ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 вересня 2022 року м. Київ № 640/31964/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії та боргів по пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по теперішній час, згідно з довідкою від 21.01.2020 №1-23.2/458/20, наданою Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно обмежено розмір пенсії позивача максимальним розміром після здійснення з 01.01.2019 перерахунку пенсії останнього на підставі довідки від 21.01.2020 №1-23.2/458/20, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, у силу рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром здійснено на підставі чинних законодавчих положень.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.04.2013 ОСОБА_1 з лютого 2013 призначено пенсію за вислугу років на підставі положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Загальний розмір пенсії останнього станом на момент її призначення визначено у розмірі 8 940,00 грн.
Надалі, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2021 у справі №640/6316/20 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2019, внаслідок якого підсумок пенсії останнього з надбавками визначено у розмірі 27 346,70 грн., а з урахуванням максимального розміру - 14 970,00 грн.
При цьому, листом від 02.07.2021 №17344-16955/Ш-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві додатково повідомило позивача про те, що розмір пенсії останнього, що з 01.01.2019 проведено перерахунок належної останньому пенсії у порядку, встановленому рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2021 у справі №640/6316/20, а з 01.07.2021 щомісячний розмір виплати становить 18 540,00 грн.
На підставі викладеного, з огляду на обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-ХІІ у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у ст. 43 Закону №2262-XII, яку викладено у редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, слід зазначити, що положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII та положення ч. 1 ст. 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Натомість, Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з п. 2 резолютивної частини вказаного рішення, положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016.
У той же час, положення ст. 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Водночас, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст. 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, у даній справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 17.02.2022 у справі №640/11168/20.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, починаючи з 01.01.2019, та про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію, згідно з нормами чинного законодавства та розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по пенсійній справі останнього, без обмеження її розміру, починаючи з 01.01.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 07.11.2021 №77553, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, починаючи з 01.01.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію, згідно з нормами чинного законодавства та розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по пенсійній справі останнього, без обмеження її розміру, починаючи з 01.01.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Присудити понесені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев'ятисот восьми грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок