22 вересня 2022 року
м. Київ
справа №500/8501/21
адміністративне провадження № К/990/24082/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі №500/8501/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 317-о від 15 листопада 2021 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 головного спеціаліста Відділу з ретроконверсії Управління пенсійного забезпечення;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 3-о від 04 січня 2022 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 04 січня 2022 року ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу з ретроконверсії № 2 Управління з ретроконверсії;
- поновити її на посаді головного спеціаліста відділу з ретроконверсії № 2 Управління з ретроконверсії;
- зобов'язати нарахувати та виплатити на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення, який на день пред'явлення позову становить 5386,70 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 317-о від 15 листопада 2021 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу з ретроконверсії Управління пенсійного забезпечення;
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 3-о від 04 січня 2022 року про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 04 січня 2022 року ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу з ретроконверсії №2 Управління з ретроконверсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи в розмірі 36366,56 грн із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
05 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі №500/8501/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що позивач є державним службовцем та з 07 листопада 2019 року проходить публічну службу в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, зокрема, з 09 листопада 2020 року на посаді головного спеціаліста Відділу з ретроконверсії Управління пенсійного забезпечення, а з 30 грудня 2021 року - на посаді головного спеціаліста відділу з ретроконверсії № 2 Управління з ретроконверсії.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства.
При цьому Суд критично оцінює посилання скаржника на відсутність судової практики Верховного Суду щодо відсторонення працівників від роботи через відмову вакцинуватися від короновірусної хвороби, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи, а отже, не обґрунтовано, що безпосередньо ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд зауважує, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Водночас касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою немає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору Судом не вирішується.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі №500/8501/21.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: Н.А. Данилевич
Н.В. Шевцова