Справа 754/16728/21 Головуючий у І-й інстанції - Грегуль О.В.
апеляційне провадження № 22-ц/824/7369/2022 Доповідач Заришняк Г.М
22 вересня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Македона Олександра Андрійовича, діючого в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк», на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 грудня 2021 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,-
У липні 2020 року АТ«Універсал Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 16 052 грн. 39 коп. та судового збору в сумі 2270 грн.
В обґрунтуванні позову Банк вказував, що в жовтні 2017 року Банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням по платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.
Так, 07.07.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 07.07.2019 р.. Анкетою-заявою визначено, що вона разом з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
При цьому зазначав, що АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зобов'язання за договором кредиту виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах,передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 13.09.2021р. становить 16 052грн. 39коп.
Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість узазначеній сумі, а також 2 270 грн. судового збору.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» за анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг від 07.07.2019 р. 10 000 грн. заборгованості за кредитом та 2270 грн. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Македон О .А. , діючий в інтересах АТ «Універсал Банк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2020 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ч.1 ст. 369 ЦПК України.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що згідно Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 07 липня 2019 року, з копією паспорту та ідентифікаційного коду, підписаної ОСОБА_1 , останній просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на ім'я ОСОБА_3 , встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Погоджувався з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, він беззаперечно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погоджувався з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє йому шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджував, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису, й Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису (а.с.7).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 13 вересня 2021 року, наданого АТ «Універсал Банк», станом на 13 вересня 2021 року, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 16 052,39 грн. (а.с.5-6).
Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 000 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом вказаних норм, позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредитодавцеві ту суму кредиту, яка була ним отримана на підставі такого договору.
Як видно з позовної заяви, відповідачем були отримані кредитні кошти в сумі 10 000 грн. (тіло кредиту) в межах кредитного ліміту, зазначеними коштами відповідач користувався та має зобов'язання щодо їх повернення, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь Банку вказаної суми.
Разом з тим, позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про збільшення Банком кредитного ліміту, відсутні в справі й докази, які б підтверджували рух коштів по картковому рахунку та утворення заборгованості по кредиту в сумі 16052,39 грн.
Також, з матеріалів справи слідує, що в укладеній між позивачем і відповідачем анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 07.07.2019, процентна ставка не зазначена та в ній відсутні умови договору про встановлення відсотків, пені, комісії і штрафу.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ).
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09.04.1985 N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні між сторонами договору позивач дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» додано деталізовану виписку по картковому рахунку відповідача, заяву клієнта №№20.30.0002406782 від 10.01.2021 р., паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку».
Разом з тим, відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Виписка про рух коштів по картці була наявна у позивача на час пред'явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції, однак не була подана позивачем суду першої інстанції. Жодні докази, що вказували б на поважність причин неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що виписки не долучалися до позовної заяви, оскільки всі погашення заборгованості, нарахування були відображені та підтверджені розрахунком заборгованості, а відповідачем не висловлювалося жодних заперечень з приводу виниклої заборгованості.
Однак, такі доводи АТ «Універсал Банк» не заслуговують на увагу, оскільки у силу вимог закону позивач повинен надати суду всі наявні у нього докази, що стосуються предмету спору, разом з позовною заявою.
Надані позивачем заява клієнта №№20.30.0002406782 від 10.01.2021 р. та паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку» не підписані відповідачем.
Крім того, позивачем, при зверненні з даним позовом до суду, було зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання кредитних коштів 07 липня 2019 року, про що в цей же день і підписав анкету-заяву, в той час як вже в суді апеляційної інстанції позивачем долучається заява клієнта №№20.30.0002406782 від 10.01.2021 р.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним по справі доказам надав належну правову оцінку та й прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Македона Олександра Андрійовича, діючого в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк», - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 грудня 2021 року - - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: