Справа № 379/818/22
Провадження № 2/375/447/22
про задоволення заяви про самовідвід
23 вересня 2022 року смт Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук О.В., ознайомившись з позовною заявою заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Таращанської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросленд» про витребування земельної ділянки із незаконного володіння,-
16 вересня 2022 року до Рокитнянського районного суду Київської області з Таращанського районного суду Київської області надійшла на розгляд за підсудністю, як найбільш територіально наближеному суду, цивільна справа № 379/818/22 за позовною заявою заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Таращанської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросленд» про витребування земельної ділянки із незаконного володіння.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2022 року у відповідності до чинного законодавства, цивільну справу № 379/818/22 за позовною заявою заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Таращанської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросленд» про витребування земельної ділянки із незаконного володіння передано до провадження судді Таращанського районного суду Київської області Зінкіна В.І.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 року по справі № 379/818/22 задоволено заяву про самовідвід судді Зінкіна В.І. у розгляді зазначеної цивільної справи. Вирішено справу передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 року призначення головуючого судді не відбулось, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи (а.с. 120). Деталі наведені в лозі протоколу призначені - звіті про неможливість (а.с. 121-122).
Так, згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 року (а.с. 120), вбачається наступне:
- «Судді виключені з розподілу: Зінкін В.І. - Уже слухав цю справу, ОСОБА_2 - Зайнятість згідно табелю(Відпустка 14 і більше днів), Разгуляєва О.В. - Зайнятість згідно табелю(Відпустка 14 і більше днів), Шабрацький Г.О. - Зайнятість згідно табелю(Відпустка 14 і більше днів)»;
- «Судді, які приймали участь в розподілі: - ».
Позовна заява передана мені, судді Штифорук О.В., 16 серпня 2022 року цивільною канцелярією суду.
Ознайомившись із зазначеною позовною заявою, вважаю за доцільне взяти самовідвід по даній цивільній справі у зв'язку з наступним.
Суддя прийшов до висновку, що визначаючи неможливість провести повторний автоматизований розподіл судової справи, відповідальною особою не дотримано норм законодавства, оскільки:
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначенні законом.
Згідно ч.1 ст. 56 цього ж Закону, суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотримання засад і правил судочинства.
Як передбачено частиною Розділу II «Приймання та реєстрація документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, реєстрація в АСДС здійснюється відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, із змінами, затвердженої Наказ Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814.
Згідно до п.2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 та погодженого 26.11.2010 року Головою Державної судової адміністрації України Кирилюк Р.І., не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли: за два місяці до закінчення повноважень судді; за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів); за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів; у період відпустки судді; за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні; під час тимчасової непрацездатності судді; за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - з моменту прийняття рішення про призначення; в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, дні, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, не враховуються при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.
Відповідно до п. 2.3.5. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.
Пунктами 2.3.20., 2.3.27. Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. У разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини. У разі коли в суді з об'єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог цього Положення.
Вілповідно до п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи. Якщо суд розглядає справу колегіально, то повторний автоматизований розподіл відбувається для визначення судді (суддів) з метою заміни судді (суддів), що вибули. У випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо головуючого судді на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про неможливість проведення судового засідання помічником головуючого судді або керівником апарату суду. Після усунення обставин, передбачених абзацом 2 цього підпункту, справа призначається до розгляду в судовому засіданні головуючим суддею.
Як вбачається із матеріалів справи, в матеріалах справи відсутнє вмотивоване розпорядження керівника апарату суду про передачу справи для повторного автоматизованого розподілу. Крім того, в суді є інші судді, які були виключені з автоматизованого розподілу справи.
Таким чином, у даній справі здійснений повторний розподіл справи 29.08.2022 року було виконано без вмотивованого розпорядження керівника апарату суду, а також без інших суддів Таращанського районного суду Київської області, які повинні були приймати участь в розподілі вказаної справи, що призвело до неможливості утворення складу суду, що порушує права учасників справи на справедливий суд.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України однією із підстав для самовідводу судді є порушення порядку визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
У статті 15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов'язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.
Відповідно до статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», від 01 жовтня 1982 року - «Пєрсак проти Бельгії», від 15 грудня 2011 року - «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» тощо).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною першою ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про самовідвід може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Зважаючи на викладене, з урахуванням обґрунтованості заяви судді Штифорук О.В. про самовідвід з підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст. 36 ЦПК України, враховуючи необхідність виключення можливих сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суду, доходжу висновку про необхідність заявлення самовідводу, а справу повернути до Таращанського районного суду Київської області для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 258-261 ЦПК України, суддя,-
Заяву про самовідвід головуючого судді Штифорук Оксани Вікторівни у цивільній справі № 379/818/22 за позовною заявою заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Таращанської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросленд» про витребування земельної ділянки із незаконного володіння задовольнити.
Матеріали цивільної справи № 379/818/22 повернути Таращанському районному суду Київської області для виконання вимог, передбачених ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Штифорук