Справа № 420/9429/22
23 вересня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), в якій позивач просить з урахуванням уточнення:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськiй областi, якi виразились в зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення та в обмеженні її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а саме:
- з 01.04.2019 року по 30.06.2019 року сумою 14970,00 грн.;
- з 01.07.2019 року по 30.11 2019 року сумою 15640,00 грн.;
- з 01.12.2019 року по 30.06.2020 року сумою 16380,00 грн.;
- з 01.07.2020 року по 30.11.2020 року сумою 17120,00 грн.;
- з 01.12.2020 року по 30.06.2021 року сумою 17690,00 грн.;
- з 01.07.2021 року по 30.11.2021 року сумою 18540,00 грн.;
- з 01.12.2021 року сумою 19340 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 22008,48 грн при її перерахунку з 1 квітня 2019 року на виконання рішення Одеського окружного адмiнiстративного суду від 16.11.2021 року по справі № 420/15846/21.
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськiй області, які виразились в зменшеннi основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення та в обмеженнi її максимального розмiру десятьма прожитковими мiнiмумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а саме сумою 19340,00 грн. при її індексації з 1 березня 2022 року, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рiвня соцiального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 роцi» та нарахуванні в розмiрi 25089,67 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року, виходячи з основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру. та здiйснити виплату донарахованих сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2022 року, виходячи з основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру та здiйснити виплату донарахованих сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від від 16.11.2021 року по справі № 420/15846/21Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувало пенсію виходячи зі складових оновленої довідки, проте із застосуванням зменшення основного розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення та обмежень щодо максимального розміру. Так, пенсія позивача перерахована з 01.04.2019 року, проте, відповідач, посилаючись на вимоги частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХII, під час проведення перерахунку з 01.04.2019 безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та визначив здійснення виплати пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 14970,00 гривень.
Ухвалою від 25.07.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕП/22366/22 від 09.08.2022 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що оскільки пенсія є щомісячним платежем, відтак її розмір позивачу відомий. Позивач звернувся до суду у 2022 році, при цьому, позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії починаючи з 2019. Починаючи з 01.01.2018 року згідно з статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, пiдвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсiї, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХIІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. Відтак, законних підстав для виплати пенсії Позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та йому призначено пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі №420/15846/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № ЮО112603 від 18.06.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат.
На виконання рішення Одеського окружного адмiнiстративного суду від 16.11.2021 року по справі № 420/15846/21 вiдповiдачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04 2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Однак, при проведенні даного перерахунку відповідач зменшив основний розмір пенсії позивача з 80% на 70% грошового забезпечення та обмежив максимальний розмір пенсії сумою 14970,00 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 22008,48 грн.
Крім того, з 01.03.2022 року пенсійним органом проведено індексацію пенсії позивача, під час якої відповідач знову протиправно зменшив основний розмір пенсії Позивача з 80% на 70% грошового забезпечення та обмежив максимальний розмір пенсії позивача сумою 19340,00 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 25089,67 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у чинній редакції) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
До 01.04.2014 (день набрання чинності Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі Закон № 1166-VIІ), яким внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ) розмір зазначеної пенсії не міг перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а до 01.10.2011 (день набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» » (далі Закон № 3668-VІ), яким внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ) 90 процентів.
Поряд з цим, суд наголошує на тому, що статтею 13 Закону № 2262-ХІІ врегульовано порядок призначення пенсії, а підстави, умови і порядок її перерахунку визначені статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звільнений зі служби та мав 33 роки вислуги для призначення пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та йому призначено пенсію у розмірі 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що законодавча зміна встановленого максимального розміру пенсії (з 80% до 70 % сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення виплати позивачу пенсії.
Разом з цим, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак розмір перерахованої пенсії визначив з 70 % грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався з 80 % грошового забезпечення.
В свою чергу, суд звертає увагу, що внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (пункти 29, 30 мотивувальної частини постанови).
Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням 80 відсотків грошового забезпечення з 1 квітня 2019 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі № 420/15846/21.
Щодо виплати пенсії без обмеження її максимального розміру суд виходить з такого.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України визначаються Законом № 2262-ХІІ.
Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VI), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У пункті 2 цього рішення вказано, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, у Законі № 2262-XII відсутні положення, на підставі яких відповідач міг обмежувати розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, яку втратили працездатність.
У частині першій статті 2 Закону № 3668-VI передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI суперечать Закону № 2262-ХІІ, який не містить чинних положень про обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, тому їх не належить застосовувати до спірних правовідносин.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення, оскільки ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1984,8 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськiй областi, якi виразились в зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення та в обмеженні її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а саме:
- з 01.04.2019 року по 30.06.2019 року сумою 14970,00 грн.;
- з 01.07.2019 року по 30.11 2019 року сумою 15640,00 грн.;
- з 01.12.2019 року по 30.06.2020 року сумою 16380,00 грн.;
- з 01.07.2020 року по 30.11.2020 року сумою 17120,00 грн.;
- з 01.12.2020 року по 30.06.2021 року сумою 17690,00 грн.;
- з 01.07.2021 року по 30.11.2021 року сумою 18540,00 грн.;
- з 01.12.2021 року сумою 19340 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 22008,48 грн при її перерахунку з 1 квітня 2019 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі № 420/15846/21.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськiй області, які виразились в зменшеннi основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% на 70% грошового забезпечення та в обмеженнi її максимального розмiру десятьма прожитковими мiнiмумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а саме сумою 19340,00 грн. при її індексації з 1 березня 2022 року, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рiвня соцiального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 роцi» та нарахуванні в розмiрi 25089,67 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року, виходячи з основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру. та здiйснити виплату донарахованих сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2022 року, виходячи з основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру та здiйснити виплату донарахованих сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.