про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2022 року справа № 580/4280/22
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Рекрутингового центру Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
встановив:
19 вересня 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Рекрутингового центру Національної поліції України, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Черкаській області №257 о/с від 03.09.2021 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України;
2) визнати протиправним та скасувати наказ від 10.09.2021 №263 о/с/, про внесення змін в наказ ГУ НП від 03.09.2021 №257 о/с;
3) поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області у званні молодшого лейтенанта поліції;
4) зобов'язати виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу;
5) стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача 20 000 (двадцять тисяч) гривень завданої моральної шкоди;
6) визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії від 13 липня 2021 року.
Крім того, позивач просить поновити строк звернення до суду з даним позов. В обгрунтування заяви що оскаржувані накази він отримав 25.11.2021, а копію атестаційного листа отримав 22.03.2022. Із запровадженням військового стану проживаючи в місті Києві не мав можливості звернутися до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя звертає увагу, що в позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії від 13 липня 2021 року, проте відповідачем Атестаційну комісію ГУ НП в Черкаській області не зазначає.
В той же час, зазначає відповідачем Рекрутинговий центр Національної поліції України, про те позовних вимог до нього не зазначає.
Таким чином, позивачу потрібно уточнити відповідачів у даній справі.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, позовна заява містить також позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 10.09.2021 №263 о/с/, про внесення змін в наказ ГУ НП від 03.09.2021 №257 о/с, стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача 20 000 (двадцять тисяч) гривень завданої моральної шкоди та визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії від 13 липня 2021 року, від сплати судового збору за які позивач на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” не звільнений.
Таким чином, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2022 рік становить 2481 грн.
Таким чином, позивач за одну позовну вимогу має сплатити судовий збір у сумі 992,40 грн (2481 грн х 0,4).
Отже, позивачу необхідно сплатити 2977,20 грн судового збору (992,40 грн + 992,40 грн + 992,40 грн).
Щодо заяви про поновлення строку звернення до суду суддя зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У ч.5 ст.122 КАС України зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Таким чином, вище вказаними статтями визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути повернено або залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як встановлено суддею з матеріалів позову, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Черкаській області №257 о/с від 03.09.2021 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України, наказ від 10.09.2021 №263 о/с/, про внесення змін в наказ ГУ НП від 03.09.2021 №257 о/с та рішення атестаційної комісії від 13 липня 2021 року.
А тому, такий позов відносяться до категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, щодо яких встановлено строк звернення до суду в межах одного місяця.
Відтак, суддя у цій справі доходить до висновку, що з вказаним позовом, позивач звернувся з порушенням місячного строку.
Суддя зазначає, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що оскаржувані накази він отримав 25.11.2021. Проте суддя зазначає, що в даному випадку навіть з 25.11.2021 місячний строк звернення до суду закінчився.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Таким чином, наведені позивачем обставини не чинили об'єктивних перешкод для реалізації позивачем права на звернення до суду в межах строку, встановленого КАС України.
Позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку їх оскарження, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, звертаючись до суду поза межами місячного строку, позивачем не подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази в підтвердження таких обставин.
Варто зазначити, що позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
З огляду на наведене, позивачу слід надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням зазначеного в даній ухвалі суду.
Керуючись статтями 160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Рекрутингового центру Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО