Справа № 420/21686/21
13 вересня 2022 року м. Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - не з'явився
представника відповідача - Кришталевич В.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення і виплати позивачу надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідно «Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату належного позивачу грошового забезпечення за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з урахуванням раніше проведених виплат, визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік без врахування премії, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Протокольною ухвалою від 23.02.2022 року суд перейшов до розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідно до наказу Військової прокуратури Південного регіону України від 24.04.2019 року № 317-к майора юстиції ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу Військової прокуратури Підвенного регіону України та усіх видів забезпечення. 05.02.2020 року Генеральним прокурором видано наказ №66 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері» (на правах обласних прокуратур). З 11.09.2020 року відповідач змінив своє найменування з Військової прокуратури Південного регіону України на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах обласної прокуратури) (без зміни коду ЄДРПОУ та юридичної адреси). Із наданих на адвокатські запити документів з питань грошового забезпечення встановлено, що позивачу під час проходження військової служби та звільнення із неї не у повному обсязі проведено грошові виплати, право на які набуто у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби та звільнення із неї. Листом від 06.07.2020 №11-2269 вих-20 відповідачем надано відомості щодо виплати позивачу грошового забезпечення та розрахункові листи щодо нарахованих та виплачених позивачу сум грошового забезпечення. Відповідач зазначає, що надбавка за вислугу років прокурорам військових прокуратур виплачувалась відповідно до «Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 (з подальшими змінами), а з 01.03.2018 згідно з додатком 16 до постанови Кабінету Міністрів України рід 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Крім того, як вбачається з наказу Військової прокуратури Південного регіону України від 31.10.2016 № 648к позивачу надано частину щорічної основної відпустки за 2016 рік та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі місячної заробітної плати (без премії) та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячної заробітної плати (без премії), у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, заперечував щодо задоволення позовних вимог. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що відповідно до постанови №505 грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається, серед іншого, з надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (що передбачає застосування до таких військовослужбовців-працівників органів прокуратури загального законодавства, а саме постанови №1294). Натомість прийнята пізніше постанова №1090 стосується порядку та розміру конкретної складової грошового забезпечення конкретних військовослужбовців, а саме тих, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах. Оскільки постанова 1090, яка визначає розмір та порядок виплати військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавки за вислугу років є спеціальним нормативним актом з цього питання для постанови №505 та постанови №1294, прийнята пізніше за них, то застосуванню у період спірних правовідносин (з 05.01.2016 по 28.02.2018) підлягає саме вона. Враховуючи це, відповідач правомірно, законно та обґрунтовано виплачував позивачу впродовж 05.01.2016 року -28.02.2018 року надбавку за вислугу років відповідно до постанови №1090. 27 грудня 2018 року Урядом з метою усунення неузгодженості (суперечності) з постановою №505 було прийнято рішення щодо виплати військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців та внесено відповідні зміни до постанови №1090, які підлягали застосуванню з 01.03.2018. З урахуванням внесених змін до законодавства відповідач у грудні 2018 року здійснив перерахунок та виплатив позивачу надбавку за вислугу років, починаючи з 01.03.2018 року, та у подальшому вказана надбавка виплачувалася відповідно до законодавства для військовослужбовців, саме постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Отже, будь-яких протиправних дій з боку відповідача при нарахуванні та виплаті позивачу надбавки за вислугу років у період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідно до «Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090 не було, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 20.01.2016 року №18-94-27 окв-вих-16 у кошторисах видатків на 2016 рік була передбачена сума на преміювання із розрахунку 60 відсотків місячного фонду заробітної плати та врахована виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячної заробітної плати (без премії). Будь-яких протиправних дій з боку відповідача при нарахуванні та виплаті позивачу у 2016 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення не було, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до наказу Військової прокуратури Південного регіону України від 24.04.2019 № 317-к майора юстиції ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу Військової прокуратури Південного регіону України та усіх видів забезпечення.
Листом №11-2269 від 06.07.2020 року відповідач повідомив представника позивача на його запит про те, що надбавка за вислугу років прокурорам військових прокуратур виплачувалась та досі виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», а з 01.03.2018 року згідно із додатком 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Крім того, з наказу Військової прокуратури Південного регіону України від 31.10.2016 № 648-к вбачається, що ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі місячної заробітної плати (без премії) за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячної заробітної плати (без премії) за 2016 рік.
Відповідно до п. 2, 10 наказу Генерального прокурора від 05.02.2020 № 66 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)», перейменовано юридичну особу «Військова прокуратура Південного регіону України» у «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наказ набирає чинності з дня початку роботи обласних прокуратур відповідно до рішення Генерального прокурора, прийнятого в порядку, визначеному пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ, крім пункту 8, який набирає чинності з дня його оприлюднення.
Відповідно до наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур», днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 року.
09.09.2020 року наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 опубліковано в газеті Верховної Ради України «Голос України».
Зважаючи на викладене, відповідачем у даній справі є Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Позивач не погодився із правомірністю виплати йому відповідачем грошового забезпечення під час проходження військової служби та звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 4 ст. 27 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям військової прокуратури присвоюються Президентом України, інші військові звання - відповідно до встановленого законодавством порядку проходження військової служби.
Посади військових прокурорів та відповідні їм військові звання включаються в переліки військових посад.
Отже, названою нормою Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ встановлено відмінності правового статусу прокурорів військової прокуратури, які проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України, та інших прокурорів.
Відповідно до частини 2-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (пункт 4-1).
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено розмір надбавки за вислугу років від 5 до 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.
Натомість відповідно до частини 1 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного конкурсу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII внесено зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 26, яким, серед іншого встановлено, що норми і положення статті 81, пунктів 13, 14 розділу «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам прокуратури» затверджено «Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», яким визначено механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 дія цього Порядку поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, інших працівників органів прокуратури (державних службовців, службовців, інших працівників), а також на слідчих органів прокуратури - до початку діяльності Державного бюро розслідувань.
Надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Частинами 7, 8 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.
Таким чином, військовослужбовцям незалежно від місця проходження служби визначено розмір надбавки за вислугу років у відповідному відсотковому співвідношенні від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, натомість прокурорам військової прокуратури, які також проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідачем визначено розмір надбавки за вислугу років у відповідному відсотковому співвідношенні виключно від посадового окладу.
Враховуючи те, що ч. 4 ст. 27 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ встановлено відмінності правового статусу прокурорів військової прокуратури, які проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України, від інших прокурорів, які не є військовослужбовцями, отже при виплаті та нарахуванні грошового забезпечення прокурорам військової прокуратури та, зокрема, позивачу підлягають застосуванню норми постанов Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якими врегульовано питання нарахування грошового забезпечення саме військовослужбовцям, оскільки зазначені нормативно-правові акти є спеціальними по відношенню до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090, якою визначено Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам прокуратури.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1153 «Про внесення змін до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 та визначено, що військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (підпункт 2 пункту 1). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 27 листопада 2018 року, крім підпункту 2 пункту 1, який застосовується з 1 березня 2018 року.
Отже, Кабінетом Міністрів України постановою від 27 грудня 2018 року № 1153 також розмежовано порядок нарахування надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури та іншим прокурорам.
При цьому, військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
Згідно висновків Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 640/19556/18 та постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 380/757/20, які в силу приписів ч. 5 ст. 262 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин, виплата надбавки за вислугу років військовослужбовцю, який проходить службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, повинна здійснюватися у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Відтак, починаючи з 5 січня 2016 року обчислення надбавки за вислугу років за правилами Порядку №1090 здійснювалося відповідачем безпідставно.
З матеріалів справи вбачається, що виплата позивачу надбавки за вислугу років у період 05.01.2016 року по 28.02.2018 року здійснювалась відповідно до постанови №1090, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідно «Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідно «Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090 у суду є всі підстави для зобов'язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині протиправності дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік без врахування премії суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Саме нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата військовослужбовцям матеріальної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до наказу Військової прокуратури Південного регіону України від 31.10.2016 № 648-к ОСОБА_1 надано частину щорічної основної відпустки за 2016 рік тривалістю 15 календарних днів з 01 по 15 листопада 2016 року включно, виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі місячної заробітної плати (без премії) за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячної заробітної плати (без премії) за 2016 рік.
Про необхідність застосування до військовослужбовців військових прокуратур при виплаті грошового забезпечення в розмірі і порядку, визначеного законодавством для військовослужбовців, вказано також у п. 4-1 Постанови КМ України від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» - грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначеному законодавством для військовослужбовців.
Відповідно до п. 30.1, 30.3, 31.3, 33.1 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Преміювання здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
З наявного в матеріалах справи розрахункового листа за 2016 рік ОСОБА_1 вбачається, що премія нараховувалась та виплачувалась позивачу у кожному місяці протягом 2016 року.
Проте, при виплаті позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не включено премію.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2016 році виплачені у межах бюджетних призначень, з огляду на те, що пунктом 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги для оздоровлення та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Підґрунтям такого підходу є правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, викладена у поставові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, згідно з якою до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №380/757/20, які враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік без врахування премії.
Враховуючи протиправність дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік без врахування премії у суду є всі підстави для зобов'язання Спеціалізованої прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, буд. 11, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 38296363) про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення і виплати позивачу надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідно «Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату належного позивачу грошового забезпечення за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з урахуванням раніше проведених виплат, визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік без врахування премії, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум - задовольнити.
Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідно «Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1090.
Зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в зменшеному розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік без врахування премії.
Зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.09.2022 року.
Суддя Л.І. Свида