20 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/3419/20 пров. № А/857/10521/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Глушка І.В., Матковської З.М.,
за участю секретаря Пославського Д.Б.,
апелянта ОСОБА_1 ,
представника відповідача Лазорко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року (постановлену головуючим - суддею Сасевич О.М. о 16 год. 05 хв. у м. Львові, повне судове рішення складено 29 червня 2022 року) з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі № 380/3419/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання до вчинення дій,
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 адміністративний позов було задоволено частково та, зокрема: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 27.03.2020 року № 1263 о/с про звільнення ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил за п. 64 «г» через скорочення штатів. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вжити заходи щодо обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 . Стягнуто із Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 96338 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
19.08.2021 Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 380/3419/20 для пред'явлення до виконання в частині негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12000 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 380/3419/20 - без змін.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 було відмолено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (боржника) у справі.
23.12.2021 Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 380/3419/20 щодо зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вжити заходи щодо обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1
28.03.2022 від позивача на адресу суду повторно надійшла заява про заміну сторони (боржника), в якій він просив замінити сторону (боржника) в частині вжиття заходів щодо обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Ухвалою суду від 23.05.2022 було відмолено в задоволенні заяви позивача про заміну сторони (боржника).
06.06.2022 від державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на адресу суду надійшло подання про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника в особі Головного управління МВС України у Львівській області на Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Подання обґрунтовано тим, що Наказом заступника міністра внутрішніх справ України «Про організаційно-штатні питання» від 06.11.2015 № 1388 було скорочено всі штатні посади органів МВС України. Окрім цього, як зазначив державний виконавець, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ГУ МВС України у Львівській області перебуває в стані припинення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 відмовлено у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про заміну сторони виконавчого провадження.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015, Положенням про Національну поліцію (затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 877 від 28.10.2015) та Переліками територіальних органів Національної поліції, що утворюються та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, що ліквідуються згідно постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16.06.2015 року не передбачено факту правонаступництва органами Національної поліції у Львівській області прав та обов'язків ГУ МВС України у Львівській області.
Також суд першої інстанції вказав на те, що станом на дату розгляду подання ГУ МВС України у Львівській області не припинено, а зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, щодо зазначеної юридичної особи відсутні.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким «Замінити боржника у виконавчому провадженні № 68781332 з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (площа Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ - 08592247) на Головне управління Національної поліції у Львівській області (площа Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ - 40108833)».
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що Головне управління Національної поліції у Львівській області, з огляду на свій правовий статус, завдання і обсяг повноважень, по суті, є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким замінити боржника у виконавчому провадженні.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За правилами ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частиною 4 ст. 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Положеннями абзацу 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є припинення її юридичної особи та перехід її прав і обов'язків до іншої юридичної особи.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Згідно з пунктом 51 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 13.01.2011 у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».
Вказані правові висновки щодо правонаступництва зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в Галицькому РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. 07.11.2015 набув чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та втратив чинність Закон України «Про міліцію». Відповідно до наказу МВС від 06.11.2015 № 1388 «Про організаційно-штатні питання» всі штати апарату та структурних підрозділів ГУМВС України у Львівській області скасовано.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ГУ МВС України у Львівській області перебуває в стані припинення, а Галицький районний відділ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області взагалі припинив свою діяльність 26.03.2020 року (номер запису: 14151110010023435).
Суд першої інстанції також зазначив, що Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015, Положенням про Національну поліцію (затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 877 від 28.10.2015) та Переліками територіальних органів Національної поліції, що утворюються та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, що ліквідуються згідно постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16.06.2015 не передбачено факту правонаступництва органами Національної поліції у Львівській області прав та обов'язків ГУ МВС України у Львівській області.
Разом з цим, вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі №826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень (повне правонаступництво).
У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов'язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби.
Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.
Виконавчий лист у цій справі видано на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, яким зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вжити заходи щодо обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 та стягнуто із Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 96338 грн.
Відтак, спір у цій справі виник у відносинах публічної служби у зв'язку з проходженням та припиненням позивачем служби в органах внутрішніх справ.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач перед звільненням займав посаду слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, тому з огляду на пояснення представника відповідача та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що функції слідства в повному обсязі перейшли від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України до Головного управління Національної поліції, що в свою чергу свідчить про правонаступництво Головного управління Національної поліції цих функцій від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України.
Також суд зазначає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами те, що основні завдання Головного управління Національної поліції у Львівській області, є відмінними від завдань, що виконувало Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Крім цього, колегія суддів поділяє думку державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), що без заміни сторони виконавчого провадження неможливо виконати рішення суду у справі № 380/3419/20.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактичним адміністративним (публічним) правонаступником відповідача у спірних правовідносинах являється Головне управління Національної поліції у Львівській області, а тому заява позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а відтак вона підлягає скасуванню, а подання про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі № 380/3419/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким подання задовольнити.
Змінити сторону виконавчого провадження з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (площа Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ - 08592247) на Головне управління Національної поліції у Львівській області (площа Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ - 40108833).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. В. Глушко
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 23 вересня 2022 року