22 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/7293/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року (суддя Врона О.С., м. Дніпро, повний текст ухвали виготовлено 12.07.2022 року) у адміністративній справі №160/7293/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» (третя особа 1), Головне управління Національної гвардії України (третя особа 2), Управління взаємодії з Національною гвардією України Міністерства внутрішніх справ (третя особа 3) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріального і грошового забезпечення, стягнення коштів, суд-
У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» (третя особа 1), Головне управління Національної гвардії України (третя особа 2), Управління взаємодії з Національною гвардією України Міністерства внутрішніх справ (третя особа 3), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 14.02.2020 року №97 в частині виключення його зі списків особового складу частини з 25.01.2020 року; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17.02.2020 року №34 (по стройовій частині) в частині його припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення його зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення; поновити його на посаді контролера 1-го відділення 2- го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України; зобов'язати направити його після поновлення на військовій службі з урахуванням вислуги років на медичний огляд, як особу що звільняється, з метою встановлення - за станом здоров'я, у порядку передбаченому пп.2 п.2 розділу III Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року №285 з урахуванням висновків суду; стягнути з відповідача на його користь матеріальне і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2020 року по день поновлення на військовій службі з урахуванням складу грошового забезпечення, що отримував до моменту звільнення з військової служби; стягнути з відповідача, до отриманої ним суми заробітної плати у розмірі 109826,66 грн., замість необхідної до видачі 111499,14 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 14.02.2020 року №97 (про результати проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі прапорщика ОСОБА_1 ) в частині виключення контролера 1 відділення 4 стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 1 стрілецького батальйону прапорщика ОСОБА_1 зі списків особового складу частини з 25.01.2020 року; визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 17.02.2020 року №34 (по стройовій частині) в частині припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення - прапорщика ОСОБА_1 контролера 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 проходив військову службу з липня 1992 року. 16.01.2017 року між МВС України в особі командувача Національної гвардії України та ОСОБА_1 , прапорщиком контролером 2-го відділення 1-го взводу контролерів спеціальної комендатури (з охорони об'єктів ВО ПМЗ) 1-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 НГУ укладено контракт строком на три роки про проходження військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб старшинського складу. 18.11.2019 року ОСОБА_1 було подано рапорт про звільнення зі служби на підставі пп.а (у зв'язку із закінченням строку дії контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». 27.11.2019 року командиром військової частини НОМЕР_1 Національній гвардії України було видано направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи ОСОБА_1 29.11.2019 року медичною (військово-лікарською) комісією ТМО МВС України по Дніпропетровській області було складено акт медичного огляду. 10.12.2019 року, 16.12.2019 року, 17.01.2020 року ОСОБА_1 видавались направлення на подальший огляд лікарями, на який він не з'явився. Наказом командувача Національної гвардії України «По особовому складу» від 20.12.2019 року №233 о/с ОСОБА_1 було звільнено у запас за пп.а п.2 ч.5 (у зв'язку із закінченням строку контракту); вислуга років у календарному обчисленні - 22 роки 07 місяців, у пільговому обчисленні - 27 років 06 місяців. 17.01.2020 року командиром військової частини НОМЕР_1 було видано направлення для проходження обстеження, лікування та ВЛК з метою визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 17.01.2020 року лікарями КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня Дніпропетровської обласної ради» було складено акт про відмову ОСОБА_1 від госпіталізації, що була зумовлена суіцидальними виказуванням та намірами, які ОСОБА_1 пояснив побутово-сімейними обставинами та необхідністю до обстеження. 23.01.2020 року лікарем-психіатром центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» було видано направлення ОСОБА_1 на госпіталізацію з діагнозом: розлад адаптації; тривожно-депресивний синдром з суіцидальними виказуваннями. У періоди з 15.01.2020 року по 24.01.2020 року, з 27.01.2020 року по 06.02.2020 року, з 07.02.2020 року по 12.02.2020 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується довідками про тимчасову непрацездатність №018712, №3, №6, видані державними медичними закладами. 17.02.2020 року командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №34 «По стройовій частині» припинено контракт про проходження служби громадянами України військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення прапорщика ОСОБА_1 контролера 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону, звільненого відповідно до пп.а (у зв'язку із закінченням строку дії контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас з правом носіння військової форми одягу, відповідно до наказу командира військової частини від 14.02.2020 року №97 з 25.01.2020 року та для взяття на військовий облік направити до ІНФОРМАЦІЯ_1, вислуга років у календарному обчисленні - 22 роки 07 місяців, у пільговому обчисленні - 27 років 06 місяців; вислуга років для призначення пенсії на 25.01.2020 року становить 27 років 09 місяців 19 днів. У період з 03.03.2020 року по 25.03.2020 року ОСОБА_1 проходив обов'язковий попередній психіатричний огляд, протоколом лікарської комісії від 25.03.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 придатний до військової служби. Суд врахував, що наказом командувача Національної гвардії України «По особовому складу» від 20.12.2019 року №233 о/с ОСОБА_1 було звільнено у запас за пп.а п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту). Питання правомірності винесення наказу від 20.12.2019 року №233 о/с було предметом розгляду у справі №160/4074/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №160/4074/20, яке набрало законної сили 25.08.2020 року, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Суд зазначив, що в даному провадженні надається правова оцінка лише щодо процедури прийняття наказів від 14.02.2020 року №97 «Про результати проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі прапорщика ОСОБА_1 » та від 17.02.2020 року №34 «по стройовій частині». Суд роз'яснив ОСОБА_1 , що його було звільнено зі служби в порядку реалізації наказу командувача Національної гвардії України «По особовому складу» від 20.12.2019 року №233 о/с про звільнення у запас за пп.а п.2 ч.5 (у зв'язку із закінченням строку контракту), який в судовому порядку не скасовано та є чинним як на момент прийняття оскаржуваного наказу від 17.02.2020 року, так і на момент розгляду справи судом, а не на підставі притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами проведеного службового розслідування, а тому наказом від 14.02.2020 року №97 його не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а лише визначено дату, з якої він підлягає виключенню зі списків особового складу військової частини. Суд врахував п.33-1 Положення №1153/2008, згідно з яким у випадку перебування військовослужбовця на лікарняному дія контракту про проходження військової служби має продовжуватись на час перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, а також на час увільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням. Суд врахував, що ОСОБА_1 був непрацездатний з 15.01.2020 року по 24.01.2020 року та згідно з лікарняним, який тривав з 27.01.2020 року по 06.02.2020 року. Суд вважав, що відповідачем порушено процедуру прийняття наказів від 14.02.2020 року №97 «Про результати проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі прапорщика ОСОБА_1 », від 17.02.2020 року №34 «по стройовій частині», натомість суд зазначив, що позовна вимога про поновлення на службі не підлягає задоволенню, оскільки накази від 14.02.2020р. №97 «Про результати проведення службового розслідування за фактом відсутності на службі прапорщика ОСОБА_1 », від 17.02.2020р. №34 «по стройовій частині» були скасовані судом не у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх прийняття, а у зв'язку з порушенням процедури припинення дії контракту та ОСОБА_1 було звільнено зі служби в порядку реалізації наказу командувача Національної гвардії України «По особовому складу» від 20.12.2019 року №233 о/с ОСОБА_1 про звільнення у запас за пп.а п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), який судовим рішенням у справі №160/4074/20 не скасовано та є чиним, а тому у суду відсутні підстави щодо поновлення позивача на службі за наявності чинного наказу про звільнення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у даній справі залишено без змін.
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7293/20 в частині, що стосується посилання на незаконне судове рішення, а саме: надати роз'яснення, саме які права позивача було порушено цим незаконним звільненням, та як з них суд ефективно поновив своїм рішенням; саме з яких наказів має більшу юридичну визначеність, як факт звільнення та за ким з наказів, може настати визначеність незаконного звільнення. Після видання наказу командувача процедура звільнення може продовжуватися тривалий час, а може і припинитися (відмінитися); як суд розуміє норму верховенства права та як вона застосовується на практиці; як суд вбачає в подальшому можливість поновлення в правах за таким рішенням.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі №160/7293/20 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку ОСОБА_1 у заяві фактично просить не роз'яснити рішення суду, а намагається його змінити. Суд зазначив, що з резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку його виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому відсутні підстави для його роз'яснення. Зі змісту заяви про роз'яснення вбачається, що заявник вважає його протиправним, таким, що не відповідає вимогам законодавства. Суд зазначив, що ОСОБА_1 скористався правом оскарження рішення суду, за результатами якого судом апеляційної інстанції залишено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі №160/7293/20 без змін. Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 03.06.2021 дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції було прийнято з правильним встановленням обставин та з додержанням норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд апеляційної інстанції не побачив незрозумілості у висновках суду першої інстанції, що свідчить про те, що таке рішення не може бути протиправним та не відповідати вимогам законодавства.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд апеляційної інстанції враховує, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у даній справі є зрозумілим та постановленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року у даній справі залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 року, набрало законної сили та є відповідно до ч.2 ст.14 КАС України обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №160/4074/20, на яке посилається суд першої інстанції у своєму рішенні від 10.12.2020 року у справі №160/7292/20 та яке заявник вважає незаконним, набрало законної сили.
Встановлено, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №160/4074/20.
Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2021 року у справі №160/4074/20.
Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у адміністративній справі №160/4074/20. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 року ухвала суду першої інстанції від 24.02.2021 року залишена без змін.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 254, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року у справі №160/7293/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова