22 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/5255/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,
розглянув в порядку письмового
провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України
в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. в адміністративній справі №160/5255/22
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.04.2022р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-6/ .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2022р. позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 38-39/.
У встановлений судом строк позивачем було усунено недоліки позовної заяви /а.с. 42/ і ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/5255/22 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін /а.с. 43/.
Позивач у адміністративному позові, з яким звернулася до суду, просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які оформлені листом №9402-6172/Н-01/8-0400/22 від 01.04.2022р., що полягає у відмові в переведенні з пенсії яка призначена за вислугу років на підставі пункту «б» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 цього ж закону;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме перевести з пенсії яка призначена за вислугу років на підставі пункту «б» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 цього ж закону з 21.02.2022р. (з дня звернення) виходячи з вислуги років -24 роки 07 місяців 29 днів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. у справі №160/5255/22 адміністративний позов задоволено повністю (суддя - Прудник С.В.) /а.с. 46-49/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав за допомогою системи «Електронний суд» 22.06.2022р. безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. у справі №160/5255/22 /а.с. 52-55/, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Панченко О.М., Чередниченко В.Є. /а.с. 60/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. у справі №160/5255/22 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/5255/22 /а.с. 61/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 01.07.2022р. /а.с. 64/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022р. у справі №160/5255/22 відмовлено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. у справі №160/5255/22, апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. у даній справі залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: - надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн. /а.с. 65/.
Відповідачем на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 04.07.2022р. у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги було усунуто та до суду апеляційної інстанції надано - платіжне доручення №2874 від 11.07.2022р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 31.05.2022р. у розмірі 1488,60 грн. /а.с. 69/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022р. у справі №160/5255/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. у справі №160/5255/22 /а.с. 71/ і розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 16.08.2022р. /а.с. 72/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи / а.с. 75,76/.
Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 78-79/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 31.05.2022р. у даній справі залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач у справі, проходила службу в органах кримінально-виконавчої служби України з 02.08.2000р. на різних посадах та була звільнена з неї 01.02.2019р. з посади молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму та охорони Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» наказом начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» № 24/ОС-19 від 01.02.2019 року відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) /а.с. 23-29/.
Відповідно до витягу з наказу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» №24/ОС-19 від 01.02.2019 року : «Вислуга років на 01.02.2019р. в календарному обчисленні становить 18 (вісімнадцять) років 05 (п'ять) місяців 29 (двадцять дев'ять) днів, трудовий стаж 10 (десять) років 10 (десять) місяців 10 (десять) днів, загальний страховий стаж 29 (двадцять дев'ять) років 04 (чотири) місяці 09 (дев'ять) днів.» /а.с. 7/.
Довідкою Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» від 15.02.2022 року №4/7-22вн «Підтверджується, що ОСОБА_1 , 1974р.н., дійсно проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 02.08.2000р. (наказ СІЗО-3 №65о/с від 08.08.2000) по 01.02.2019р. (наказ ДУ «ДУВП(№4)» №24о/с-19 від 01.02.2019).
Вислуга років станом на 01.02.2019р. складає в календарному обчислені становить 18 років 05 місяців 29 днів. у пільговому обчисленні 24 роки 07 місяців 29 днів.
Пільгове обчислення проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах» /а.с. 8/.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу з 02.02.2019р. призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
21.02.2022р. позивач звернулася до ГУ УПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила перевести з пенсії за вислугу років яка виплачується на підставі п. «б» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» оскільки вислуга років для призначення пенсії на день звільнення (01.02.2019 року) у пільговому обчисленні становить -24 роки 07 місяців 29 днів, що є достатньою підставою для набуття права на вказаний вид пенсії /а.с. 10-15/.
У квітні 2022р. нею було отримано від відповідача лист вх.№9402-6172/Н-01/8-0400/22 від 01.04.2022р. - відповідь щодо розгляду його звернення /а.с. 16/, в якому зазначалося про те, що підстави для переведення позивача на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відсутні, оскільки «За даними подання про призначення пенсії від 11.03.2019р. за № 9338 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України та розрахунку вислуги років для призначення пенсії загальний страховий стаж для призначення пенсії складає 29 років 04 місяців 09 днів, з яких вислуга років у календарному обчисленні складає 18 років 05 місяців 29 днів» /а.с. 16/.
Позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для відмови і саме це обумовило звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
Спеціальним законом, який регулює спірні відносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Пунктом «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ, передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б - д , ж статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Також до календарної вислуги років зараховується період, зазначений у ч.2 ст.17 цього Закону. Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України Постановою №393 від 17.07.1992 року затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).
Порядком № 393 також визначаються періоди проходження військової служби, що зараховуються до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах.
Отже, Законом №2262-ХІІ передбачено пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Аналогічний правовий висновок міститься, у постановах Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 750/9775/16-а, від 03.03.2021р. у справі №805/3923/18-а, від 10.03.2021р. у справі № 812/1100/17, від 16.03.2021р. у справі №826/16811/18 та від 14.04.2021р. у справі № 480/4241/18.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про неправомірність відмови відповідача у переведенні позивача з пенсії яка призначена з вислугу років на підставі п. «б» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ та зобов'язав відповідача перевести позивача з пенсії за вислугу яка призначеної на підставі п. «б» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ на пенсію за вислугу яка призначається на підставі п. «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про задоволення позовних вимог, а враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції від 31.05.2022р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. у справі №160/5255/22- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано - 22.09.2022р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя В.Є. Чередниченко
суддя О.М. Панченко