ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 вересня 2022 року м. Київ № 640/4312/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттехно"
до про Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та сасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліттехно" (далі - ТОВ "Моноліттехно") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.12.2019 № 1354808/41162725 Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.11.2019 № 16;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 21.11.2019 № 16 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 № 1354806/41162725 Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.11.2019 № 17;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 25.11.2019 № 17 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 № 1354807/41162725 Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2019 № 18;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 29.11.2019 № 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2019 № 1372684/41162725 Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної віл 14.11.2019 № 19;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 14.11.2019 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2022 адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліттехно" задоволено.
13.09.2022 до суду від представника позивача Бисько М.Г. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37605,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначила, що у позовній заяві позивач зазначив, що докази щодо повного обсягу наданих адвокатами послуг і виконаних робіт будуть надані суду додатково, після надання усіх послуг (завершення розгляду справи в суді першої інстанції).
Отримавши 04.09.2022 копію рішення у справі № 640/4312/20, 09.09.2022 представник позивача засобами поштового зв'язку звернулась з вказаною заявою, надіславши її копії та копії доданих до неї документів відповідачам.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), у письмовому провадженні розглядається у письмовому провадженні.
Від відповідачів до суду не надійшло письмових позицій щодо вказаного питання.
Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Як вбачається з позовної заяви, позивач дійсно зазначив, що докази щодо повного обсягу наданих адвокатами послуг і виконаних робіт будуть надані суду додатково, після надання послуг із представництва інтересів позивача у суді першої інстанції (том 1 а.с. 15).
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених норм вбачається, що питання розподілу судових витрат пов'язане з суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи: договір від 31.01.2020 № 31-01/2020-01 про надання правової допомоги; додаткову угоду № 5771 від 31.01.2020 до договору від 31.01.2020 № 31-01/2020-01; виписки по рахунку станом на 12.02.2020, 05.02.2020.
За умовами договору від 31.01.2020 № 31-01/2020-01, укладеного між Адвокатським об'єднанням "Олександр Перемежко та Партнери" та ТОВ "Моноліттехно" (далі - Клієнт), за умовами якого Клієнт доручає юридичній фірмі надавати юридичні послуги, а юридична фірма погоджується надавати Клієнту такі послуги згідно з умовами цього договору, а Клієнт погоджується сплачувати за надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 3.1 вказаного договору визначено, що Клієнт оплачує послуги юридичної фірми за попередньо погодженою фіксованою вартістю або із застосуванням погодинних ставок юридичної фірми. Сторони визначають найбільш зручний порядок визначення вартості юридичних послуг окремо по кожному із замовлень.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що фіксована вартість юридичних послуг визначається в момент погодження запиту Клієнта на виконання юридичних послуг, в якому наведено опис наданих послуг та їх вартість. Оплата послуг здійснюється по факту їх надання на підставі акта про надання юридичних послуг, в якому наведено опис наданих послуг та їх вартість.
Згідно з пунктом 3.5 для оплати наданих послуг із застосуванням погодинних ставок юридична фірма надає Клієнту рахунок-фактуру і акт про надання послуг, який повинен містити опис наданих юридичних послуг; перелік спеціалістів юридичної фірми, які надавали послуги; кількість відпрацьованих годин; вартість наданих послуг, розрахованих на основі індивідуальних погодинних ставок задіяних спеціалістів юридичної фірми.
Відповідно до змісту додаткової угоди № 5771 до договору від 31.01.2020 № 31-01/2020-01 Сторонами визначено зобов'язання юридичної фірми надати наступну правову допомогу:
- аналіз наданих Клієнтом документів та підготовка правової позиції у справі про визнання протиправними рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.12.2019 № 1354808/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 21.11.2019 № 16; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 № 1354806/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 25.11.2019 № 17; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 № 1354807/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 29.11.2019 № 18; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2019 № 1372684/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 14.11.2019 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- підготовку, підписання і подання позовної заяви та інших процесуальних документів в адміністративній справі про визнання протиправними рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.12.2019 № 1354808/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 21.11.2019 № 16; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 № 1354806/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 25.11.2019 № 17; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 № 1354807/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 29.11.2019 № 18; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2019 № 1372684/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 14.11.2019 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції про визнання протиправними рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.12.2019 № 1354808/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 21.11.2019 № 16; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 № 1354806/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 25.11.2019 № 17; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2019 № 1354807/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 29.11.2019 № 18; рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2019 № 1372684/41162725 та про реєстрацію податкової накладної від 14.11.2019 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Сторони погодили, що вартість послуг, визначених в пункті 1 цієї додаткової угоди, складає 37605,00 грн.
До заяви про ухвалення додаткового судового рішення додано Акт № 5771 від 06.09.2022 про надання правової допомоги договору від 31.01.2020 № 31-01/2020-01, погодинний звіт № 5771 від 06.09.2022.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, а від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» ( заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постановах від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17 та від 01.09.2020 року у справі № 620/6209/19.
Виходячи з обставин розгляду справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатами та значимості таких дій у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи в суді першої інстанції, з Головного управління ДПС у м. Києві в розмірі 12000,00 грн.
Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттехно" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, ідентифікаційний код 41162725) 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.П. Катющенко