22 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4004/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (суддя Конишева О.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.11.2020 №UA110130/2020/000138/1;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.11.2020 №UA110130/2020/00398.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивачем під час митного оформлення надані документи, які були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Однак, Дніпровська митниця Держмитслужби, на думку позивача, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний (резервний метод) метод визначення митної вартості товару, що призвело до збільшення ввізного мита та податку на додану вартість на суму 438448,13 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином умови зовнішньоекономічного контракту, в частині умов поставки товару та умов оплати за товар. З цього приводу позивач вказує на те, що контракт є довгостроковим, а специфікації до контракту фіксують узгодженні домовленості на поставки конкретного виду товару ціну, кількість, умови поставки та умови розрахунку. Розрахунки по Специфікаціям здійснюються за умовами контракту у розмірі 100% передоплати до моменту відвантаження партії товару. Тому, як зазначає позивач, у поданих до митного оформлення платіжним дорученнях містилася інформація про інші Специфікації, на підставі яких у спірному випадку товар не поставлявся, але по яким була проведена передоплата на майбутню поставку товарів. Посилаючись на те, що надані до митного оформлення платіжні документи відповідали вимогам Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.07.2008 №216, а також те, що платіжні доручення та надані позивачем додаткові документи підтверджували оплату поставленого товару, позивач вказує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи, у своїй сукупності, не дозволяли перевірити правильність визначення митної вартості товару. Також позивач звертає увагу на те, що надаючи оцінку оскарженому рішенню про коригування митної вартості, в частині застосування резервного методу визначення митної вартості, суд першої інстанції обмежився лише твердженням щодо наявності у відповідача відповідної інформації, усунувшись при цьому від дослідження такої інформації та від дослідження того, чи є визначена відповідачем за допомогою резервного методу митна вартість товарів правильною та обґрунтованою.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.11.2021 до митного контролю та митного оформлення ТОВ «Аерлайн» було надіслано засобами електронного зв'язку згідно зі ст. 257 Митного кодексу України електронну митну декларацію (далі - ЕМД) з довідковим номером 2240, режим ІМ 40 ДЕ. якій було присвоєно №UА110130/2020/033415, на товари (що зазначені в гр. 31 ЕМД):
- запасні частини до ходової системи тракторів: ЧД-50-22-9СБ Гусениця в зборі з деталями з'єднання - 2шт;
- призначена для передачі обертального моменту від бортового редуктора і виникнення сили тяги, яка с рушійною силою трактора, 2001-21-П5СБ каток 2 шт; 2501-2І-215СБ каток підтримуючий 5шт;
- запчастини трансмісії, виготовлені з чорного металу: 2501-2І-506 кришка 1 шт., 2501-2І-506-01 кришка 1 шт.;
- запчастин відвалу бульдозера, стальні, литі: 011501-93-23 Ніж середній - 1шт; 011501- 93-22-03 Ніж середній 1шт.; 011501-93-22-01 Ніж середній - 1шт; 46-96- 190СБ Накінечник - 2шт.; 011501 -93-21 -01 Ніж кутовий - 1шт. є частинами відвалу бульдозера, мають отвори для кріплення;
- частини зчеплення тракторів та сільськогосподарської техніки: 18-14-4СБ Муфта зчеплення 2шт.; 18-14-78 Муфта карданного вала - 20шт; 18-14-4СБ Муфта зчеплення - 5шт; 16- 14-140-1СБ Тормозок - 10шт.;
- замки, що використовуються у моторних транспортних засобах, не для промислового складання: А1.25.01-59-26СБ Замок лівий 3 шт.; А1.25.01 -59-25СБ Замок правий 3 шт. Використовуються в кабіні трактора.
До митного оформлення вказаних товарів разом з ЕМД було надіслано скановані копії документів.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA1 10130/2020/033415 від 17.11.2020 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією позивач падав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, в тому числі:
- Пакувальний лист (Packing lisi) бн від 09.11.2020;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 11277 від 09.11.2020;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 11278 від 09.11.2020;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 11279 від 09.11.2020;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №11280 від 09.11.2020;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 11281 від 09.11.2020;
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 799681 від 09.11.2020;
- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 11277 від 09.11.2020;
- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 11278 від 09.11.2020;
- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 11279 від 09.11.2020;
- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 11280 від 09.11.2020;
- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 11281 від 09.11.2020;
- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 77 від 25.08.2020;
- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 82 від 09.09.2020;
- Рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №348 від 09.11.2020;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару. Заявка на перевезення №04/11 -01 від 04.11.2020;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 176/17-UKR-KЗЧ від 25.05.2017;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. 128від 25.06.2020;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. 129від 30.06.2020;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. 130від 15.07.2020;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. 136 від 20.08.2020;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. 138від 20.08.2020;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. 139від 28.08.2020;
- Договір про надання послуг митного брокера № 250820 від 25.08.2020;
- Договір (контракт) про перевезення 04/11/2020 від 04.11.2020;
- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. 6221291 від 17.11.2020;
- Інші некласифіковані документи опис запчастин 09.11.2020;
- Копія митної декларації країни відправлення 10418010/091120/0324879 від 09.11.2020;
- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA110130.2020.033415 від 17.11.2020.
За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості, відповідачем було встановлено наступне.
Поставка товару здійснюється згідно контракту № 176/17-UKR-K34 від 25.05.2017. Частина 2 вищезазначеного контракту визначає умови оплати товару - 100% передплата. Частина 4 вищезазначеного контракту визначає умови відвантаження товару - визначаються відповідними специфікаціями.
Наданий до митною контролю платіжний документ від 25.08.2020 №77 в гр. 70 містить посилання на специфікації 134,136,137,138. Наданий до митного контролю платіжний документ від 09.09.2020 №82 в гр. 70 містить посилання на специфікації 128,129,136. В той час. як до митного контролю надано специфікації за номерами 128,129,130,136,137,138,139. Таким чином, в платіжних документах відсутнє підтвердження оплати товару за специфікаціями №№130,134,139. Загальна сума за платіжними документами № 77 та № 82 наданих до митного контролю на підтвердження здійснення 100% передплати за товар складає 834 010 RUB, в той час як до митного контролю заявлено суму 881 339 RUB. Зазначений факт суперечить положенням контракту. Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11277 містить посилання на платіжний документ від 17.07.2020 №60 та посилання на специфікацію №128. Такий платіжний документ до митного контролю не надавався, а посилання на дану специфікацію міститься у іншому платіжному документі, а саме №82. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11278, крім посилання на платіжні документи № 77 та №82, містить посилання на платіжний документ від 17.07.2020 №60. Такий платіжний документ до митного контролю не надавався. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11279, крім посилання на платіжний документ № 77 та містить посилання на платіжні документи від 17.07.2020 №60 та від 14.08.2020 №71 та від 07.10.2020 №90. Такі платіжні документи до митного контролю не надавалися. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11280 містить посилання на платіжний документ від 17.07.2020 №60. Такий платіжний документ до митного контролю не надавався. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11281 містить посилання на платіжний документ від 14.08.2020 №71. Такий платіжний документ до митного контролю не надавався. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Таким чином, надані до митного контролю рахунки містять посилання на платіжні документи, які не надано до митного контролю, отже відсутня можливість провести контроль співставлення вартості та здійснити перевірку здійснення оплати товару.
Транспортний документ від 09.11.2020 № 799681 в гр. 3 даного документу зазначено сертифікат якості №6087, проте до митного контролю не наданий.
Рахунок-фактура щодо надання транспортно-експедиційних послуг від 09.11.2020 № 348 не містить посилання на транспортний договір та не містить інших ідентифікаційних ознак того, що за даним рахунком було здійснено перевезення саме того товару, що декларується. Заявка на перевезення від 04.11.2020 містить посилання на транспортний договір від 04.14.2020 № 04/11/2020. проте до митного контролю надано транспортний договір, який датується іншою датою 04.11.2020. Платіжний документ на оплату транспортних послуг до митного контролю не надано. Згідно ч.3 наданого транспортного договору визначений порядок розрахунків за транспортні послуги, на підставі документів, таких як заявка на перевезення, рахунок на оплату транспортних послуг та акт виконаних робіт. Акт виконаних робіт до митного контролю не надано. Таким чином, здійснити обчислення вартості транспортних послуг не є можливим. Платіжні розрахункові документи за надання транспортних послуг експедитором та/або перевізником до митного контролю не надаватись. Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
На підставі п.5 ст.55 МК України в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення. У органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, ми тне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2 а) та 2 б). Враховуючи положення ст. 61 МК України, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2 а) та 2 6) згідно статей 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МК України) неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.
До товару № 1,4 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за резервним методом визначення митної вартості: товару №1 - за ЕМД від 06.07.2020 №UА100410/2020/218074 - 440,1035 RUB /кг, товару №4 - за ЕМД від 19.10.2020 № UА 100060/2020/394464- 452,0871 RUB/кг.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 18.11.2020 №UА110130/2020/000138/1 із застосуванням другорядного методу № 2г (резервний метод) у відповідності з вимогами ст. 64 МК України. У митному оформленні ЕМД було відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до норм чинного законодавства, з урахуванням положень ч. 6 ст. 54, ст. 256 МК України та Порядку № 631.
Листом за № 030221-01 від 03.02.2021 позивач, з метою підтвердження рівня митної вартості направив на адресу митного органу додаткові документи для підтвердження заявленої під час декларування митної вартості товарів.
З метою обґрунтуванням митної вартості, заявленої декларантом, митному органу були додатково надані наступні документи :Платіжне доручення № 141 від 19 листопада 2020 року; Акт надання послуг № 536 від 19.11.2020, укладений між TOB «Авто-дізель сервіс» та TOB «Аерлайн» ; Сертифікат якості № 6087; Специфікація № 134 від 11.08.2020; Довідка по витратам на доставку товару № 03-11 от 10.11.2020; Платіжне доручення № 60 від 17 липня 2020; Платіжне доручення № 71 від 14 серпня 2020; Платіжне доручення № 86 від 21 вересня 2020; Платіжне доручення № 90 від 07 жовтня 2020;Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-67 від 02 лютого 2021 р. щодо визначення ринкової вартості запасних частин до ходової системи тракторів в асортименті та запасних частин, отриманих за контрактом № 176/17-UK.R-K34 від 25.05.2017, специфікаціям № 128 від 25.06.2020, № 129 від 30.06.2020, № 130 від 15.07.2020, № 136 від 18.08.2020, №№ 137, 138 від 20.08.2020, № 139 від 28.08.2020, рахункам-фактурам №№ 11277, 11278, 11280, 11281 від 09.11.2020.
Також було надано пояснення, щодо в заявці на перевезення, в якої містилося посилання на транспортний договір допущена помилка і вірною датою укладання договору є 04.11.2020.
Відповідач листом № 75-08-02-2/15/13/1352 від 08.02.2021 «Про результат розгляду заяви» повідомив позивача, що у митниці відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2020 № UА110130/2020/000138/1.
Правомірність та обґрунтованість рішень Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару та про відмову у митному оформлені товару (картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), є предметом судового розгляду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Кодексу тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо:
- використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні:
- та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 21 ст. 58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Як зазначено вище, митним органом зроблено висновок про те, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, виходячи з того, що:
Наданий до митною контролю платіжний документ від 25.08.2020 №77 в гр. 70 містить посилання на специфікації №134, №136, №137, №138. Наданий до митного контролю платіжний документ від 09.09.2020 №82 в гр. 70 містить посилання на специфікації №128, 129, №136. В той час. як до митного контролю надано специфікації за номерами №128, №129, №130, №136, №137, №138, №139. Таким чином, в платіжних документах відсутнє підтвердження оплати товару за специфікаціями №№130,134,139. Загальна сума за платіжними документами № 77 та № 82 наданих до митного контролю на підтвердження здійснення 100% передплати за товар складає 834010 RUB, в той час як до митного контролю заявлено суму 881339 RUB. Зазначений факт суперечить положенням контракту. Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11277 містить посилання на платіжний документ від 17.07.2020 №60 та посилання на специфікацію №128. Такий платіжний документ до митного контролю не надавався, а посилання на дану специфікацію міститься у іншому платіжному документі, а саме №82. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11278, крім посилання на платіжні документи № 77 та №82, містить посилання на платіжний документ від 17.07.2020 №60. Такий платіжний документ до митного контролю не надавався. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11279, крім посилання на платіжний документ № 77 та містить посилання на платіжні документи від 17.07.2020 №60 та від 14.08.2020 №71 та від 07.10.2020 №90. Такі платіжні документи до митного контролю не надавалися. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11280 містить посилання на платіжний документ від 17.07.2020 №60. Такий платіжний документ до митного контролю не надавався. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Наданий до митного контролю рахунок від 09.11.2020 № 11281 містить посилання на платіжний документ від 14.08.2020 №71. Такий платіжний документ до митного контролю не надавався. Відсутня можливість здійснення числового обчислення складових митної вартості.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що надані до митного контролю рахунки містять посилання на платіжні документи, які не надано до митного контролю, отже відсутня можливість провести контроль співставлення вартості та здійснити перевірку здійснення оплати товару.
Транспортний документ від 09.11.2020 № 799681 в гр. 3 даного документу зазначено сертифікат якості №6087, проте до митного контролю не наданий.
Рахунок-фактура щодо надання транспортно-експедиційних послуг від 09.11.2020 №348 не містить посилання на транспортний договір та не містить інших ідентифікаційних ознак того, що за даним рахунком було здійснено перевезення саме того товару, що декларується. Заявка на перевезення від 04.11.2020 містить посилання на транспортний договір від 04.14.2020 № 04/11/2020. проте до митного контролю надано транспортний договір, який датується іншою датою 04.11.2020. Платіжний документ на оплату транспортних послуг до митного контролю не надано. Згідно ч.3 наданого транспортного договору визначений порядок розрахунків за транспортні послуги, на підставі документів, таких як заявка на перевезення, рахунок на оплату транспортних послуг та акт виконаних робіт. Акт виконаних робіт до митного контролю не надано. Таким чином, здійснити обчислення вартості транспортних послуг не є можливим. Платіжні розрахункові документи за надання транспортних послуг експедитором та/або перевізником до митного контролю не надаватись. Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕТРА -Комплектующие и запасные части» (РФ) (постачальник) укладено контракт на поставку продукції № 176/17-UKR-K34 від 25.05.2017. Частина 2 вищезазначеного контракту визначає умови оплати товару - 100% передплата. Частина 4 вищезазначеного контракту визначає умови відвантаження товару - визначаються відповідними специфікаціями.
Покупець, на виконання умов контракту (поставка здійснюється на умовах FCA (РФ) 04.11.2020 уклав договір №04/11/2020 перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі договір перевезення) та заявку за № 04/11-01 від 04.11.2020 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському і міжнародному сполученні до договору № 04/11/2020 від 04.11.2020 (в заявці була допущена друкарська помилка в даті договору 04.14.2020, замість 04.11.2020) з перевізником TOB «АВТО-ДИЗЕЛЬ СЕРВІС» який здійснив перевезення товару автомобільним транспортом (міжнародна товарна - транспортна накладна А № 799681 від 09.11.2020 (про що зазначено в довідці перевізника та рахунках фактурах. Оплата за перевезення вантажу підтверджується платіжним дорученням №141 від 19.11.2020.
Відповідно до умов контракту покупець придбаває у постачальника товар, згідно з номенклатурою, кількістю та за ціною, наведеними у специфікаціях. До матеріалів справи були надані специфікації: № 128 від 25.06.2020; №129 від 30.06.2020; №130 від 15.07.2020; №136 від 28.08.2020; №137 від 20.08.2020; №138 від 20.08.2020; №139 від 28.08.2020.
Крім того, позивачем під час митного оформлення були надані платіжні доручення в іноземній валюті №82, №77, та разом із заявою від 03.02.2021 додатково були подані до митного органу платіжні доручення в іноземній валюті №60, №86, №71, №90.
Із аналізу поданих позивачем документів слідує, що під час митного оформлення позивач подав до митного органу платіжні доручення в іноземній валюті №82 від 09.09.2020 (в графі 70 містить посилання на специфікації №128, №129, №136) та №77 від 25.08.2020 (в графі 70 містить посилання на специфікації №134, №136, №137, №138).
При цьому, як зазначалось вище до митного контролю позивачем надано специфікації: № 128 від 25.06.2020; №129 від 30.06.2020; №130 від 15.07.2020; №136 від 28.08.2020; №137 від 20.08.2020; №138 від 20.08.2020; №139 від 28.08.2020.
Таким чином, в платіжних дорученнях №82, №77 відсутнє підтвердження оплати товару за специфікаціями №130, №134, №139.
Загальна сума за платіжними дорученнями №82, №77 становила 834010 RUB, в той час як до митного контролю позивачем було заявлено суму 881339 RUB.
Разом із заявою від 03.02.2021 №030221-01 позивач додатково подав до митного органу платіжні доручення в іноземній валюті:
- №60 (в графі 70 містить посилання на специфікації №121, №126, №131, №132, які до митного оформлення не надавались),
- №86 (в графі 70 містить посилання на специфікації №128, №139, при цьому: зазначені у рахунку-фактурі №11279 від 09.11.2020 товари не належать до переліку товарів зазначених у специфікації №139, тому остання не є документом, який підтверджує вартість оформлених товарів; специфікації №128, №139 містять умови розрахунку « 60% передплати та 40% сплати після повідомлення про готовність товару до відвантаження» та складені на суму 165880 RUB та 158310 RUB, що не відповідає сумі платіжного доручення - 8036,20 RUB),
- №71 (в графі 70 містить посилання на специфікації 121, 123, 133, 134, які не зазначені у гр. 44 ЕМД від 18.11.2020 №UA110130/2020/033556, при цьому реквізити зазначеного платіжного доручення зазначені у рахунках-фактурах від 09.11.2020 №11281, №11279, які, в свою чергу, не містять відомостей про специфікації №121, №123, №133, №134),
- №90 (в графі 70 містить посилання на специфікацію №137, яка містить умови розрахунку « 60% передплати та 40% сплати після повідомлення про готовність товару до відвантаження» та складена на суму 179 345 RUB, таким чином сума платіжного доручення №90 у розмірі 71738 RUB становить 40% від суми специфікації №137, при цьому частину суми специфікації №137 (60%) у розмірі 107607 RUB з урахуванням наданих до митного оформлення та додатково поданих платіжних доручень розрахувати та ідентифікувати не є можливим). Більш того, з платіжного доручення №77 від 25.09.2020 на суму 731536,60 RUB слідує, що у графі 70 зазначено специфікації №137, №134, №136 №138. Специфікації №134 та №138 містять умови розрахунку « 100% передплата» та складені на суму206640 RUB та 582892 RUB відповідно, що разом становить суму більшу ніж сума платіжного доручення №77 від 25.09.2020 в цілому, що спростовує доводи позивача про включення в суму платіжного доручення №77 від 25.09.2020 частини суми за специфікацією №137 (60%) у розмірі 107607 RUB та суми за специфікацією №136 у розмірі 67896 RUB.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що при митному оформлені артикула « 2001-19-14 комплект секторів зубчастих з кріпленнями» оцінюваного товару №1 ЕМД від 17.11.2020 №UA110130/2020/033415 рахунок-фактура від 09.11.2020 №11281 містить посилання на специфікацію №135, яка до митного оформлення не надана, та платіжне доручення №71 від 14.08.2020, у графі 70 якого відсутня інформація про специфікацію №135.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у митниці виникли цілком обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості, так як подані документи не містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко б підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто не підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.
У спірному випадку митним органом визначено митну вартість за резервним методом.
При цьому, неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, обґрунтована митницею у рішенні про коригування митної вартості товару.
Резервний метод визначення митної вартості (стаття 64 МК України) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 МК України відповідачем використана наявна у митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами, а саме: джерелом цінової інформації слугували ЕМД, оформлені позивачем часом раніше, та які містять визначення митної вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром: для товару №1 - ЕМД від 06.07.2020 № UA100410/2020/218074 - 440,1035 RUB/кг; для товару №4 - ЕМД від 19.10.2020 № UA100060/2020/394464 - 452,0871 RUB/кг.
Отже, при коригуванні митної вартості, відповідачем правомірно було прийнято до уваги наявну інформацію щодо раніше визнаних митних вартостей товарів, які можливо порівнювати з товаром, що заявлений до митного оформлення у спірному випадку, доказів протилежного позивачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про неправомірність та необґрунтованість рішення митниці про коригування митної вартості, і, як наслідок, стверджувати про неправомірність картки відмови у прийнятті декларації, оскільки така картка видана у зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерлайн» залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко