22 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1689/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року (суддя Горбалінський В.В.) у справі №160/1689/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування червня 2017 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 25.05.2017 по 24.11.2017 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 22899,69 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на те, що відповідачем не було нараховано та виплачено в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.05.2017 по 24.11.2017. За позицією позивача індексація грошового забезпечення за вказаний період повинна бути здійснена із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а сума
індексації повинна становити 22899,69 гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:
визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.05.2017 по 24.11.2017;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017 включно;
визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
В частині заявлених вимог щодо здійснення індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року - відмовлено.
З цього приводу суд зазначив те, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватися позивачу, належить до компетенції відповідача саме при нарахуванні таких сум, а тому вимога позивача в частині зобов'язання відповідача встановити базовий місяць для обчислення індексації не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною та спрямована на захист ще не порушеного права, що суперечить ст. 5 КАС України, в той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
Не погодившись з рішенням суду, в частині незадоволених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених вимог, в частині здійснення індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січень 2008 року. З цього приводу позивач зазначає те, що визначення базового місяця не відноситься до дискреційних повноважень відповідача, оскільки такий місяць визначається законодавством, а відповідач заперечує право позивача на індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, що свідчить про наявність спору і в цій частині заявлених вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмови позивачу в задоволенні його апеляційної скарги. Позиція відповідача фактично полягає у тому, що позивач не має права на індексацію грошового забезпечення з урахуванням «базового місяця» - січень 2008 року. Таку позицію обґрунтовує тим, що таке поняття як «базовий місяць» відсутнє в Порядку №1078 (в редакції з 09.12.2015), натомість, вказаний Порядок визначає таке поняття як «місяць, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення». Відповідач зазначає те, що оскільки таке поняття вперше введено в дію з 09.12.2015, то і обчислення індексу споживчих цін для індексації слід застосовувати з 09.12.2015, а не з січня 2008 року.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2017 року № 243 (по стройовій частині), ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення.
07.10.2021 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017.
Листом військової частини НОМЕР_1 від 23.10.2021 року позивачу відмовлено у виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період проходження військової служби, а також повідомлено про невиплату йому індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017.
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2017 рік, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та допустив бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017, позивач і звернувся з цим позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, визначаючи межі апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, оскаржено в частині незадоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції на предмет його законності та обґрунтованості, в частині незадоволених позовних вимог, які стосуються визначення «базового місяця» для індексації грошового забезпечення.
Як зазначено вище, суд першої інстанції, визнавши права позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017 включно, дійшов висновку про те, що позовні вимог, які стосуються визначення «базового місяця» для індексації грошового забезпечення, заявлені передчасно, оскільки компетенцією щодо здійснення індексації, у тому числі, визначення «базового місяця», наділений відповідач, який у спірному випадку такі повноваження ще не реалізував.
З приводу таких висновків суду першої інстанції слід зазначити те, що матеріали справи, зокрема, відзив на апеляційну скаргу, свідчать про те, що відповідачем заперечується застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, що є очевидним свідченням існування спору між сторонами, у зв'язку з чим ці позовні вимоги не можна вважати передчасними.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджено постановою КМУ №1078 від 17 липня 2003 року (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 (в редакції на час виникнення спірних відносин (період з 25.05.2017 по 24.11.2017)) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Як встановлено пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення
Отже, місяць у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є «базовим місяцем» при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Водночас, як закріплено у абз.4 п.5 Порядку, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз.5 п.5 Порядку).
Отже, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є «базовим місяцем» при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до п.10-2 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01 січня 2008 року, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до Постанови № 1294.
Підвищення тарифних ставок (окладів) в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації не відбувалося.
Отже, «базовим місяцем» при проведенні індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017 є січень 2008 року.
Подібна правова позиція щодо визначення базового місяця - січень 2008 року, висловлена Верховним Судом у постанові від 20.04.2022 по справі №420/3593/20 .
Таким чином, враховуючи право позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017, така грошова індексація повинна бути здійснена з урахуванням «базового місяця» (місяця, значення індексу споживчих цін в якому приймається за 1 або 100%) - «січень 2008 року».
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, в частині заявлених вимог, що стосуються визначення «базового місяця» для здійснення індексації грошового забезпечення.
В той же час, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вимог, в частині зобов'язання відповідача здійснити індексацію в сумі 22899,69грн., оскільки спору між сторонами щодо конкретно визначеної суми індексації грошового забезпечення на теперішній час не існує.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині та прийняття нової постанови, в цій частині заявлених вимог, про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року у справі №160/1689/22, в частині незадоволених позовних вимог - скасувати та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2017 по 24.11.2017 включно з урахуванням «базового місяця» (місяця, значення індексу споживчих цін в якому приймається за 1 або 100%) - «січень 2008 року».
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року у справі №160/1689/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки. передбачені ст..ст.328. 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 22.09.2022
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк