21 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/9890/21 пров. № А/857/9896/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.,
за участю представника відповідача Мкртчяна В.Х.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, прийняте суддею Осташ А.В. о 10 годині 35 хвилині у місті Тернополі, повний текст складено 03.06.2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправними та скасування постанов,-
встановив:
ТОВ «Біоенергопродукт» (надалі - позивач, ТОВ) звернувся з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП №1057 від 30.06.2021 року, в частині пункту 869 додатка до вказаної постанови та постанови НКРЕКП №1661 від 29.09.2021 в частині пункту 884 додатка до вказаної постанови.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що постанови в частині пунктів 869 та 884 відповідно є протиправними, оскільки «зелений» тариф ТОВ має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, а не 1,26.
Суд зазначив про те, що під час розгляду справи підлягало з'ясуванню питання до якої категорії об'єктів електроенергетики необхідно віднести вітроелектростанцію, яка складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю на рівні 2000 кВт, до категорії - від 600 кВт, але не більше 2000 кВт чи до категорії - від 2000 кВт та більше.
Суд також звернув увагу на те, що оцінка правомірності визначення НКРЕКП електричної потужності електрогенеруючого обладнання для енергогенеруючого об'єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) на рівні 2000 кВт неодноразово надавалася судом у судових рішеннях, які набрали законної сили, зокрема, у справі №500/2782/19, де Верховний Суд сформував правовий висновок, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, НКРЕКП подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом не встановлено, що п.869 додатка до постанови №1057 та п.884 додатка до постанови №1661 визначають лише розмір «зеленого» тарифу в гривні на відповідний квартал. При такому встановленні жодні документи не подаються, а відбувається лише перерахунок встановленого фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу у гривню за середнім курсом гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП.
Покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм ст.9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», яке полягає у помилковому ототожненні встановлення «зеленого» тарифу як спеціального тарифу та встановлення «зеленого» тарифу на відповідний квартал.
Всупереч нормам матеріального права, судом не з'ясовано, що встановлюючи для позивача коефіцієнт «зеленого» тарифу на рівні 1,26, НКРЕКП діяла в межах наданих повноважень та з дотриманням норм чинного законодавства.
Зазначає також, що «зелений» тариф (його фіксований мінімальний розмір) встановлюється одноразово і діє до 01.01.2030 року, та для такого встановлення необхідно подати певний перелік документів, і тому саме в цей момент встановлення «зеленого» тарифу, враховуючи дату введення об'єкта в експлуатацію, визначається коефіцієнт зеленого тарифу.
Звертає увагу на те, що після внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» позивач жодного разу не звертався до Регулятора із заявою щодо перегляду «зеленого» тарифу.
Відтак, підстав для розгляду питання щодо перегляду «зеленого» тарифу, у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» тарифу, у зв'язку із внесенням змін до закону - відсутні.
Зазначає, що в межах даної справи суд міг лише перевірити правильність конвертації з євро в гривню на відповідний квартал, та аж ніяк не правильний розрахунок фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу та застосованого коефіцієнту.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Біоенергопродукт» зареєстроване як юридична особа з 05.04.2011 року, здійснює такий вид діяльності як виробництво електроенергії.
20.06.2018 року ТОВ було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга), що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ТП141181711217 від 20.06.2018 року.
НКРЕКП на підставі податних Товариством документів, у тому числі тих, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, встановлених на турбінах Enercon Е-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, було визначено номінальну активну електричну потужність вітрогенераторних установок ТОВ «Біоенергопродукт» на рівні 2000 кВт.
Відповідач 30.06.2021 року прийняв постанову №1057 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», пунктом 869 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об'єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 223,18 коп без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року включно (аркуш справи 4-6).
НКРЕКП 29.09.2021 року прийняла постанову №1661 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», пунктом 884 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об'єкту ТОВ (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 214,03 коп. без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 року по 31.12.2019 рік включно (аркуш справи 8-9).
Позивач вважає, що ці постанови в частині пунктів 869 та 884 відповідно є протиправними, оскільки «зелений» тариф ТОВ «Біоенергопродукт» має визначатися виходячи з коефіцієнту 1,89, а не 1,26.
Мотиви позову зводяться до двох обставин: 1) електрична потужність вітрогенераторних установок ТОВ становить 2000 кВт, тому підлягає застосуванню більший коефіцієнт; 2) законодавець нечітко визначив коефіцієнт «зеленого» тарифу для вітроелектростанції потужністю 2000 кВт, оскільки такий показник включається у значення вислову «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» (коефіцієнт 1,26) та вислову «від 2000 кВт та більше» (коефіцієнт 1,89).
Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України «Про альтернативні джерела енергії».
Відповідно до абзацу п'ятнадцятого статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Згідно із статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії.
«Зелений» тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.
Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об'єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, залежно від категорії об'єктів електроенергетики, для яких застосовується «зелений» тариф, визначений:
- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт - на рівні 1,26;
- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше - на рівні 1,89.
Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об'єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об'єкта до експлуатації.
Для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.
Держава гарантує, що для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об'єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об'єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб'єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.
Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України «Про електроенергетику», а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.
У даній справі, зважаючи на предмет та підстави позову, підлягає з'ясуванню питання до якої категорії об'єктів електроенергетики необхідно віднести вітроелектростанцію, яка складається з вітроустановок одиничною встановленою потужністю на рівні 2000 кВт: до категорії - від 600 кВт, але не більше 2000 кВт чи до категорії - від 2000 кВт та більше.
У спірному випадку положення частини двадцять другої статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», які містять вислови «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» і «від 2000 кВт та більше», в обох випадках включають вітроустановки одиничною встановленою потужністю 2000 кВт.
Таким чином, структура висловів «від 600 кВт, але не більше 2000 кВт» і «від 2000 кВт та більше», допускає множинне її тлумачення.
Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що оцінку правомірності визначення НКРЕКП електричної потужності електрогенеруючого обладнання для енергогенеруючого об'єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) на рівні 2000 кВт неодноразово надавав суд у судових рішеннях, які набрали законної сили, зокрема, у справі №500/2782/19 Верховний Суд формував правовий висновок, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зазначений висновок також відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, оскільки Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 року у справі №500/2782/19 надав оцінку правомірності визначення НКРЕКП електричної потужності електрогенеруючого обладнання для енергогенеруючого об'єкту ТОВ «Біоенергопродукт», то такі обставини доказуванню не підлягають. Крім того, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З приводу доводів апелянта наведених у скарзі то суд апеляційної інстанції знову ж звертається до вказаної вище справи №500/2782/19, в якій Верховний Суд чітко вказав, що являються безпідставними доводи відповідача про те, що «зелений» тариф для позивача було встановлено постановою НКРЕКП від 28 вересня 2018 року № 1123 одноразово до 01 січня 2030 року та розраховано виходячи з коефіцієнту 1,26 із рівнем тарифу 6,79 євроцентів за 1 кВт/год (фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу), і що ця постанова (від 28 вересня 2018 року № 1123) є чинною по цей час.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційних скарг та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №500/9890/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Т. В. Онишкевич
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 23.09.2022 року.