ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
18 серпня 2021 року м. Київ№ 640/3658/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Каракашьяна С.К., Смолія І.В., розглядаючи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доКабінету Міністрів України Міністерства охорони здоров'я України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:
1.1) визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров'я України щодо подання до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо реорганізації Харківської медичної академії післядипломної освіти шляхом її приєднання до Харківського національного медичного університету;
1.2) зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України утриматися від вчинення будь-яких дій щодо подання до Кабінету Міністрів України пропозиції про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти;
2.1) визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо прийняття Розпорядження від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти»;
2.2) зобов'язати Кабінет Міністрів України утриматися від вчинення дій, спрямованих на прийняття будь-яких рішень про реорганізації Харківської медичної академії післядипломної освіти шляхом її приєднання до Харківського національного медичного університету;
3) визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти».
Під час розгляду справи в судовому засіданні представники відповідачів звернулись до суду з усним клопотанням про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.
Позивач в судове засідання не прибув, подавши при цьому заяву про розгляд справи за його відсутності.
Вирішуючи питання щодо предметної підсудності даного спору, суд виходить з суті спірних правовідносин та зазначає наступне.
Як самостійно зазначає позивач в позовній заяві, в зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Розпорядження від 08.02.2021 № 103-р, подальше припинення діяльності навчального закладу безпосередньо вплине на його права та інтереси, оскільки позивач перебуває в трудових відносинах з Харківською медичною академією післядипломної освіти.
Таким чином, суть спору зводиться до можливого порушення трудових прав позивача, як працівника Харківської медичної академії післядипломної освіти в зв'язку з реорганізацією Харківської медичної академії післядипломної освіти шляхом її приєднання до Харківського національного медичного університету.
При цьому, Міністерство охорони здоров'я України в рамках спірних правовідносин виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як засновник ХМАПО, оскільки не приймало жодних актів індивідуальної дії по відношенню до позивача або нормативно-правових актів які б мали вплив на права, інтереси, обов'язки ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому, в тому числі, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За змістом п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, із наведеного можна дійти до висновку, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
Суд звертає увагу на те, що спір, який виникає з приводу призначення, звільнення чи переведення позивача, як працівника ХМАПО, посада якого не відноситься до посад публічної служби, не належать до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись в порядку, встановлену Цивільним процесуальним кодексом України.
Видання оскаржуваного Розпорядження не змінює правової природи спірних правовідносин, які є трудовими, та не є підставою для віднесення спору у даній справі до юрисдикції адміністративних судів.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає такий спосіб захисту порушених прав та інтересів, як, зокрема, визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Отже, із урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що вказаний спір не є публічно - правовим та не належить до юрисдикції адміністративного суду.
Як передбачено п.1 ч.1 ст.238 КАС України Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1.Провадження в адміністративній справі закрити.
2.Роз'яснити позивачу, що розгляд спору має здійснюватися місцевими загальними судами за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя П.О. Григорович
Судді С.К. Каракашьян
І.В. Смолій