Справа №753/17762/21 Головуючий в суді першої інстанції Щасна Т.В.
Провадження № 11-кп/824/1630/2022
Категорія - ч. 1 ст. 122 КК України
31 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Павленко О.П.
суддів Гладія С.В., Тютюн Т.М.
за участю секретарів Педенко К.Л., Котляра К.О.
прокурора Будкова В.С.
захисника Драган Я.С.
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва Лисициної Олени Борисівни та представника потерпілої Лоя Олега Миколайовича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року у кримінальному провадженні №12021100020001820 стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Хмельницькому Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та кримінальне провадження №12021100020001820 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України закрито.
Цивільний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду, вирішено питання щодо процесуальних витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину; на момент розгляду кримінального провадження шлюб між обвинуваченим та потерпілою розірвано, фактично вони проживають окремо та не ведуть спільне господарство, що перешкоджає вчиненню будь-яких протиправних дій з боку обвинуваченого стосовно потерпілої; обвинувачений ОСОБА_1 приймав участь у лікуванні потерпілої ОСОБА_2 , разом з нею та своїми дітьми проводятьдозвілля, передав у власність потерпілої та двох дітей однокімнатну квартиру в рахунок виплати аліментів; обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, зайнятий суспільно-корисною працею, виключно позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, тобто є соціально адаптованим та небезпечним, і такі обставини свідчать про зміну обстановки та втрату суспільної небезпеки ОСОБА_1 , що є підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України на підставі ст. 48 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Лисицина О.Б., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За позицією прокурора, жодна з наведених судом обставин не свідчить про те, що злочин, вчинений ОСОБА_1 , втратив суспільну небезпечність та обвинувачений переслав бути суспільно небезпечним.
Прокурор звертає увагу на те, що зміна обстановки, внаслідок якої особа, що вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною, може мати місце, коли умови її життя змінились таким чином, що позитивно впливають на неї, її статус та свідчать, що вона не стане у майбутньому вчиняти злочин. Однак відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив злочин вперше, повністю визнав свою провину та розлучився з потерпілою, як вважає прокурор, не свідчать про втрату ним суспільної небезпеки та неможливість вчинення аналогічних злочинів у подальшому у разі звільнення його від кримінальної відповідальності. При цьому посилання суду на відшкодування витрат на лікування можливо віднести до обставин, які пом'якшують покарання, та могли бути враховані судом лише при призначенні ОСОБА_1 покарання
В апеляційній скарзі представник потерпілої Лой О.М., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд не навів жодних переконливих доказів, що вказують на те, що особа обвинуваченого чи вчинене ним діяння втратили суспільну небезпеку; врахував низку обставин, які не підтверджуються доказами у справі; без належної уваги залишив те, що під час досудового розслідування обвинувачений активно протидіяв розкриттю злочину, і не тільки не визнавав своєї вини, але й звинувачував потерпілу у завданні собі шкоди; не дослідивши оригінали доказів, зазначив як доведений той факт, що ОСОБА_1 приймав участь у лікуванні потерпілої, хоча це не відповідає дійсності; не взяв до уваги пояснення потерпілої про переслідування її з дітьми обвинуваченим, перекрутивши такі факти на користь обвинуваченого; невмотивовано пов'язав зміну обстановки з розлученням та не проживанням потерпілої та обвинуваченого разом; не взяв до уваги, що обвинувачений вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як вважає представник потерпілої, суспільна небезпека ОСОБА_1 лише збільшується з часом, тому рішення суду про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є незаконним та необґрунтованим.
В запереченнях на апеляційні скарги захисник посилається на те, що конфлікт стався на підставі сімейних відносин обвинуваченого з потерпілою, а саме ревнощів останньої, при цьому на день розгляду справи шлюб між ними розірвано, вони разом не проживають, отже сімейних конфліктів не мають, тому суд обґрунтовано дійшов висновку про зміну обстановки та втрату суспільної небезпеки ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити, заперечення обвинуваченого та захисника щодо апеляційних вимог прокурора та представника потерпілої, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
До спеціальної підстави звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України належить зміна обстановки, що може проявлятись або у втраті суспільної небезпечності діяння або втраті суспільної небезпечності особою. Пленум Верховного Суду України в постанові від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» розрізняє зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Зміна обстановки, внаслідок якої вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність, означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок чого втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь.
Для визнання такої підстави, як втрата особою суспільної небезпечності, необхідні такі зміни в її особистості, які вказують, що в майбутньому вона не зможе бути суспільно небезпечною, тобто не зможе заподіяти шкоду суспільним відносинам, що охороняються Законом про кримінальну відповідальність.
Під час звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки суд обов'язково повинен встановити усі обставини, що вказують на втрату суспільної небезпечності особи або її діяння. Такий вид звільнення є правом суду, а не обов'язком, який вирішує питання про застосування ст. 48 КК України у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності кримінального правопорушення, тяжкості заподіяної ним шкоди, часу, який сплив з часу забороненого КК діяння, важливості і значущості обставин, які свідчать про зміну обстановки. Коли ж суд зробить висновок про те, що, незважаючи на істотну зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або винна особа не перестала бути суспільно небезпечною, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України не допускається.
При розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції цих вимог закону України про кримінальну відповідальність дотримано не було.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 обвинувальним актом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за таких обставин.
07 червня 2021 року приблизно о 22 годині ОСОБА_1 знаходився у квартирі за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїми малолітніми дітьми та дружиною ОСОБА_2 . Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт на ґрунті ревнощів. Після чого ОСОБА_1 , керуючись раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 декілька хаотичних ударів руками по голові. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 штовхнув потерпілу на підлогу, після чого, нахилившись до неї та взявшись обома руками за її руки здійснив удар лобом в лоб, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритої травми голови.
За результатами розгляду клопотання захисника, суд першої інстанції ухвалою підготовчого судового засідання від 14 грудня 2022 року звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та закрив щодо нього кримінальне провадження №12021100020001820.
Як на зміну обстановки, унаслідок якої ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечною особою, суд першої інстанції у своєму рішенні послався на те, що на момент розгляду кримінального провадження шлюб між обвинуваченим та потерпілою розірвано, фактично вони проживають окремо та не ведуть спільне господарство, що перешкоджає вчиненню будь-яких протиправних дій з боку обвинуваченого стосовно потерпілої.
Крім того, суд врахував, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; приймав участь у лікуванні потерпілої ОСОБА_2 , разом з нею та своїми дітьми проводятьдозвілля, передав у власність потерпілої та двох дітей однокімнатну квартиру в рахунок виплати аліментів; в провадженні не встановлено даних про те, що обвинувачений ОСОБА_1 негативно характеризується чи схильний до вчинення кримінальних правопорушень, він має міцні соціальні зв'язки, зайнятий суспільно-корисною працею, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Однак, приймаючи таке рішення, суд першої інстанції в своїй ухвалі не зробив комплексного аналізу обстановки життєдіяльності ОСОБА_2 після вчинення кримінального правопорушення.
Не навів суд і належного обґрунтування свого висновку про те, яким саме чином факт окремого проживання обвинуваченого та потерпілої після розірвання шлюбу, настільки позитивно вплинув на його поведінку, що він перестав бути суспільно небезпечним і можливість вчинення ним нового кримінального правопорушення в майбутньому є малоймовірною.
Крім того, без достатніх на це підстав суд не врахував позицію представника потерпілої, який зазначив, що між обвинуваченим та потерпілою примирення не відбулося, завдана матеріальна та моральна шкода не відшкодована, є спір щодо розподілу майна.
Що стосується посилання суду на наявність у ОСОБА_2 міцних соціальних зв'язків, зайняття ним суспільно-корисною працею, то такі обставини існували і до скоєння ним кримінального правопорушення, а вчинення ним кримінального правопорушення вперше є загальною підставою для застосування ст. 48 КК України.
За таких обставин рішення суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України не можна визнати належно обґрунтованим та вмотивованим, а відтак і законним.
Враховуючи наведене, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тому ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України,
колегія суддів,
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва Лисициної Олени Борисівни та представника потерпілої Лоя Олега Миколайовича задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та кримінальне провадження №12021100020001820 відносно нього за ч. 1 ст. 122 КК України закрито - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ________________________ _______________________
Павленко О.П. Гладій С.В. Тютюн Т.М.