Справа № 640/18430/18
з питань перегляду судового рішення за
виключними обставинами
22 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б.,
за участю секретаря - Ворони Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії:
- визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язано Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України було задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 - скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року за виключними обставини.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 було визнано таким, що не відповідає Конституції України п. 4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який застосовано судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року.
Пояснення щодо заяви ОСОБА_1 від Міністерства оборони України до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Положеннями п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, ОСОБА_1 у якості виключної обставини зазначив те, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність п. 4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Так, рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення п. 4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими передбачено, що у випадку якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Конституційний Суд України визначив, що п. 4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.
Дослідивши мотивувальну частину постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом права на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи, адже згідно з витягом із протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 вересня 2017 року № 96, позивачу було відмовлено у призначенні такої допомоги з посиланням на те, що ІІ групу інвалідності йому встановлено понад дворічний термін після встановлення втрати 25% працездатності. Також зазначено, що допомога у зв'язку із встановленням 25% втрати працездатності та ІІІ групи інвалідності виплачена у розмірі 206700 грн 00 коп.
У мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, ч. 4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
З огляду на вказану норму права, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, проте при виникненні цих підстав протягом двох років з моменту їх первинного встановлення.
Суд апеляційної інстанції врахував, що на момент первинного встановлення позивачу втрати працездатності (а не інвалідності) - 15 липня 2015 року - правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.
Оскільки ІІ група інвалідності встановлена позивачу з 31 липня 2017 року, тобто після спливу дворічного терміну з моменту встановлення йому втрати працездатності без встановлення інвалідності - 15 липня 2015 року, підстави для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у більшому розмірі відсутні.
Отже, рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 дійсно було встановлено неконституційність закону, застосованого судом при вирішенні справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , колегія суддів виходить із того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Як вже зазначалося, ІІ група інвалідності встановлена позивачу з 31 липня 2017 року, а рішення за наслідками розгляду його заяви про виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням зазначеної обставини, прийняте комісією Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 15 вересня 2017 року.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У відповідності до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17, за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 було визначено, що ч п. 4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Предметом оскарження у справі № 640/18430 були дії Міністерства оборони України, що полягали в прийнятті рішення від 15 вересня 2017 року про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
Відтак, перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд аналізував відповідність дій Міністерства оборони України вимогам закону, чинного на час розгляду відповідної заяви позивача.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 на правовідносини, пов'язані з розглядом заяви ОСОБА_1 не впливає, адже вони виникли та закінчилися до його прийняття.
Згідно з ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Зміна правового регулювання правовідносин щодо виплати одноразової грошової допомоги внаслідок ухвалення Конституційним Судом України рішення від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 може бути підставою для звернення позивача до Міністерства оборони України із новою заявою про виплату відповідної допомоги.
У разі, якщо після ухвалення Конституційним Судом України зазначено рішення, поновлення права на одноразову грошову допомогу не відбулося, у позивача виникають підстави для звернення до суду з новим позовом задля його захисту.
Отже, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 не може слугувати підставою для перегляду постанови суду від 11 березня 2020 року за виключними обставинами.
Також колегія суддів враховує правову позицію, що викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року. У вказаному судовому рішенні зазначено, що із тексту імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.
У випадку, що є предметом дослідження, постанова суду від 11 березня 2020 року не може вважатись невиконаною в контексті приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалення Конституційним Судом України рішення від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 не є підставою для перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року за виключними обставинами.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 2 ст. 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 242, 328, 329, 361, 368, 369 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді В.В. Файдюк
С.Б. Шелест
Ухвала складена в повному обсязі 22 вересня 2022 року.