23 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 600/1864/20-а
адміністративне провадження № К/9901/45324/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 (суддя - Дембіцький П.Д.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді: Біла Л.М., Матохнюк Д.Б.) у справі №600/1864/20-а.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
визнати протиправним і скасувати Наказ № 387 від 31.05.2019 виданий Головним управлінням ДФС У Чернівецькій області «Про проведення документальної планової перевірки» за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 тривалістю 10 робочих днів з 03.06.2019;
визнати незаконними дії Головного управління ДФС У Чернівецькій області та його співробітників, що полягали у проведенні документальної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 0011511304 від 13.08.2019, на підставі якого нараховано грошове зобов'язання у сумі 980255,32 грн;
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС У Чернівецькій області № 0011501304 від 13.08.2019, на підставі якого застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 грн;
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС У Чернівецькій області № 0011581304 від 13.08.2019, на підставі якого нараховано грошове зобов'язання у сумі 82047,93 грн;
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС У Чернівецькій області № 0011371304 від 13.08.2019, на підставі якого застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн;
визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0011491304 від 13.08.2019, зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 177034,00 грн;
визнати протиправним і скасувати рішення Головного Управлінням ДФС У Чернівецькій області № 90011481304 від 13.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на підставі якого було застосовано штрафні санкції у сумі 24674,10 грн.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 в частині визнання протиправними та скасування: податкових повідомлень-рішень Головного управлінням ДФС У Чернівецькій області № 0011511304 від 13.08.2019, № 0011501304 від 13.08.2019, № 0011581304 від 13.08.2019, № 0011371304 від 13.08.2019; визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0011491304 від 13.08.2019; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС У Чернівецькій області № 0011481304 від 13.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску залишено без розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 залишено без змін.
Не погодившись з ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2021, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021, ФОП ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2021, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що твердження суду першої інстанції, що надані документи неможливо дослідити судом з метою встановлення об'єктивної істини у справі, оскільки інформація у цих документах є неповною, нечитаємою, та викладеною на іноземній мові не відповідає дійсності, оскільки надані позивачем документи викладено державною мовою, тоді як судом не конкретизовано які документи є неналежно оформленими. Крім того, позивачем надано усі наявні докази на підтвердження правомірності здійснення ним господарських операцій: первинну документацію за 2016, 2017, 2018 роки, а також оригінали для їх огляду. Однак, суд першої інстанції не надав оцінки належності, достатності та достовірності таких доказів (наданих багаторазово), не навів мотивів їх відхилення, і безпідставно залишив позов без розгляду. Суд апеляційної інстанції даним обставинам не надав належної оцінки.
У відзиві на касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як з'ясовано судами, ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 119/24-13-13-04-18/ 2774509530 від 24.06.2019, на підставі якого контролюючим органом, зокрема, прийнято наступні рішення:
податкове повідомлення-рішення № 0011511304 від 13.08.2019, згідно з яким нараховано грошове зобов'язання в сумі 980255,32 грн.;
податкове повідомлення-рішення № 0011501304 від 13.08.2019 про застосування штрафних санкцій у сумі 340,00 грн.;
податкове повідомлення-рішення № 0011581304 від 13.08.2019, згідно з яким нараховано військовий збір у сумі 82047,93 грн.;
податкове повідомлення-рішення № 0011371304 від 13.08.2019 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.;
рішення № 0011481304 від 13.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на підставі якого було застосовано штрафні санкції у сумі 24674,10 грн.
Також Головним управління ДФС у Чернівецькій області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0011491304 від 13.08.2019, зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 177034,00 грн.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено законом. Крім того, судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання. Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви договір про надання правової допомоги від 05.09.2020 № 05/09/20. Крім того, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.11.2020 продовжено строк на усунення недоліків, оскільки позивачем усунуто їх не повністю, а саме - не надано документ про сплату судового збору; позивачем у прохальній частині позовної заяви вимоги викладено не чітко та не конкретизовано, зокрема суду не зрозуміло, згідно якого акту індивідуальної дії донараховано 177034,00 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки в прохальній частині не зазначено номер, дата та ким виданий відповідний акт.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Відкрито провадження у справі. Зобов'язано позивача надати суду:
Правовстановлюючі документи ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Пояснення письмове з посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази щодо протиправності дій відповідача при прийнятті Наказу № 387 від 31.05.2019 Головним Управлінням ДФС У Чернівецькій області «Про проведення документальної планової перевірки» за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
Пояснення письмове із посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази щодо протиправності дій посадових осіб відповідача, які залучались до проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 та в чому вони виражаються.
Пояснення письмове із посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази щодо протиправності дій відповідача при прийнятті кожного окремо оскаржуваного рішення, зокрема: ППР ГУ ДФС У Чернівецькій області № 0011511304 від 13.08.2019, податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС У Чернівецькій області № 0011501304 від 13.08.2019, податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС У Чернівецькій області № 0011581304 від 13.08.2019, податкового повідомлення-рішення Головного Управлінням ДФС У Чернівецькій області № 0011371304 від 13.08.2019, податкової вимоги ГУ ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0011491304 від 13.08.2019, Рішення ГУ ДФС У Чернівецькій області № 90011481304 від 13.08.2019.
Пояснення письмове позивача - ФОП ОСОБА_1 із посиланням на Закони, нормативно правові акти, письмові докази щодо правомірності своїх дій під час здійснення господарських операцій по яких виявлено порушення та прийнято оскаржувані рішення - по кожному окремо, зокрема: податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС У Чернівецькій області № 0011511304 від 13.08.2019, податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС У Чернівецькій області №0011501304 від 13.08.2019, податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС У Чернівецькій області № 0011581304 від 13.08.2019, податкового повідомлення-рішення Головного Управлінням ДФС У Чернівецькій області № 0011371304 від 13.08.2019, Податкової вимоги ГУ ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0011491304 від 13.08.2019, Рішення ГУ ДФС У Чернівецькій області № 90011481304 від 13.08.2019.
Надати інформацію - письмові докази про те, хто здійснював супровід господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , оформлення документів первинного бухгалтерського обліку.
Надати інформацію про відповідальних осіб у яких зберігались первинні документи бухгалтерського обліку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Надати докази про те, які саме документи первинного бухгалтерського обліку були об'єктом перевірки та прийняття спірних оскаржуваних рішень.
Письмове підтвердження того, що у провадженні правоохоронних органів не перебувають на розгляді матеріали перевірки по акту перевірки.
Надати інформацію чи проводилось ФОП ОСОБА_1 аудит господарської діяльності за перевіряє мий період, чи проводилась судово-економічна експертиза та інші з приводу виявлених порушень, наслідком яких прийняті оскаржувані рішення.
Матеріали надати в копіях, придатних до читання, згідно опису, належним чином посвідчені відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оригінал для огляду в суді.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.02.2021 закрито підготовче провадження у даній справі, продовжено строк розгляду справи та призначено її до судового розгляду.
Оскільки позивач та представник позивача не надав суду належні письмові докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, як зазначено в пунктах 2-5 частини п'ятої 5 статті 44, статті статтях 73-76, статті 160, частині четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відповідно до вимог частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язував неодноразово позивача, представника позивача, а також відповідача надати письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувалась перерва.
Так, ухвалами Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.04.2021, від 17.06.2021, від 02.07.2021 зобов'язано позивача надати витребувані докази.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
Одним з основних завдань (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права, відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини й громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується частиною третьою статті 8 Конституції України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, отже особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов'язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.
Частинами першою та другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування позивач викладає у позовній заяві. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач та представник позивача без поважних причин не надав суду першої інстанції витребувані докази, необхідні для справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом даного спору, що перешкоджає подальшому розгляду справи, у зв'язку з чим дійшов висновку щодо залишення позовної заяви без розгляду відповідно до частини дев'ятої статті 80, пункту 9 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
За доводами позивача, ним було надано усі наявні докази на підтвердження відсутності податкових правопорушень, як до позовної заяви, так і на виконання кожної вимоги суду першої інстанції, однак суд не дослідив зібрані у справі докази та залишив позов без розгляду, не надавши мотивів їх неприйняття.
Так, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано копії первинних документів, письмові пояснення представника позивача про надання доказів на підтвердження незаконності перевірки та неможливості надання ним доказів.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суть якого розкрита в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно із частиною третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, судом при вивченні матеріалів позовної заяви зроблено передчасний висновок про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду ОСОБА_1 з підстав ненадання витребуваних судом доказів.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2021, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021, дійшов передчасного висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без розгляду.
Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №600/1864/20-а скасувати.
Справу №600/1864/20-а направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова