21 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 307/1691/22 пров. № А/857/12989/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Сеника Р.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2022 року, прийняту суддею Довжанин М.М. у місті Хуст у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4819776 від 25.09.2021 року.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду відповідно до ч.1 ст.123 КАС України.
Суд виходив з того, що з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся спочатку до Тячівського районного суду, однак дати звернення до суду позивач не зазначив, а лише посилається на рішення Тячівського районного суду від 10.05.2022 року, яким йому відмовлено у задоволенні позову, та яке він отримав 20.05.2022 року. 31 травня 2022 року він повторно звертається до Тячівського районного суду з даним позовом однак вже до іншого відповідача і ухвалою суду від 01 червня 2022 року справу було передано до Хустського районного суду для розгляду по підсудності.
Як зазначає позивач у позові Тячівський районний суд своїм рішенням від 10.05.2022 року роз'яснив йому право повторно звернутися до суду до належного відповідача. Однак судом також було вказано, що такий позов повинен бути поданий у встановлений законом строк та спосіб, що позивачем зроблено не було. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про скасування оскаржуваної постанови з порушенням строку звернення до суду, а підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції прийнято ухвалу із порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом не вірно застосовано інститут строків звернення до адміністративного суду.
Зазначає, що суд першої інстанції, встановивши факт пропуску строку звернення до суду, не вирішив питання про залишення позовної заяви без руху, про відкладення розгляду справи чи про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, не вирішив питання про надання можливості подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням підтверджуючих доказів такої поважності, не вирішив питання про виклик у судове засідання для надання пояснень щодо причин пропуску строку для звернення до суду з позовом.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З обставин справи вбачається, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини, які склали підстави для прийняття оскаржуваного процесуального судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2022 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подано позовну заяву.
В позовній заяві зазначено про те, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав 21.10.2021 року. В передбачений законом 10-денний строк на оскарження постанови подав позов до Тячівського районного суду.
Однак, рішенням Тячівського районного суду від 10.05.2022 року (отримав 20.05.2022 року) ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову через звернення до неналежних відповідачів та роз'яснено право повторно звернутися до суду до належного відповідача.
Відтак, повторно звертаючись до суду ОСОБА_1 просив у разі пропуску строку на подання позовної заяви поновити такий.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст.5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Ч.2 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що стаття 286 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачений обов'язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, у разі встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку чи визнання неповажними підстави пропуску строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд зобов'язаний залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку суд першої інстанції, встановивши, що із позовною заявою позивач звернулася із пропущенням десятиденного строку, встановленого КАС України, не залишив позов без руху та не надав строк позивачу для подання заяви із зазначенням підстав для поновлення пропущеного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовних вимог.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі №307/1691/22 скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Р. П. Сеник
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 23.09.2022 року.