19 вересня 2022 року Справа №160/24460/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про винесення додаткового рішення у справі № 160/24460/21 за позовом ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу,-
20 червня 2022 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/24460/21, у якому просить стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір у загальному розмірі 2951,00 грн.
В обґрунтуванні заяви зазначено, що суд при вирішенні рішення суд не вирішив питання щодо суми судових витрат з оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 681,00 грн та за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі № 160/24460/21 у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до довідки управління організаційного забезпечення суду від 08.09.2022 року, що справа отримана після розгляду справи Третім апеляційним адміністративним судом 08.09.2022 року.
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. перебувала на лікарняному з 12.09.202 року по 16.09.2022 року.
З огляду на викладене, наступним робочим днем судді Ніколайчук С.В. є 19.09.2022 року.
Суд, дослідивши подану заяву про відшкодування витрат сплати судового збору, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
06 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просила визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-12362-52/04-63/У від 09.02.2021 головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 9 595,30 грн.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
06 грудня 2021 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить зупинити стягнення на підставі вимоги № Ф-12362-52/04-63/У головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.02.2021 року.
За подання заяви про забезпечення позову заявницею сплачено судовий збір у розмірі 681,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/24460/21 - відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС України в Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задоволено, а саме:
- визнано протиправною та скасовано вимогу №Ф-12362-52/04-63/У від 09.02.2021 року головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 9 595,30 грн;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року по адміністративній справі №160/24460/21- залишено без змін.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Вказаний перелік підстав, за наявності яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Відтак, аналізуючи норму статті 252 КАС України, суд зазначає, що суть процесуального інституту додаткового судового рішення зводиться до того, що за допомогою додаткового судового рішення суд вирішує окремі правові вимоги, які не були вирішені основним рішенням, а також за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази або вирішені не всі клопотання. Крім того, додаткове судове рішення може бути прийняте, якщо судом при ухваленні основного рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами розгляду справи по суті.
Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений
Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
Відтак, слід звернути увагу на те, що судом може бути прийнято додаткове судове рішення, лише у разі, якщо окремі правові вимоги, не вирішені основним рішенням.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що за основним рішенням суду від 14 лютого 2022 року стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Відтак, при зверненні до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення позивач просить повернути судові витрати за подання заяви про забезпечення позову, оскільки позовну заяву рішенням від 14 лютого 2022 року задоволено повністю.
З даного приводу, суд зазначає, що судовий збір, сплачений у рамках подання заяви про забезпечення позову, має бути розглянутий в рамках заяви про забезпечення позову шляхом подання відповідного клопотання, оскільки судовим рішенням не вирішено питання заходів забезпечення позову. Таких клопотань позивачем не заявлялось.
Враховуючи, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 160/24460/21 - відмовлено (ухвала набрала законної сили 01 червня 2022 року), то відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у разі відмови у задоволенні вимог заявника останньому не повертаються.
Стосовно повернення судових витрат за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі № 160/24460/21 у розмірі 2270,00 грн, суд зазначає, що судові витрати сплачені до апеляційного суду можуть бути повернені в межах апеляційного розгляду заяви про забезпечення позову та тільки судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Частиною п'ятою передбачено, що додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Таким чином, дослідивши вказані матеріали, суд вважає, що підстав для ухвалення додаткового рішення немає, оскільки всі позовні вимоги позивача судом було розглянуто і рішення по них прийнято, тому в ухваленні додаткового рішення позивачу належить відмовити.
Керуючись ст. 132, 134, 135, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/24460/21.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 23.09.2022 року.
Суддя С.В. Ніколайчук