Голого, 110 у місті Знам'янка Кропивницького району Кіровоградської області, з приводу якого виник спір, беручи до уваги імперативний припис ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, матеріали позовної заяви Знам'янської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про зміну умов договору оренди землі слід передати за виключною підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Керуючись статтями 30, 31, 230, 234, 235 ГПК України, суд
Передати матеріали позовної заяви Знам'янської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про зміну умов договору оренди землі за територіальною підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області (вулиця В'ячеслава Чорновола, 29/32, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25000).
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Березяк Н.Є.