печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14724/22-ц
19 вересня 2022 року
Суддя Печерського районного суду міста Києва Головко Ю. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПриватБанк» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «ПриватБанк» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.07.2022 вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, та наданий позивачу 10-денний строк з дня отримання ухвали на усунення недоліків.
Зазначена копія ухвали суду доставлена 29.07.2022 до модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» електронного кабінету позивача, а також направлена на електронну адресу позивача ОСОБА_1 , яка нею отримана, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 15.08.2022 та довідкою про доставку електронного листа від 29.07.2022.
На виконання вищевказаної ухвали позивач ОСОБА_1 , станом на 19.09.2022 не надала до суду відповідних документів, встановлених ухвалою суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 130 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц суд дійшов висновку про те, що направлення судової повістки на офіційну електронну адресу, яку особа зазначає самостійно в своїх заявах, є належним виконанням судом свого обов'язку щодо повідомлення особи.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відомостей про зміну електронної адреси для листування від позивача до суду не надходило.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу та є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Згідно висновку Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивач вимоги ухвали суду не виконав і час на усунення недоліків вказаних в цій ухвалі сплив, суд приходить висновку, що матеріали позовної заяви слід вважати не поданими та повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261, 353, 354-355 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПриватБанк» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, вважати неподаною і повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю. Г. Головко