Справа №521/9479/22
Номер провадження 3/521/6924/22
31 серпня 2022 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП,-
30.06.2022 року біля 16 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи у ВП № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, голосно виражався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
За даним фактом співробітником поліції відносно ОСОБА_1 , було складено протокол серії ВАВ № 294957 від 30.06.2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 30.06.2022 року біля 16 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи у ВП № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, в стані алкогольного сп'яніння, здійснював опір законним вимогам поліцейського припинити правопорушення, на неодноразові законні вимоги поліцейського припинити дані дії, не реагував.
За даним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 , було складено протокол серії ВАВ №294956 від 30.06.2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений як повісткою так і шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб - сайті Малиновського районного суду м. Одеси (веб - адреса сторінки: http://ml.od.court.gov.ua), причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав.
Разом з тим, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що з отриманого протоколу гр. ОСОБА_1 було відомо що розгляд справи відбудеться саме у Малиновському районному суді м. Одеси, суд вважає його таким, що своєчасно сповіщений про дату, час та місце судового засідання, а тому наявні усі підстави для розгляду справи без його участі, у зв'язку з його неявкою в судове засідання, що свідчить про небажання реалізувати ним в повному обсязі свої права.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 173 КУпАП відповідальність особи настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Отже, об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій, мотивом яких є явна неповага до суспільства.
Вивчивши та оцінивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме даними, що містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 294957 від 30.06.2022 року, який складено уповноваженою особою та за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП,з яким ОСОБА_1 ознайомлений та який ним власноручно підписано; письмових поясненнях ОСОБА_1 долучених до протоколу, з яких вбачається, що останній підтвердив фактичні обставини правопорушення, викладені в протоколі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за кваліфікуючими ознаками: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Разом з тим, диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Статтею 62 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Як встановлено в абзаці другому пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ N 8 від 26.06.92 р. "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Таким чином, із аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що обов'язковими ознаками, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених, законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Вивчивши та оцінивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме даними, що містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 294956 від 30.06.2022 року, який складено уповноваженою особою та за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; рапорту працівника поліції; письмових поясненнях ОСОБА_1 долучених до протоколу, з яких вбачається, що останній підтвердив фактичні обставини правопорушення, викладені в протоколі.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає що в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за кваліфікуючими ознаками: злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховуючи характер та наслідки вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його майновий стан, ступінь вини, а також відсутність обставини, що пом'якшують відповідальність та наявність обставин що її обтяжують, а саме вчинення правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу та в межах санкції ст. 185 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 9-11, 36, 173, 185, 221, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
На підставі п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Непорада