23 вересня 2022 року
м. Київ
справа №380/21594/21
адміністративне провадження № К/990/24447/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №380/21594/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівка-Лан» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівка-Лан» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 позов задоволено частково.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у задоволенні клопотань про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 у справі №380/21594/21.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області 08.09.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівка-Лан» задоволено повністю.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Львівській області 23.05.2022 звернулось до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2021 відмовлено Головному управлінню ДПС у Львівській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, а апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку та документа про сплату судового збору.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку та залишаючи апеляційну скаргу без руху суд виходив з того, що відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Однак пропустив тридцятиденний термін для звернення з апеляційною скаргою, оскільки скаржник отримав копію рішення суду 20.04.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.
В межах строку для усунення недоліків апеляційної скарги відповідач звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі або до закінчення воєнного стану та про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивоване неможливістю сплати судового збору за подання апеляційної скарги у визначений судом строк.
Крім того, відповідачем було заявлено клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування даного клопотання апелянт зазначав, що згідно частини одинадцятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Таким чином, надіслання копії рішення від 15.04.2022 відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством, оскільки скеровано на електронну адресу податкового органу. Крім того, відповідач вимоги про надіслання на його електронну адресу копій прийнятих судових рішень не заявляв.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 задоволено клопотання про продовження строку для усунення недоліків та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі від 20.06.2021 недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні, а у випадку неможливості задоволення такого продовжити строк для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку, відмовлено в задоволенні клопотань про продовження строку для усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 у справі №380/21594/21.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що покликання відповідачем в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду, в яких зазначено про необхідність вручень судових рішень у паперовій формі, то таке не заслуговує на увагу, оскільки оцінка належності вручення процесуальних документів Верховним Судом надана до 05.10.2021, тобто до початку функціонування підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 12.07.2022 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Варто зазначити, що поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише за умови дотримання строку при первинному зверненні та повторного звернення з належно оформленою апеляційною скаргою в найкоротший термін.
В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що податковий орган звернувся з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо процесуального строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі №380/21594/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівка-Лан» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова