11 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5982/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпріпитання про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі №280/5982/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,-
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишино без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі №280/5982/19 залишино без змін.
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі №280/5982/19.
Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Проаналізувавши вимоги та підстави заяви, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або Третьою особою.
Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи у загальному розмірі 5000 грн. у суді апеляційної інстанції Позивачем надано:
- копія акту приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2020 року.
- детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснення витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничо допомоги у справі, пов'заних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
- копія платіжного доручення № 2997 від 04.11.2019 року (про оплату послуг адвоката).
Колегією суддів встановлено, що під час апеляційного розгляду справи №280/5982/19 представником Позивача підготовлено та подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Відповідача, який містить доводи аналогічні доводам позовної заяви Позивача, що свідчить про незначну складність виконаної представником Позивача роботи з підготовки та подання вказаного відзиву.
Проаналізувавши доводи учасників справи та матеріали даної справи суд апеляційної інстанції, з урахуванням співмірності витрат на правову (правничу) допомогу із обсягом складених адвокатом в межах цієї адміністративної справи документів, складність справи, ціни позову та значення справи для сторони, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у загальному розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява Позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (код ЄДРПОУ 39380838) витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 252, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі №280/5982/19- задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (код ЄДРПОУ 39042713) судові витрати на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині - відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Т.І. Ясенова
суддя Д.В. Чепурнов