Справа №705/2271/22
3/705/1694/22
08.09.2022 м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 12.06.2022 серії ААБ № 276052 ОСОБА_1 12.06.2022 о 22 годині 40 хвилин у м. Умань по вул. Пролетарській, 4 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, письмово подав клопотання від 08.09.2022, в якому вказав, що 12.06.2022 у його присутності та присутності будь-яких понятих чи свідків жодного протоколу про адміністративне правопорушення не складалося, оскільки він транспортним засобом не керував, правопорушення не вчиняв. У матеріалах справи немає жодного доказу, який би вказав на те, що саме він керував транспортним засобом та в його присутності було складено матеріали справи. З досліджених відеозаписів не вбачається, що автомобіль рухався, переслідувався поліцейськими та ким саме зупинений автомобіль, хто був за кермом. Неможливо встановити дату, час та місце самої події. Також протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності правопорушника з порушенням норм чинного законодавства та з порушенням його прав, передбачених Конституцією України та КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення і в доданих до протоколу матеріалах відсутні дані про те, на підставі яких документів було встановлено особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Рапорт працівника поліції, що доданий до матеріалів справи, не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, оскільки поліцейський є зацікавленою особою, а тому його рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення. Тому просить провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Цімоха Р.Р. просив про закриття провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказав, що матеріали справи не містять достатньої кількості доказів, які б вказували на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що дало б поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння. Також відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останнім транспортним засобом. Відеозапис не відповідає вимогам допустимості доказів та не може братися судом до уваги на доведення обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення адвоката Цімохи Р.Р., дослідивши матеріали справи, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статей 251, 256 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
У протоколі, який надійшов до суду, не вказано осіб, які були присутні при вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом диспозиції ст. 130 КУпАП склад даного адміністративного правопорушення утворюється із сукупності фактів, одним з обов'язкових елементів яких є здійснення керування особою транспортним засобом.
Матеріали справи не містять достатньої кількості доказів, які би вказували на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що дало би поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останнім автомобілем.
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, додано диск відеозапису, здійсненого працівниками поліції.
Відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано подію, що відбувалася 12.06.2022 за участю ОСОБА_1 , не підтверджують, що саме він був за кермом, також не підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не зафіксовано моменту зупинки керованого ним автомобіля. Відео розпочинається з того, що в темну пору доби між гаражами стоїть автомобіль, і поліцейські спілкуються між собою. До того ж на вказаних відеозаписах ОСОБА_1 категорично заперечував, що керував транспортним засобом. Отже, прямих та достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, описаних у протоколі, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Коли ж особа перебуває поруч з транспортним засобом або ж у ньому і навіть із ввімкненим двигуном - склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
Під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.
За наведеного вбачається, що відеозапис не відповідає вимогам допустимості доказів та не може бути прийнятий судом до уваги на доведення обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене та вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що наданий відеозапис не є достатнім доказом, який би підтверджував факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вину ОСОБА_1 в його вчиненні.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшов свого підтвердження належними, достатніми та допустимими доказами, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 251, 284, 287 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І.Єщенко