22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 540/6912/21
адміністративне провадження № К/990/23939/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №540/6912/21 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування рішення кадрової комісії,
05 вересня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 27 вересня 2021 року № 9 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки", прийняте відносно ного;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Херсонської області від 28 жовтня 2021 року №888к про звільнення його з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури Херсонської області;
- поновити його на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області з 29 жовтня 2021 року;
- стягнути з прокуратури Херсонської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 3488,63 грн. за кожен робочий день починаючи з 01 листопада 2021 року по день прийняття рішення суду у цій справі включно.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 27 вересня 2021 року № 9 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки", прийняте відносно прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Херсонської області від 28 жовтня 2021 року №888к про звільнення позивача з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури Херсонської області.
Поновлено позивача на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області з 29 жовтня 2021 року.
Стягнуто з Херсонської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 01 листопада 2021 року по 02 лютого 2022 року включно в сумі 24647,35 грн.
В решті вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та пункт 4 частин четвертої статті 328 у взаємозв'язку із пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України.
Щодо пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 3 Порядку роботи кадрових комісій та щодо застосування підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ Закону №113-ІХ.
Верховний Суд наголошує, що ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2022 року, якою первинну касаційну скаргу повернуто позивачеві, було роз'яснено, що наведені скаржником норми права є загальними, тому суд касаційної інстанції відхилив посилання скаржника на цю підставу касаційного оскарження.
Отже, як вбачається в цій касаційній скарзі, заявник, пославшись повторно на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України з повторним зазначенням тих самих норм права, не взяв до уваги роз'яснення, викладені в ухвалі Верховного Суду від 11 серпня 2022 року, чим формально підійшов до оформлення цієї касаційної скарги в частині посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 3 Порядку роботи кадрових комісій та щодо застосування підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ Закону №113-ІХ.
Отже, Суд відхиляє посилання заявника касаційної скарги на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо відсутності висновку Верховного Суду стосовно застосування у подібних правовідносинах пункту 3 Порядку роботи кадрових комісій та щодо застосування підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ Закону №113-ІХ.
Разом з цим скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини дев'ятої статті 18 КАС України та підпункту 15.3 пункту 1 Перехідних положень КАС України.
Позивач вказує, що суд апеляційної інстанції в ухвалі від 25 травня 2022 року зазначив наступне:
«Судом апеляційної інстанції за допомогою комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» витребувано матеріали адміністративної справи №540/6912/21 та встановлено їх наявність у відсканованому вигляді»
Позивач наголошує, що суд апеляційної інстанції справу у паперовій формі не мав, а тому відсутні будь-які гарантії та свідчення того, що відскановані матеріали справи є повними та що вони відповідають паперовому оригіналу.
Верховний Суд звертає увагу позивача, що зазначення про порушення з боку суду апеляційної інстанції вказаних норм у зв'язку з розгляду справи на підставі відсканованих матеріалів справи через їх, як вважає позивач, неповноту, мають бути підтвердженні обґрунтованими доказами та/або свідченнями, а не припущеннями/домислами/припусканнями/міркуваннями.
Суд нагадує позивачеві, що місто Херсон, а разом з ним Херсонський окружний адміністративний суд на день ухвалення рішення суду апеляційної інстанції і постановлення цієї ухвали перебувають у тимчасовій окупації Російської Федерації, тому з огляду на дану обставину, Суд не вбачає, а скаржник не зазначає іншої можливості ознайомлення з матеріалами справи та ухвалення на підставі цих матеріалів судом апеляційної інстанції кінцевого рішення у цій справі.
Отже, з огляду на це, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо відсутності висновку Верховного Суду стосовно застосування частини дев'ятої статті 18 КАС України та підпункту 15.3 пункту 1 Перехідних положень КАС України.
Щодо посилання на пункт 4 частин четвертої статті 328 у взаємозв'язку із пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи) позивач зазначає, що одночасно з позовом подав клопотання про витребування у Офісу Генерального прокурора повних матеріалів тестування та матеріалів обов'язкової відеоконференції процесу атестації, проте суд першої інстанції не ухвалив жодного процесуального рішення, тобто, як вказує скаржник, в матеріалах справи немає ані ухвали про задоволення клопотання, ані ухвали про відмову у його задоволення. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив це поза увагою.
Проте в матеріалах касаційної скарги відсутній доказ того, що разом з позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів, наприклад, копія цього клопотання з штампом про реєстрації вхідної кореспонденції в суді першої інстанції.
В рішеннях судів попередніх інстанції відсутні будь-які відомості про подавання позивачем цього клопотання.
Отже, з огляду на це, Суд відхиляє посилання позивача на пункт 4 частин четвертої статті 328 у взаємозв'язку із пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України.
З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, переоцінки встановлених судом обставин та досліджених ним доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №540/6912/21 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування рішення кадрової комісії - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Н.А. Данилевич