1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київський апеляційного суду в складі:
головуючого суддіЮрдиги О.С.,
суддів при секретарі судового засіданняМельника В.В., Фрич Т.В., Войтюк А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року, відносно,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України,-
за участі: прокурора захисника підозрюваного Вербановського В.В., Собчука Д.М., ОСОБА_1
Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Вишневського П.А., погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні-прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва Батрином Ю.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 11 жовтня 2022 року з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що запобіжний захід застосовано незаконно та безпідставно, оскільки запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання може бути застосований у разі, якщо прокурором доведено обставини, передбачені п.п.1,2 ст. 194 КПК України. Однак, як зазначено слідчим суддею в оскаржуваному рішенні, прокурором доведено лише наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Обонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке 28 липня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021102050000126 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189 КК України.
22 лютого 2022 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
27 червня 2022 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
14 липня 2022 року слідчий СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Вишневський П.А., за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні-прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва Батрином Ю.М. звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
09 серпня 2022 року ОСОБА_1 добровільно з'явився до суду, з метою розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року залишено без задоволення клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 11 жовтня 2022 року з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України,слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому заслухано підозрюваного, думку прокурорів та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про його особу, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку, що жоден із вказаних слідчим та підтриманих прокурорами ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені та необґрунтовані, тому застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім. З наведеним погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги з приводу незаконності та безпідставності застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання може бути застосований у разі, якщо прокурором доведено обставини, передбачені п.п.1, 2 ст. 194 КПК України. Однак, як зазначено слідчим суддею в оскаржуваному рішенні, прокурором доведено лише наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчим суддею враховано наявність обгрунтованної підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких підозрюваний просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року відносно ОСОБА_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ЮРДИГА О.С. МЕЛЬНИК В.В. ФРИЧ Т.В.
Унікальний номер справи 756/5131/22 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: Шестаковська Л.П.
Провадження № 11сс/824/3335/2022 Доповідач: Юрдига О.С
Категорія ст.182 КПК України