ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 вересня 2022 року м. Київ № 640/32034/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови в нарахуванні та виплати ОСОБА_1 10 неоподаткованих пенсій, відповідно до п. 7.1 розд. «Прикінцеві положення» Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату 10 неоподаткованих пенсій, відповідно до п. 7.1 розд. «Прикінцеві положення» Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 необхідно враховувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, тобто коли остання звернулась за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 має право на отримання 10 неоподаткованих пенсій, відповідно до п. 7.1 розд. «Прикінцеві положення» Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що до 18.06.2020 позивач отримував пенсію за вислугу років. Надалі, на підставі поданої позивачем заяви останню переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виходячи з викладеного, при розрахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який діяв станом на момент призначення пенсії вперше. У той же час, за твердженням представника відповідача, оскільки відсутні умови п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: до переходу на пенсію за віком ОСОБА_1 вже отримувала пенсію за вислугу років, для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутні підстави.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останньою додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.
З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії протоколу Оболонського районного управління Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.11.2014 №12567, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я.
Надалі, ОСОБА_1 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву за призначенням/ перерахунком пенсії від 18.06.2021, в якій просила призначити їй пенсію за віком.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 12.08.2021, в якій, зазначивши про те, що з 18.06.2021 останню переведено на пенсію за віком, але із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017 рік, замість за 2018-2020 роки, просила повідомити правові підстави для цього.
Листом від 16.09.2021 №24768-24584/П-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що показник середньої заробітної плати залишився таким, що враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії у розмірі 5 426,60 грн.
Також, листом від 29.06.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлено ОСОБА_1 про відсутність законодавчо мотивованих підстав для нарахування та виплати останній 10 неоподаткованих пенсій, відповідно до п. 7.1 розд. «Прикінцеві положення» Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, до 18.06.2021 ОСОБА_1 призначено та виплачувалась пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.
Натомість, такий вид пенсії не передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не є однією з форм пенсійного забезпечення, визначених таким Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої саме цим Законом, на інший.
Водночас, позивач 18.06.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення їй іншої пенсії (за віком) за іншим законом, аніж була їй призначена попередньо.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Враховуючи, що за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з наявними у матеріалах справи доказами, позивач вперше звернувся 18.06.2021, суд дійшов до висновку про те, що остання має право на розрахунок заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії із урахуванням саме показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки.
Отже, позовні вимоги в частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо решти позовних вимог слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Отже, підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком є, зокрема, отримання до моменту призначення пенсії за віком будь-якої пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а(2-а/175/86/16), згідно з якою, умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Як було зазначено вище, протоколом Оболонського районного управління Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.11.2014 №12567 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я.
Тобто до призначення позивачу пенсії за віком їй призначалась пенсія за вислугу років, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі п. 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручити до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій від 03.11.2021 №0.0.2326182459.1 та №0.0.2326181892.1, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 816,00 грн., а з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту звернення, а саме: з 18.06.2021.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев'ятисот восьми грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок