м. Вінниця
21 вересня 2022 р. справа № 120/5251/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
12.07.2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Теплицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, бездіяльності відповідача щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 за період з 28.04.2022 року по 12.07.2022 року, у зв'язку з припиненням повноважень сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області.
Ухвалою від 18.07.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04.08.2022 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в частині періоду та суми середнього заробітку, який позивач просить стягнути з відповідача, а саме з 29.04.2022 року по 02.08.2022 року.
05.08.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, що на виконання рішення суду у справі №144/1048/16-а загальна сума сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 6889 грн. сплачено відповідно платіжного доручення №334 від 03.12.2020 року. Так, сплачено 5545.64 грн. середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та внески і обов'язкові платежі. Зокрема, згідно платіжних доручень № 332 від 03.12.2020 року сплачено 1240,02 грн. податок на доходи фізичних осіб із середньомісячного заробітку, №333 від 03.12.2020 року сплачено 103,34 грн. військовий збір із середнього заробітку, №335 від 03.12.2020 сплачено 1515,58 грн. єдиного соціального внеску із середньомісячного заробітку.
Повідомленням УДКСУ у Теплицькому районі за вих. № 02-36-07/273 від 27.04.2021 року повідомлено, що управлінням буде здійснено безспірне списання боргу на підставі виконавчих листів, виданих у справі №144/1048/16-а судового збору та середнього заробітку. В подальшому здійснено фактичне списання коштів із рахунків селищної ради, що підтверджується меморіальним ордером від 27.04.2021 року в сумі 340 607 грн., які перераховано на рахунок ОСОБА_1 .
Згідно повідомлення УДКСУ у Теплицькому районі за вих. №02-36-07/276 від 28.04.2021 року повідомлено селищну раду про безспірне списання коштів на загальну суму 340 607 грн. Відповідно до виписки по рахунках від 06.05.2021 року ДКСУ кошти в сумі 1515,80 грн. списані з рахунку селищної ради та зараховані на рахунок ОСОБА_1 .
Вищезазначені обставини свідчать про виконання рішення суду у справі №144/1048/16-а.
Також, представник відповідача вказує про виконання Теплицької селищною радою рішення суду у справі №120/5552/21-а, шляхом виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період із 21.10.2020 року по 21.09.2021 року у розмірі 139 945,80 грн.
Крім цього, 21.09.2021 року на поштову адресу позивача надіслано дублікат трудової книжки та здійснено виплату середнього заробітку за період з 21.10.2020 року по 21.09.2021 року, тобто проведено розрахунок у день видачі дубліката трудової книжки.
На переконання представника відповідача, підстав вважати вину работодавця доведеною немає, а відтак, немає і відповідальності у вигляді виплати середнього заробітку робітникові за час вимушеного прогулу за нормами статті 235 КЗпП України з мотивів того, що позивач не зверталась до селищної ради з вимогою про видачу належної їй трудової книжки, так само відповідач не відмовляв у видачі дубліката трудової книжки.
Додатково вказав, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 року в адміністративній справі №120/19224/21-а стягнуто з Теплицької селищної на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року включно в сумі 93094 грн.
Враховуючи викладене, просив у задоволення адміністративного позову відмовити.
08.08.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення.
Ухвалою суду від 09.08.2022 року заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.
18.08.2022 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в частині періоду та суми середнього заробітку, який позивач просить стягнути з відповідача, а саме з 29.04.2022 року по 17.08.2022 року.
Ухвалою суду від 19.08.2022 року заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
25.10.2015 року на чергових місцевих виборах сільським головою с. Веселівка Теплицького району Вінницької області було обрано ОСОБА_1 .
10.11.2015 року на першій сесії Веселівської сільської ради 7 скликання сільською виборчою комісією оголошено рішення про обрання сільським головою с. Веселівка ОСОБА_1 , а також на цій же сесії, відповідно до приписів ст.11 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", сільський голова ОСОБА_1 , склала Присягу посадової особи місцевого самоврядування.
24 червня 2016 року рішеннями без номерів 8-ї сесії 7-го скликання Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області достроково припинено повноважень Веселівського сільського голови ОСОБА_1 та обрано секретаря Веселівської сільської ради ОСОБА_2 і покладено на неї виконання повноважень сільського голови с. Веселівка.
Не погоджуючись із рішенням щодо припинення достроково повноважень Веселівського сільського голови, позивач звернулась до суду.
Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.10.2020 року у справі №144/1048/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 8-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 24.06.2016 року "Про обрання секретаря Веселівської сільської ради", на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_2 .
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 8-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 24.06.2016 року "Про дострокове припинення повноважень голови села Веселівка Теплицького району Вінницької області", на підставі якого достроково припинено повноваження ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 11-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 25.07.2017 року "Про обрання секретаря Веселівської сільської ради", на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_3 .
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ №11-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 25.07.2017 року "Про покладання обов'язків голови села Веселівка на секретаря Веселівської сільської ради", на підставі якого обов'язки сільського голови покладено на ОСОБА_3 .
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 12-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 18.08.2017 року "Про обрання секретаря Веселівської сільської ради", на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_2 .
Визнано протиправним та скасовано рішення №83 13-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 13.09.2017 року "Про дострокове припинення повноважень голови села Веселівка Теплицького району Вінницької області", на підставі якого достроково припинено повноваження ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення №84 13-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 13.09.2017 року "Про надання повноважень секретарю Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області", на підставі якого обов'язки сільського голови покладено на ОСОБА_2 .
Визначено припиненими повноваження ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області, на яку вона була обрана на чергових місцевих виборах та склала присягу відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" 10.11.2015 року, у зв'язку із утворенням об'єднаної територіальної громади та реорганізації органів місцевого самоврядування з моменту припинення у неї повноважень сільського голови територіальної громади села Веселівка Теплицького району, що приєдналася до Теплицької селищної об'єднаної територіальної громади у день офіційного оголошення територіальною виборчою комісією на сесії селищної ради об'єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів до Теплицької селищної ради об'єднаної територіальної громади, а саме із 17.07.2019 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 25.06.2016 року по 20.10.2020 року у сумі 338608 гривень, з урахуванням виплачених сум.
Звернуто до негайного виконання рішення суду у частині стягнення з Теплицької селищної ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 6889 гривень.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Теплицької селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в сумі 1515 грн. 80 коп.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року по справі №144/1048/16-а рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.10.2020 року змінено в частині абзацу 10 резолютивної частини, яка викладена в наступній редакції:
"Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 02 серпня 2017 року по 20 жовтня 2020 року у сумі 340607 (триста сорок тисяч шістсот сім) гривень, з урахуванням виплачених сум."
В решті рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 20.10.2020 року залишено без змін.
Відповідно до платіжного доручення №334 від 03.12.2020 року сплачено 5545.64 грн. середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, та сплачено внески та обов'язкові платежі, а саме згідно платіжних доручень № 332 від 03.12.2020 року сплачено 1240.02 податок на доходи фізичних осіб із середньомісячного заробітку, №333 від 03.12.2020 року сплачено 103.34 грн. військовий збір із середнього заробітку, №335 від 03.12.2020 року сплачено 1515.58 грн. єдиного соціального внеску із середньомісячного заробітку.
Отже, загальна сума сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 6889 гри сплачено 03.12.2020.
Повідомленням УДКСУ у Теплицькому районі за вих. № 02-36-07/273 від 27.04.2021 року повідомлено що управлінням буде здійснено безспірне списання боргу та підставі виконавчих листів виданих у справі №144/1048/16-а судового збору та середнього заробітку. В подальшому, здійснено фактичне списання коштів із рахунків селищної ради, що підтверджується меморіальним ордером від 27.04.2021 в сумі 340 607 грн., які перераховано на рахунок ОСОБА_1 .
Згідно повідомлення УДКСУ у Теплицькому районі за вих.№02-36-07/276 від 28.04.2021 року повідомлено селищну раду про безспірне списання коштів на загальну суму 340 607 грн. Відповідно до виписки по рахунках від 06.05.2021 року ДКСУ кошти судового збору в сумі 1515,80 грн. списані з рахунку селищної ради та зараховані на рахунок ОСОБА_1 .
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 року в адміністративній справі №120/5552/21-а стягнуто з Теплицької селищної ради Вінницької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.10.2020 року по 31.05.2021 року включно в сумі 92485, 92 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 року в адміністративній справі №120/19224/21-а стягнуто з Теплицької селищної ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року включно в сумі 93094 грн.
На переконання позивача, станом на дату звернення до суду - 12.07.2022 року, відповідачем протиправно не проведено з нею розрахунку та не виплачено всіх сум при звільнені, тому просить суд стягнути з Теплицької селищної ради Вінницької області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 28.04.2022 року по 12.07.2022 року включно, що становить 32248 гривні.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування врегульовано Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі- Закон №2493-III) на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Згідно з абзацом третім статті 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою (абзац третій частини першої статті 10 Закону № 2493-III).
Статтею 20 Закону №2493-ІII визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону). Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.
За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це зазначено у спеціальному законі.
Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
Відповідно до статті 48 КЗпІІ України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Згідно з п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (далі - Інструкція), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до п.п. 2.26 Інструкції, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Відповідно до рішення Гайсинського районного суду від 20.10.2020 року у справі №144/1048/16-а, залишеного в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року, зазначено, що у період часу, починаючи із 24.06.2016 року та станом на 20.10.2020 року, ні Веселівською сільською радою, ні Теплицькою селищною радою не оформлено звільнення ОСОБА_1 з посади сільського голови с. Веселівка Теплицького району, а саме: розпорядження про оформлення звільнення ОСОБА_1 органом місцевого самоврядування не видавалось, а також ОСОБА_1 як звільненій з посади особі не видавалась належно оформлена трудова книжка.
Крім цього, не оформлення звільнення позивача та не видача трудової книжки в порядку, передбаченому законом, встановлено судом в адміністративних справах №120/5552/21-а та №120/19224/21-а.
Відтак, станом на дату звернення позивача до суду - 12.07.2022 року, відповідачем не видано розпорядження про оформлення звільнення ОСОБА_1 , а також не видавалась належно оформлена трудова книжка.
Щодо доводів того, що прийняття рішення або розпорядження про припинення повноважень ОСОБА_1 не передбачено приписами чинного законодавство, оскільки таким документом є рішення 1 сесії Теплицької селищної ради об'єднаної територіальної громади 7 скликання №1-01 від 17.07.2019 року "Про підсумки виборів депутатів Теплицької селищної ради об'єднаної територіальної громади та Теплицького селищного голови", судом відхиляються з огляду на те, що в даному випадку повноваження ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області визнано припиненими рішенням Гайсинського районного суду з 17.07.2019 року.
Так, у зв'язку з утворенням об'єднаної територіальної громади та реорганізації органів місцевого самоврядування, проте за судовим рішенням від 20.10.2020 року по справі, а не відповідно до рішення сесії.
Відповідно до ст. 129-1 Констуції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
В силу приписів ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 року у справі №280/2610/19 вказав, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не за загальним правилом, з дати набрання ним законної сили, а негайно з моменту його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав громадян і держави.
Отже, відомості про припинення повноважень позивача на підставі рішення мають бути внесені до трудової книжки позивача в силу приписів п. 2.4 та п.п. 2.26 Інструкції №58.
Стосовно мотивів відповідача, що позивач не зверталась до селищної ради з вимогою про видачу належної їй трудової книжки, так само відповідач не відмовляв у видачі дубліката трудової книжки, підстав вважати вину работодавця доведеною немає, а відтак, немає і відповідальності у вигляді виплати середнього заробітку робітникові за час вимушеного прогулу за нормами статті 235 КЗпІІ України, суд зазначає таке.
Відповідно до рішення Гайсинського районного суду від 20.10.2020 року у справі №144/1048/16-а, залишеною в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року, зазначено, що у період часу, починаючи із 24.06.2016 року та станом на 20.10.2020 року, ні Веселівською сільською радою, ні Теплицькою селищною радою не оформлено звільнення ОСОБА_1 з посади сільського голови с. Веселівка Теплицького району, а саме: розпорядження про оформлення звільнення ОСОБА_1 органом місцевого самоврядування не видавалось, а також ОСОБА_1 як звільненій з посади особі не видавалась належно оформлена трудова книжка.
Відповідно до ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, твердження про відсутність трудової книжки позивача у відповідача, на які покликається відповідач у своєму відзиві, судом відхиляються з огляду на встановлені обставини іншим судовим рішенням у справі №144/1048/16-а.
Таким чином, Теплицькою селищною радою процедура звільнення ОСОБА_1 не оформлена, трудова книжка не заповнена, а також ОСОБА_1 як звільненій з посади особі не видавалась належно оформлена трудова книжка, що не заперечується і самим відповідачем.
Посилання відповідача про проведення всіх розрахунків з позивачем та видачу їй належного дублікату трудової книжки, станом на день його видачі, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Пунктом 5.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, та яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (далі - Інструкція №110) визначено, що дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Пунктом 5.3. Інструкції №110 визначено, що якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника.
В порушення вищезазначених вимог Інструкції №110 Теплицькою селищною радою виготовлено трудову книжку НОМЕР_1 на 64 арк. на прізвище ОСОБА_1 та занесено до неї 21.09.2021 року єдиний запис про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Веселівка Теплицького району у зв'язку з утворенням територіальної громади із 17.08.2019 року п.5 ст. 41 КЗпП України.
Отже, виготовлення дублікату трудової книжки позивача з вищезазначеними порушеннями, на переконання суду, не може слугувати доказом належного оформлення звільнення позивача.
Згідно з приписами статті 116 КЗпП України)при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до статті 117 цього ж Кодексу у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 235 КЗпП України визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (п. 4.1. Інструкції №58). Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника (п. 4.2. Інструкції).
Отже, з аналізу наведених норм слід дійти висновку, що безумовним обов'язком щодо ведення трудових книжок працівників, їх зберігання та видача працівнику покладається на работодавця, або уповноваженого ним органу.
В силу того, що відповідач наполягає на відсутності у нього трудової книжки, доказів того, що він звертався до позивача з питань надати трудову книжку, якщо він вважає, що вона знаходиться у позивача, матеріали справи не містять, оскільки саме на відповідача, а не позивача, покладено обов'язок заповнення трудових книжок та її видачі звільненому працівнику.
Також суд бере до уваги, що відповідно до розпорядження №34 від 04.06.2021 року відповідачем нарахована та виплачена компенсації за невикористану відпустку за 2017-2019 роки, що підтверджує доводи позивача про неповний розрахунок.
До того ж слід вказати, що у справі №144/1048/16-а суд встановив припиненими повноваження позивача з 17.07.2019 року, однак стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу за період по 20.10.2020 року, вказавши, що не оформлено звільнення позивача та не надано їй трудової книжки.
Проте відповідач, не усуваючи таких порушень, вказаних у рішенні, стверджує про зворотнє, а саме про відсутність в його діях вини.
Суд наголошує, що відповідальність за зберігання трудових книжок покладено на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку зберігання трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках, іншу відповідальність.
Відтак, оскільки Теплицькою селищною радою не оформлено звільнення ОСОБА_1 з посади сільського голови с. Веселівка Теплицького району, що встановлено судовим рішенням у справі №144/1048/16-а, та не спростовано в межах даного спору, суд вважає, такими, що є обґрунтованими вимоги позивача про бездіяльність відповідача щодо непроведення з ОСОБА_1 розрахунку на дату припинення повноважень, що є підставою для задоволення похідних вимог щодо стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Визначаючись щодо періоду, за який належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд враховує рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2022 року у справі №120/19224/21-а, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Теплицької селищної ради Вінницької області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року включно в сумі 93094 грн.
Тобто, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за 28.04.2022 року задоволенню не підлягає, оскільки такий середній заробіток стягнуто рішенням суду у іншій адміністративній справі.
Визначаючись щодо суми, що належить для виплати середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2022 року по 12.07.2022 року, суд враховує наступне.
Рішенням Гайсинського районного суду від 20.10.2020 року у справі №144/1048/16-а, залишеною в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року, середньоденна заробітна плата позивача визначена сумі 608,46 грн.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням кількості робочих днів за період з 29.04.2022 року по 12.07.2022 року (53 дні), суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в загальному розмірі 32248,38 грн
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправної бездіяльності Теплицької селищної ради щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2022 року по 12.07.2022 року та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2022 року по 12.07.2022 року у сумі 32248,38 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати у даній справі не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Теплицької селищної ради щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 за період з 29.04.2022 року по 12.07.2022 року у зв'язку з припиненням нею повноважень сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області.
Стягнути з Теплицької селищної ради (вул. Незалежності, буд. 34, смт, Теплик, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326193) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2022 року по 12.07.2022 року включно в сумі 32248,38 грн (тридцять дві тисячі двісті сорок вісім гривень тридцять вісім копійок).
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Теплицька селищна рада (вул. Незалежності, буд. 34, смт, Теплик, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326193).
Суддя Дончик Віталій Володимирович