ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 вересня 2022 року м. Київ № 640/5519/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції у місті Києві № 108 від 02.02.2021 в частині звільнення з посади майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування мікрорайонів № № 7-11 та дачних кооперативів «Сади») Оболонського УП ГУНП у м. Києві;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 в посаді заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування мікрорайонів № № 7-11 та дачних кооперативів «Сади») Оболонського УП ГУНП у м. Києві;
- допустити негайне виконання постанови суду;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь позивача заробіток за час вимушеного звільнення з посади до дня поновлення в посаді заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування мікрорайонів № № 7-11 та дачних кооперативів «Сади») Оболонського УП ГУНП у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що наказом Головного Управління Національної поліції в Київській області № 108 від 02.02.2021 на, у зв'язку з порушенням службової дисципліни, яке виявилося у порушенні вимог п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2,3 та 6 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 07.11.2016 № 1179, недотриманні присяги працівника поліції та неналежному виконанні функціональних обов'язків, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Позивач, вважає вказаний наказ протиправним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки Конституцією України, зокрема ст. 62 містяться положення, що свідчать про презумпцію невинності, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Незважаючи на це, відповідачем, який проводив службове розслідування, всупереч рішенню суду та до оголошення обвинувального акту, було прийняте рішення про звільнення позивача з посади.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов'язано відповідача надати суду належним чином завірену копію оскаржуваного наказу та всі матеріали, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення; копію особової справи, довідку про розмір середньомісячної заробітної плати.
08.04.2021 до суду від ГУ НП у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що позовні вимоги є безпідставними, адже всі, без винятку, дії посадових осіб суб'єкта владних повноважень, що пов'язані з підготовкою та виданням наказу про звільнення з посади були вчинені з неухильним дотриманням вимог Закону України «Про Національну поліцію» та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність працівників поліції. Відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження, наслідком чого і стало застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади. Відповідач наголошує на тому, що встановлення факту вимагання позивачем неправомірної вигоди, її подальше отримання, відкриття за цими фактами кримінального провадження, повідомлення останньому про підозру у вчиненні корупційного злочину уже свідчить про порушення присяги, зокрема, в частині обов'язку поліцейського поважати та охороняти честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки. Також, на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2021, відповідачем надано копії витребуваних документів.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, з 02.08.1999 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 03.11.2016 № 876 о/с, позивача призначено на посаду заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування мікрорайонів 7-11 та дачних кооперативів «Сади») Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві.
09.12.2021 до ГУНП у м. Києві надійшла інформація, про те що працівниками Другого слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві та Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у кримінальному провадженні № 62020100000001787, розпочатому 10.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 368 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва, у службовому кабінеті, розташованого на 6 поверсі Оболонського УП (вул. Малиновського, 2-А), який знаходиться у користуванні ОСОБА_1 проведено обшук.
Для з'ясування всіх обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, наказом ГУНП у м. Києві від 11.02.2020 № 2304, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, було призначено проведення службового розслідування.
Наказом ГУНП у м. Києві від 11.01.2021 № 28, на підставі рапорту голови дисциплінарної комісії підполковника поліції Сергія Мащенка, відповідно до частини 2 статті 16 Статуту, строк проведення службового розслідування продовжено до 10.02.2021.
У ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією встановлено, що 08.12.2020 на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва, працівниками Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві та Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у службовому кабінеті, розташованому на 6 поверсі адміністративної будівлі Оболонського УП, який знаходиться у користуванні заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування мікрорайонів № 7-11 та дачних кооперативів «Сади») Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено блокнот з надписом на першій сторінці « ОСОБА_2 ». Того ж дня, на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , за місцем проживання позивача, у ході якого нічого не вилучено.
Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.12.2020, позивач діючи за попереднім зговором із ОСОБА_3 вимагали від громадянина ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 300 (триста) доларів США щомісячно, за вирішення питання про не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за виготовлення в кустарних умовах дезінфікуючих засобів та торгівлю тютюновими виробами.
Також, 08.12.2020 працівниками Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві та Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України задокументовано факт одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень. Того ж дня, позивача було затримано в порядку статті 208 КПК України, в останнього виявлено та вилучено 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
04.11.2020 о 14.35 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали до гаражу № НОМЕР_1 , розташованого на АДРЕСА_3, де перевірили у громадянина ОСОБА_4 наявність дозвільних документів на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, зберігання спирту та його переробки, так як мали підозру, що останній займається підприємницькою діяльністю без відповідних дозвільних документів. У подальшому, позивач та ОСОБА_3 висунули ОСОБА_4 вимогу щодо сплати їм грошових коштів у розмірі 300 (триста) доларів США щомісячно та того ж дня отримали від гр. ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
08.12.2020 позивач повторно приїхав до гаражу № НОМЕР_1 , що знаходиться на території кооперативу «Полісся», де вже повторно отримав від гр. ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 8500 гривень за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Таким чином, за висновками службового розслідування, ОСОБА_1 допущено грубе порушення присяги поліцейського, яке виразилось у вступі у неділові стосунки із гр. ОСОБА_4 з метою отримання неправомірної вигоди. Також, в ході проведення службового розслідування відібрано пояснення у позивача, у якому останній зазначив, що 08.12.2020 о 19.30 він їхав на власному автомобілі по вул. Прирічній, 37 у місті Києві, де в цей час дорогу йому перегородив інший автомобіль. У вказаному автомобілі він помітив невідомих чоловіків, у яких були предмети, схожі на зброю, та злякавшись за своє життя та здоров'я, він вибіг із автомобіля та побіг в напрямку набережної, де його наздогнали невідомі, затримали та почали наносити тілесні ушкодження. Потім невідомі особи провели поверхневу перевірку, під час якої вилучили його особисті речі. Також, він помітив біля своїх ніг захисну маску, яка йому не належала, та яку також було вилучено. Під час вилучення у вказаній масці було виявлено готові кошти приблизно 8000 - 10000 гривень. Вказані кошти йому не належать та останній вважає, що йому їх підкинули. 09.12.2020 о 03.00 його було доставлено до КМКЛШМД, де оглянуто лікарями, однак у госпіталізації було відмовлено. Також, факт вимагання грошей з метою отримання неправомірної вигоди позивач заперечив.
Наказом Головного Управління Національної поліції в Київській області № 108 від 02.02.2021 на майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування мікрорайонів № № 7-11 та дачних кооперативів «Сади») Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у зв'язку з порушенням службової дисципліни, яке виявилося у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2,3 та 6 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 07.11.2016 № 1179, недотриманні присяги працівника поліції та неналежному виконанні функціональних обов'язків, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
На виконання вимог статті 22 Дисциплінарного статуту НПУ, наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.03.2021 № 304о/с, майора поліції ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника сектору та призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 (з вслуговування мікрорайонів № 7-11 та дачних кооперативів «Сади») - Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві.
Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади № 108, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі по тексту також - Закон № 580-VIII).
Відповідно до норм ст. 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша). Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).
У відповідності до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (надалі по тексту також - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту, встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Нормами ст. 14 Дисциплінарного статуту, визначено, зокрема, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга) Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя). Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта). Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина шоста). Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята).
Згідно з вимогами ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. (ч. ч. 8, 9, 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту)
Так, наказом Міністерства внутрішні справ України від 09.11.2016 № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», зареєстровано в міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських пунктом 1 розділу ІІ яких встановлено, зокрема, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено, зокрема, знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку.
Згідно пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади слугували висновки службового розслідування, згідно яких 08.12.2020 на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва, працівниками Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві та Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у службовому кабінеті, розташованому на 6 поверсі адміністративної будівлі Оболонського УП, який знаходиться у користуванні заступника начальника сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування мікрорайонів № 7-11 та дачних кооперативів «Сади») Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1. проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено блокнот з надписом на першій сторінці « ОСОБА_2 ». Того ж дня, на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , за місцем проживання позивача, у ході якого нічого не вилучено.
Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.12.2020, позивач діючи за попереднім зговором із ОСОБА_3 вимагали від громадянина ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 300 (триста) доларів США щомісячно, за вирішення питання про не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за виготовлення в кустарних умовах дезінфікуючих засобів та торгівлю тютюновими виробами.
Також, 08.12.2020 працівниками Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві та Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України задокументовано факт одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень. Того ж дня, позивача було затримано в порядку статті 208 КПК України, в останнього виявлено та вилучено 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
04.11.2020 о 14.35 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали до гаражу № НОМЕР_1 , розташованого на АДРЕСА_3, де перевірили у громадянина ОСОБА_4 наявність дозвільних документів на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, зберігання спирту та його переробки, так як мали підозру, що останній займається підприємницькою діяльністю без відповідних дозвільних документів. У подальшому, позивач та ОСОБА_3 висунули ОСОБА_4 вимогу щодо сплати їм грошових коштів у розмірі 300 (триста) доларів США щомісячно та того ж дня отримали від гр. ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
08.12.2020 позивач повторно приїхав до гаражу № НОМЕР_1 , що знаходиться на території кооперативу «Полісся», де вже повторно отримав від гр. ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 8500 гривень за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Таким чином, за висновками службового розслідування, ОСОБА_1 допущено грубе порушення присяги поліцейського, яке виразилось у вступі у неділові стосунки із гр. ОСОБА_4 з метою отримання неправомірної вигоди, чим допущено порушення п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2,3 та 6 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 07.11.2016 № 1179.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Слід наголосити на тому, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Суд звертає увагу на те, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
Також, зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Отже, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто, судом в межах розгляду цієї справи не повинно досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, а має надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Водночас, реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за вчинення проступку, є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінального провадження і набрання законної сили вироком суду, а наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи відповідних негативних наслідків, у разі встановлення під час службового розслідування відповідних обставин здійснення особою дисциплінарного проступку, який несумісний з продовженням служби у поліції.
Доводи позивача, з приводу того, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби може застосовуватись у тому випадку, коли буде доведена вина особи у вчиненні кримінального правопорушення є безпідставним, оскільки підставами для проведення службового розслідування можуть бути не тільки скоєння особою кримінального правопорушення, але і вчинення особою інших діянь, які порушують службову дисципліну, а також події, які сталися за участю таких осіб і можуть викликати суспільний резонанс. На переконання суду, відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні не може бути підставою для не проведення службової перевірки.
Окрім цього, суд наголошує на тому, що під час розгляду спору, не досліджувалось питання наявності чи відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, надавалась виключно оцінка наявності дисциплінарного проступку у його діях.
Наведені вище обставини, дають суду підстави для висновку про те, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження, наслідком чого і стало застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, а саме, наявність позапроцесуальних відносин особами, наявність вилучених коштів, невчинення дій, які є обов'язком поліцейського у відповідності до норм Закону України «Про національну поліцію». Встановлення факту вимагання позивачем неправомірної вигоди, її подальше отримання, відкриття за цими фактами кримінального провадження, повідомлення останньому про підозру у вчиненні корупційного злочину вже свідчить про порушення присяги, зокрема, в частині обов'язку поліцейського поважати та охороняти честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки. Таким чином, навіть за відсутності у майбутньому обвинувального вироку суду за результатами розгляду кримінального провадження, з урахуванням поведінки позивача та стану дотримання ним службової дисципліни, є обґрунтованим застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади. Захід дисциплінарного впливу, який застосований до позивача, є цілком співмірним з тяжкістю вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Тож, висновки службового розслідування підтвердились і під час судового розгляду, а інших належних та достатніх документальних підтверджень обґрунтувань позовної заяви, позивачем не наведено, окрім як посилання на норми ст. 62 Конституції України, та не доведено належними та допустимими доказами.
Слід врахувати, що під час надання судом правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід перевірити та встановити чи було прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Крім того, суд звертає окрему увагу на те, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності (наказ ГУ НП у м. Києві від 02.02.2021 № 108 - оскаржуваний наказ) не несе наслідків, якщо наказом по особовому складу дисциплінарне стягнення не реалізовано. На виконання вимог статті 22 Дисциплінарного статуту НПУ, наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.03.2021 № 304о/с, майора поліції ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника сектору. Тож, саме даний наказ потягнув за собою юридичний факт звільнення позивача з посади. Однак, позивач у даному спорі не оскаржує даний наказ (№ 304 о/с)
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід врахувати, що у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також, у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, до нього, на підставі службового розслідування, проведеного з дотриманням процедури проведення, у разі наявності підстав, застосовується певний вид дисциплінарного стягнення, що обов'язково повинно відповідати характеру та значимості проступку, з дотриманням принципу пропорційності до вчиненого порушення та шкоди, завданої внаслідок здійснення такого проступку.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG», (1975), сприйняття верховенства права, як конституційного принципу, вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Таким чином, за наслідками розгляду вказаного спору, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний позивачем наказ є правомірним, прийнятим в межах повноважень відповідача та у спосіб визначений законодавством, з дотриманням балансу між вчиненим та застосованими наслідками. Суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );
Відповідач: Головне управління Національної поліції в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15).
Суддя В.І. Келеберда