15 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/27632/21
головуючий суддя І інстанції - Кучугурна Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 року в адміністративній справі №160/27632/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення позивачу відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 86% до 52% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням довідок, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, починаючи з 19.02.2020;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при обчисленні позивачу довічного грошового утримання судді у відставці довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Б-с-1569 та Б-с-1568 від 06 жовтня 2021 року (з урахуванням регіонального коефіцієнту судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Б-с-1569 та Б-с-1568 від 06 жовтня 2021 року (з урахуванням регіонального коефіцієнту судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області), починаючи з 19 лютого 2020 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при обчисленні ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Б-с-1569 від 06 жовтня 2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Б-с-1569 від 06 жовтня 2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат та, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи на посаді судді обраховується відповідно до ст. 37 Закону № 1402, яка не передбачає зарахування до стажу судді половини строку навчання за денною формою.
Відзив від позивача на адресу суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, Постановою Верховної Ради України від 07.04.2005 №2536-IV «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 була звільнена з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Наказом голови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.04.2005 №9-к ОСОБА_1 була відрахована з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку з 2 квітня 2005 року. В наказі зазначено, що стаж роботи, що дає право на виплату довічного утримання, на 22.04.2005 складає 23 роки 11 місяців 7 днів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №160/17369/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №Б-с-457 від 02.03.2020 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області №Б-с-457 від 02.03.2020 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи виплату з 19.02.2020.
Цим рішенням установлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI.
Згідно з даними КП «ДСС», рішення у справі №160/17369/20 набрало законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Листом від 18.06.2021 №20049-14994/З-01/8-0400/21 відповідач повідомив позивача про те, що їй з 19.02.2020 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 було перераховано довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
У подальшому на звернення позивача від 15.07.2021 року, відповідач листом від 18.08.2021 №28406-21881/З-01/8-0400/21 повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 в розмірі 56% (23 роки на посаді судді). Але при перегляді пенсійної справи позивача було виявлено невірне обрахування стажу на посаді судді. За результатами перегляду пенсійну справу приведено у відповідність, згідно зі статтею 137 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів». Після перегляду розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці склав 52% суддівської винагороди, відповідно до стажу на посаді судді 21 рік 08 місяців 29 днів.
Крім цього, позивач зверталась до відповідача з питанням щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 06.10.2021 №Б-с-1569 і №Б-с-1568 (з урахуванням регіонального коефіцієнту судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області). У відповідь на це звернення відповідач повідомив про те, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного судів у порівнянні з минулим роком не змінився, тому підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі наведених довідок відсутні (лист відповідача від 25.11.2021 №41620-33494/З-01/8-0400/21).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці (з 86% до 52%) та щодо неврахування під час обчислення грошового утримання судді у відставці довідок від 06.10.2021 №Б-с-1569 і №Б-с-1568 (з урахуванням регіонального коефіцієнту судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області), позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обгрунтованим є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Б-с-1569 від 06 жовтня 2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII)
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 (далі Закон №2453-VI).
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.
Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Таким чином з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, для всіх суддів у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII.
При цьому, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлений Законом №1402-VIII, визначається з урахуванням трьох складових: 1) стажу роботи на посаді судді; 2) розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; 3) відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
У спірних правовідносинах не можуть бути застосовані різні закони при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, оскільки зазначене не узгоджується з приписами чинного законодавства, суперечить змісту рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 щодо необхідності встановлення однакового підходу до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2021 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області були видані довідки Б-с-1568 і Б-с-1569 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Довідка Б-с-1569 видана ОСОБА_1 , судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у відставці про те, що станом на 01.01.2021 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 104 049,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 69 366,00 грн; доплата за вислугу років (50%) 34 683,00 грн; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - грн; доплата за науковий ступінь - грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - грн; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - грн.
Згідно з листами відповідача від 18.06.2021 №20049-14994/З-01/8-0400/21 та від 18.08.2021 №28406-21881/З-01/8-0400/21, позивачу було проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з розміру суддівської винагороди, яка складає 94590,00 грн. Такий розмір суддівської винагороди, з якої було проведено перерахунок довічного грошового утримання позивача як судді у відставці, підтверджується і матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 .
Отже, довідка від 06.10.2021 Б-с-1569 свідчить про збільшення розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці і відповідно не врахування останньої відповідачем, є протиправним.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстацнії відносно правомірності зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Б-с-1569 від 06 жовтня 2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 року в адміністративній справі №160/27632/21-залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку, за наявності підстав передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай