21.09.2022 Справа № 914/946/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,
за участю помічника судді (за дорученням судді) Лілії ТУРЧИН,
за участю представників сторін:
позивача:не з'явився,
відповідача:не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Маневицької селищної ради,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт",
про:стягнення 77' 489,34 гривень.
I. Процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" про стягнення 77' 489,34 гривень.
2. Ухвалою від 16.05.2022 суд залишив позов без руху.
3. Ухвалою від 11.07.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.
4. Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 14.07.2022 (а. с. 87, ідентифікатор поштового відправлення 7901414571207), тобто належним чином та завчасно був повідомлений про розгляд судом спору та установлені процесуальні строки.
5. Ухвалою від 13.09.2022 суд призначив судове засідання у справі на 21.09.2022.
6. У судове засідання 21.09.2022 сторони не з'явилися. Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
7. Зважаючи на закінчення строків розгляду справи, відсутність причин для відкладення справи, у судовому засіданні 21.09.2022 суд ухвалив рішення у справі.
II. аргументи сторін.
Позиція позивача.
8. На виконання умов договору про закупівлю № 33 від 12.04.2021 Позивач оплатив Відповідачеві вартість замовлених нафтопродуктів та отримав талони, які міг отоварити на визначених автозаправних станціях. За наданими Відповідачем талонами Позивач не отримав оплаченого пального.
9. У зв'язку з наведеним позивач просить повернути сплачену суму коштів та стягнути штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати за порушення строків повернення передплати.
10. Предметом позову є стягнення 77' 489,34 грн, з яких:
10.1. 48'912,00 грн основної заборгованості.
10.2. 3'423,84 грн штрафу.
10.3. 17'412,67 грн пені, нарахованої за період 15.05.2021-05.05.2022.
10.4. 6'309,65 грн інфляційних втрат, нарахованих за період 15.05.2021-05.05.2022.
10.5. 1'431,18 грн - 3% річних, нарахованих за період 15.05.2021-05.05.2022.
11. Підставою позову є порушення Відповідачем умов Договору про закупівлю № 33 від 12.04.2021 у частині своєчасності поставки товару, відмова в поверненні грошових коштів, сплачених за пальне, яке не було фактично поставлене.
Заперечення відповідача.
12. Відповідач не надав відзиву на позов.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
13. Обставини справи, які необхідно встановити:
13.1. Виникнення між сторонами договірних відносин.
13.2. Виконання Позивачем та Відповідачем обов'язків за Договором від 12.04.2021.
13.3. Правильність нарахування санкцій.
Виникнення між сторонами договірних відносин.
14. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
15. Позивач та Відповідач 12.04.2021 уклали договір про закупівлю № 33 (далі - Договір від 17.05.2021) (а. с. 10-11). Згідно з пунктами 1.1 Договору від 12.04.2021 продавець зобов'язується за замовленням покупця здійснити поставку і передати у власність покупцеві бензин А-92, дизельне паливо…, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
16. Потрібно відзначити, що зміст укладеного між сторонами справи договору не в повній мірі відображає дійсні взаємовідносини сторін. Так, сам договір є достатньо типовим для правовідносин поставки, що передбачає передачу товару (нафтопродуктів). Разом з тим, Договір від 12.04.2021 визначає особливий механізм поставки. Цей механізм полягає в тому, що поставка відбувається шляхом обміну отриманих Позивачем від Відповідача талонів на пальне. Такий обмін відбувається на автозаправних станціях.
Виконання Позивачем та Відповідачем обов'язків за Договором від 12.04.2021.
17. Позивач сплатив Відповідачу 48'912,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 13.05.2021 (а. с. 13).
18. Позивач та Відповідач 07.05.2021 підписали видаткову накладну на отримання нафтопродуктів загальною вартістю 48'912,00 грн (а. с. 14). Суд оцінює зазначену видаткову накладну як доказ передачі Позивачу талонів на пальне, а не самого пального (див. пункт 16 цього рішення).
19. У матеріалах справи немає доказів отоварення отриманих Позивачем талонів на пальне.
20. Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
21. Позивач 10.12.2021 надсилав Відповідачеві претензію з інформацією про відмову операторів АЗС здійснювати відпуск пального за талонами, одержаними від Відповідача та проханням у місячний строк забезпечити отоварення талонів (а. с. 30-31, 33).
22. Відповідач отримав цю претензію 13.12.2021, однак не надав відповіді.
23. Відповідно до частини 1 статті 74, частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
24. Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
25. Згідно з постановою Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є надати саме ту кількість доказів, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
26. З огляду на відсутність прямих доказів, які би фіксували точну дату припинення обслуговування талонів на пальне та точну кількість та вартість неотриманого пального, суд керується принципом змагальності та тими доказами, які надали самі сторони. Проаналізувавши їх в сукупності, суд вважає, що Відповідач не забезпечив можливість отоварення талонів на пальне вартістю 48'912,00 гривень.
27. Зважаючи на вказане, позовні вимоги у частині стягнення 48'912,00 грн основної заборгованості підлягають задоволенню.
Правильність нарахування санкцій.
28. Пунктом 5.2 Договору від 12.04.2021 встановлено, що за порушення умов зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості…
29. У письмових поясненнях від 15.09.2022 Позивач зазначив, що позовні вимоги стосуються грошових зобов'язань - неповернення грошових коштів. Статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
30. Натомість 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання (розмір пені, визначений у пункті 5.2 Договору від 12.04.2021), є більшим розміром пені, аніж подвійна облікова ставка НБУ. Щодо приписів частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, то такі не можуть застосовуватися у цих правовідносинах (жодна зі сторін не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту). Позивач є органом місцевого самоврядування, а не суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору господарювання.
31. Отже, нарахування пені у цьому випадку можливе у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
32. Позивач звернувся до Відповідача з претензією про неможливість отримати пальне 10.12.2021, надавши при цьому місячний строк для отоварення талонів. Отже, прострочення Відповідача (в частині обов'язку повернути передплату) розпочалось 11.01.2022 (після закінчення місячного строку, який Позивач надав Відповідачеві) та становить більше 30 днів.
33. Суд погоджується з правильністю розрахунку штрафу. Отже, до стягнення підлягає 3'423,84 грн штрафу.
34. Щодо розрахунку пені, суд скорегував початкову дату розрахунку (див. пункт 32 цього рішення) та порядок розрахунку пені (див. пункт 29 цього рішення).
Розрахунок пені
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
11.01.2022 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 48'912,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 10 днів (прострочення) : 10010241,21 грн
21.01.2022 - 05.05.2022 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 48'912,00 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 105 днів (прострочення) : 1001052'814,12 грн
Всього: 3'055,32 грн
35. Отже, до стягнення підлягає 3'055,32 грн пені.
36. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
37. Щодо розрахунку 3 % річних, суд також скорегував початкову дату розрахунку.
Розрахунок 3% річних
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 11/01/2022 до 05/05/2022 48'912,00 x 3 % x 115 : 365 : 100115462,32 грн.
38. Отже до стягнення підлягає 462,32 грн - 3% річних.
39. При розрахунку інфляційних втрат, суд врахував таке. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
40. Крім того, пунктом 38.2 постанови Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 встановлено, що методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
40.1. Час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу.
40.2. Час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується .
41. Підсумовуючи вищезазначене, нарахування інфляції можливе, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж (у цьому випадку - з 01.01.2022) та якщо час прострочення у неповному місяці становив більше 15 днів (оскільки у травні 2022 року Позивач нарахував інфляційні витрати лише за 5 днів, такі не беруться до уваги).
Розрахунок інфляційних втрат
Останній період (01/02/2022 - 30/04/2022)Індекс інфляції
лютий 2022101,60
березень 2022104,50
квітень 2022103,10
IIc (101,60 : 100) x (104,50 : 100) (103,10 : 100) = 1.09463332
Інфляційне збільшення:
48'912,00 x 1.09463332 - 48 912,00 = 4'628,70 грн.
42. Отже до стягнення підлягає 4'628,70 грн інфляційних втрат.
IV. Судові витрати.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
43. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. У зв'язку з цим на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1'936,48 гривень.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Лайт" (адреса: 79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Єфремова, будинок 84/1Б; ідентифікаційний код 42151468) на користь Маневицької селищної ради (адреса: 44601, Волинська область, Камінь-Каширський район, селище міського типу Маневичі, вулиця Незалежності, будинок 30; ідентифікаційний код 04333193) 48'912 (сорок вісім тисяч дев'ятсот дванадцять) грн 00 коп. основної заборгованості, 3'423 (три тисячі чотириста двадцять три) грн 84 коп. штрафу, 3'055 (три тисячі п'ятдесят п'ять) грн 32 коп. пені, 462 (чотириста шістдесят дві) грн 32 коп. - 3% річних, 4'628 (чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн 70 коп. інфляційних втрат та 1'936 (одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) грн 48 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 26.09.2022.
Суддя Рим Т.Я.