Справа № 686/19692/22
Провадження № 1-кс/686/8507/22
19 вересня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., перевіривши матеріали за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
встановив:
19.09.2022 року до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла скарга щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У скарзі зазначено, що вона подана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Перевіривши матеріали скарги приходжу до висновку, що провадження за цією скаргою не може бути відкрито, а сама скарга не може бути розглянута по суті та її слід повернути адресату з таких підстав.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Для відкриття провадження за скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора у слідчого судді мають бути наявні достатні дані про те, що прокурор, слідчий чи дізнавач отримав заяву або повідомлення про кримінальне правопорушення, однак не вніс відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, предметом оскарження за пунктом 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України є бездіяльність дізнавача, слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо:1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи положення п.1 ч.2 ст.304 КПК України, до початку розгляду скарги слідчий суддя повинен переконатися, що скарга подана саме особою, яка має таке право, з дотриманням строків, передбачених ч.1 ст.304 КПК України, на оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора, та що скарга підлягає розгляду в цьому суді.
Форма та зміст скарги мають відповідати вимогам КПК України, у тому числі до скарги мають бути долучені докази на підтвердження факту наявності звернення заявника до органу досудового розслідування.
Між тим, зі змісту поданої скарги неможливо встановити, чи зверталися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до органу досудового розслідування з заявою про вчинення кримінального правопорушення, якщо зверталися, то до якого органу досудового розслідування, коли саме та за яким фактом, відповідно й неможливо встановити чи дотримано цими особами строки звернення зі скаргою, передбачені ч.1 ст.304 КПК України, та чи підлягає ця скарга розгляду в Хмельницькому міськрайонному суді, тобто не доведено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно є заявниками і можуть, у відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, звертатись до слідчого судді зазначеного суду з відповідною скаргою.
Крім того, неможливо встановити осіб, які подали скаргу, оскільки вона подана не в письмовій формі, ау виді електронного документу та не підписана скаржниками у порядку, передбаченому для підпису електронних документів.
Подання до суду скарги в електронному вигляді не звільняє особу від обов'язку дотримуватися правил, за якими мають подаватися такі документи.
На виконання рішення Ради суддів України № 17 від 02.03.2018 р., яким було викладено в новій редакції Положення про автоматизовану систему документообігу суду, рішення Ради суддів України № 16 від 12.04.2018 р., наказу ДСА України від 22.12.2018 р. № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» у місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.
Підсистема «Електронний суд» забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронному вигляді органами та установами правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
З огляду на вищезазначене, починаючи з дати прийняття наказу суди керуються вимогами розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України 02.03.2018 № 17 зі змінами).
Отже, для подання процесуальних документів в електронній формі необхідно пройти передбачений підсистемою порядок реєстрації електронної адреси (Електронного кабінету) з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Порядок реєстрації викладено в повідомленні на веб-порталі «Судова влада» від 08.01.2019 р. за посиланням https://court.gov.ua/press/news/619572/.
Крім того, Державною судовою адміністрацією України від 10 січня 2019 року № 15-560/19 було роз'яснено, що інформація про учасника судового процесу формується з даних, що зазначені в електронному цифровому підписі.
Згідно з п. 2, 6 розділу ХІ вказаного Положення, учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД.
Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки.
За визначенням термінів та скорочень у розділі ІІ вказаного Положення: електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора; електронна копія паперового документу (далі - ЕКПД) - результат повного відтворення інформації та реквізитів паперового документу у електронно-цифровій формі. Включає оптичний образ документу в форматі PDF, його текст у метаданих, реєстраційну інформацію, тощо; електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у виді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. При цьому, відповідно до положень ч.1 та ч. 2 ст. 6 цього Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно п. 12, п. 23 ч. 1 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Відповідно до ч. 4 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Положення КПК України не містять норм про можливість подачі до суду процесуальних документів в електронній формі, зокрема, у форматі WORD, JPG або PDF, шляхом їх надіслання на електронну пошту. Проте не виключається подання скарги за правилами КПК України, сформованої в підсистемі «Електронний суд» та скріпленої електронним цифровим підписом (ЕЦП), з урахуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Отже, законодавством на теперішній час передбачено два способи звернення до суду, зокрема до слідчого судді зі скаргою: шляхом її надсилання у паперовому варіанті особою, яка її подає, а підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, який перебуває в ізоляторі тимчасового тримання, слідчому ізоляторі або установі виконання покарань, шляхом подання через адміністрацію відповідної установи, підписаною нею та оформленою відповідно до вимог КПК України або у електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд» у порядку, наведеному вище.
Надсилання скарги у електронному вигляді на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду не є, за наведених обставин, належним способом звернення до суду, оскільки нормами КПК не передбачено можливості подання скарги засобами електронної пошти.
Окрім того, до скарги, направленої від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на електронну поштову скриньку суду не долучено будь-яких даних, необхідних для встановлення статусу осіб, які її подали, а сама скарга не містить електронно-цифрових підписів, що унеможливлює ідентифікацію цих осіб, як суб'єктів звернення зі скаргою. Відсутність накладання електронного підпису на скарзі підтверджується довідкою працівника канцелярії суду.
За таких обставин, слідчий суддя був позбавлений можливості перевірити право осіб, які подали скаргу, на звернення до слідчого судді із скаргою.
Враховуючи викладене, оскільки зі змісту скарги, неможливо встановити, відповідно й не доведено: що автори скарги є особами, які мають право на оскарження бездіяльності уповноваженої особи органів досудового розслідування, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відповідно до ст.303 КПК України; що дотримані строки, передбачені ч.1 ст.304 КПК України, на оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора; що скарга підлягає розгляду в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає поверненню, як така, що подана особами, які не підтвердили свої повноваження на її подання, та не підтвердили, що є особами, які мають право на оскарження бездіяльність слідчого, відповідно до ст. 303 КПК України, з роз'ясненням того, що повернення скарги, згідно із ч. 7 ст. 304 КПК України, не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Копію ухвали разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особам, які подали скаргу.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя