22 вересня 2022 року справа № 580/2852/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36), в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради №13-161 від 11.11.2021 року “Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка за рахунок існуючого домоволодіння)”;
-зобов'язати Черкаську міську раду на черговій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2021 (вх. №01-04/37422 від 01.07.2021) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0739 га у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0739 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Рішенням від 11.11.2021 №13-161 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує його права.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позов у якому зазначено, що позивач не може отримати у власність земельну ділянку, яка відноситься до вулично - дорожньої мережі, земель загального користування територіальної громади м. Черкаси. Оскаржуване рішення прийнято Черкаською міською радою на сесії в порядку та у спосіб передбачений Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”. За вказаних обставин, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 01.07.2021 звернулася до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0739 га у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно витягу з містобудівної документації м. Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 16.08.2021 №37428 містобудівні потреби частково відповідають діючій містобудівній документації м. Черкаси (затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 року №5-318), зокрема:
-реалізація містобудівної документації в частині земельної ділянки,
-охоронна зона навколо інженерних комунікацій,
-заповідна територія «Черкаські берегові схили».
Рішенням тринадцятої сесії Черкаської міської ради від 11.11.2021 №13-161 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,0739 га безоплатно у власність для будівництва в обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Вважаючи рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України.
Відповідно до пункту “б” частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України).
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт “в” частини 3 статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно пункту г частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
На підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.09.2020 у справі №805/4560/17-а та від 25.01.2021 у справі № 812/1449/17, що відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судами.
Так, Верховний Суд зазначив, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
У ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
За приписами ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0739 га у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідач рішенням від 11.11.2021 №13-161 відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,0739 га безоплатно у власність для будівництва в обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі, зокрема, статті 118 Земельного кодексу України. Однак підстав для відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою оскаржуване рішення не містять.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що місце розташування земельної ділянки по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,0739 га не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України. Витягом з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 16.08.2021 №37428 визначені містобудівні обмеження за земельною ділянкою по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,0739 га, зокрема реалізація містобудівної документації в частині земельної ділянки, охоронна зона навколо інженерних комунікацій, заповідна територія «Черкаські берегові схили», а містобудівні потреби частково відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси.
Отже, обґрунтування прийнятого відповідачем рішення за наслідками розгляду заяви позивача не містить визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України. Зазначена обставина є підставою для скасування такого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №824/833/17-а .
Враховуючи викладене, рішення Черкаської міської ради від 11.11.2021 №13-161 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка за рахунок існуючого домоволодіння) є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи відповідача про те, що частина бажаної земельної ділянки виходить за межі червоних ліній і не може бути передана у власність суд оцінює критично, оскільки така площа становить 8% від площі ділянки і вказані обмеження і заборони повинні бути враховані при розробленні документації із землеустрою, про що зазначено у Витязі від 16.08.2021 № 37428.
Враховуючи те, що з оскаржуваного рішення не можливо встановити підстави з яких позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у суду відсутня можливість з'ясувати виконання позивачем умов, встановлених статтею 118 Земельного кодексу України, необхідних для його отримання.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини та виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 11.11.2021 №13-161 про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка за рахунок існуючого домоволодіння).
Зобов'язати Черкаську міську раду (код ЄДРПОУ 25212542) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0739 га у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з урахуванням висновків суду.
Стягнути з Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 25212542) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР