19 вересня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 362/5218/21
Апеляційне провадження 22-ц/824/6430/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.
при секретарях Гойденко Д.В., Рижих А.В.
учасники справи
божник ОСОБА_1
суб'єкти
оскарження Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у
м. Києві Центрального міжрегіонального управління
Міністерства юстиції (м. Київ)
стягувач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_3 , на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Лебідь - Гавенко Г.М., у справі за скаргою ОСОБА_1 , зацікавленні особи: ОСОБА_2 , Васильківський міськрайонного відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на бездіяльність державного виконавця,
у вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив визнати постанову старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Новальської Ю.А. від 17.09.2020 про накладення арешту на все рухоме майно неправомірною; визнати неправомірними дії державного виконавця Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Новальської Ю.А. щодо відмови у знятті арешту з рухомого майна; зобов'язати державного виконавця Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Новальську Ю.А. усунути порушення шляхом винесення у виконавчому провадженні № 63008592 постанови про зняття арешту з всього рухомого майна.
В обґрунтування скарги зазначає, що відповідно до судового наказу, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області від 03.08.2020 з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19.09.2020.
11.09.2020 державним виконавцем на примусове виконання наказу відкрито виконавче провадження. В рамках виконавчого провадження постановою державного виконавця накладено арешт на майно, а саме все рухоме майно, що належить боржнику.
Згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна за боржником зареєстроване обтяження - арешт всього рухомого майна та заборона на його відчуження на підставі постанови про арешт майна боржника.
06.09.2021 заявником подано заяву до Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з рухомого майна, а саме автомобіль, д.н.з. НОМЕР_1 , найменування: «MAZDA», VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , загальна характеристика: модель: СХ-5, категорія Легковий, колір: синій, рік виробництва 2019 у зв'язку з відсутності з заборгованості зі сплати періодичних платежів та наявності майна, яке забезпечує виконання судового рішення зі сплати аліментів.
20.09.2021 Васильківським міськрайонним ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано відповідь, якою відмовлено у знятті арешту з майна, у зв'язку із відсутністю законних підстав вважати, що виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Проте, заборгованість за виконавчим провадженням відсутня, всі періодичні платежі він сплачує вчасно. Крім того, забезпечення виконання зобов'язань можливе в інший спосіб, а саме шляхом накладення арешту на автомобіль AUDI, середня ринкова вартість якого 450 000 грн.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2021 у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення скарги. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права. А саме, вважає, дії Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у знятті арешту з майна є такими, що порушують конституційне право особи на володіння та розпорядження своїм майном. Судом не враховано, що заборгованість за виконавчим провадженням відсутня. Всі періодичні платежі зі сплати аліментів сплачуються вчасно та в повному обсязі. Виконання судового рішення інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно може забезпечуватись автомобілем AUDI A6, середня ринкова вартість якого складає 450 000 грн. Накладення арешту є істотним обмеженням його права власності. Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено можливість накладення та існування арешту на все рухоме боржника з метою попередження на майбутнє належного виконання рішення суду про стягнення періодичних платежів, як і припущення державного виконавця щодо можливого невиконання боржником своїх обов'язків та можливого утворення боргу в майбутньому. Отже, за відсутності даних щодо вчинення виконавцем всіх необхідних дій у виконавчому провадженні, в тому числі перевірці майнового стану боржника, описі майна, відсутності даних щодо ухилення боржника щодо виконання ним рішення суду, відсутності скарг стягувача щодо цього, відсутності співмірності у застосуванні арешту майна при відсутності взагалі боргу зі сплати періодичних аліментних платежів, застосування такого заходу примусового виконання рішення суду як накладення арешту на все рухоме майно є неправомірним.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.08.2020 Васильківським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , 2016 року народження у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19.06.2020.
11.09.2020 державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Новальською Ю.А. відкрито ВП № 63008592.
17.09.2020 постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Новальською Ю.А. накладено арешт на кошти боржника, винесено постанову про розшук майна боржника та постанову про арешт майна боржника в межах ВП № 63008592.
Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяла в межах повноважень, передбачених Законом.
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом статей 1 та 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Згідно з ч. 1, п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 5, 7, 8 ст. 26 цього Закону иконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 7 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Вищевказані норми вказують на те, що арешт на майно боржника накладається з метою стягнення заборгованості на користь стягувача у разі, коли боржник добровільно не виконує рішення суду. Такий арешт накладається лише у розмірі суми стягнення та має бути скасований у разі погашення боргу. Обов'язок вчинення дій щодо визначення вартості майна, на яке накладено арешт покладено на виконавця.
За обставинами справи встановлено, що постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Новальською Ю.А. від 17.09.2020 накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику.
За боржником зареєстровано на праві власності два автомобілі: «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , загальна характеристика: модель: СХ-5, категорія легковий, колір синій, рік виробництва 2019 рік та «AUDI» д.н.з. НОМЕР_3 , VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , загальна характеристика: модель: А6, категорія седан, колір чорний, рік виробництва 2012 рік.
З часу накладення арешту на все рухоме майно боржника державним виконавцем не вчинялися будь - які дії щодо визначення вартості майна чи його реалізації.
Відповідно до постанови про арешт майна боржника від 17.09.2020 арешт накладено у межах суми стягнення 6 390,75 грн.
Проте, постанову про накладення арешту чи бездіяльність державного виконавця щодо не вчинення дій щодо визначення вартості майна тощо боржник протягом більше року з часу винесення постанови не оскаржував та при розгляді апеляційної скарги фактично просить скасувати арешт лише з автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 . Відтак підстави для задоволення скарги в частині визнання постанови про накладення арешту від 17.09.2020 неправомірною відсутні.
06.09.2021 боржник подав до виконавчої служби заяву, в якій просив зняти арешт з автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 вказуючи на те, що забезпеченням виконання рішення суду може бути інший автомобіль «AUDI» д.н.з. НОМЕР_3 .
20.09.2021 боржнику була надана відповідь за підписом в.о. начальника відділу в якій зазначалося, що станом на 31.08.2021 заборгованість по аліментам відсутня, проте у знятті арешту з автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 відмовлено.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 59 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції не врахував вимог даної норми Закону та не з'ясував у державного виконавця причин не проведення оцінки арештованого майна та підстав відмови у задоволенні заяви боржника про зняття арешту з автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 із залишенням під арештом автомобіля «AUDI» д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки - розрахунку, складеною державним виконавцем у період з вересня 2020 по березень 2021 року заборгованість відсутня, станом на день подачі скарги заборгованість складає 2 980,50 грн, незважаючи на те, що у відповіді виконавчої служби вказано на те, що заборгованість відсутня. Станом на час розгляду апеляційної скарги (липень 2022 року) заборгованість складала 3 455,50 грн.
Наявність заборгованості представник боржника пояснює тим, що розмір аліментів не є сталим. Аліменти розраховуються державним виконавцем щомісячно згідно статистичних даних середньомісячної заробітної плати, а тому може сплачувати повну суму лише після визнання такої суми виконавцем.
Суд не врахував зазначені обставини, не проаналізував стан заборгованості та не навів будь - яких мотивів про те, чому накладення арешту на автомобіль «AUDI» д.н.з. НОМЕР_3 не забезпечить виконання рішення суду про стягнення аліментів, у разі якщо боржник матиме певну заборгованість по аліментам та дійшов помилкових висновків про те, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону.
Виходячи з викладеного ухвала суду підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги.
Оскільки виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 , діючи відповідно до приписів п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII, з урахуванням розміру заборгованості, а також тієї обставини, що протягом року виконавець не вчинив дії щодо оцінки арештованого майна, виконавець мав усі підставами для зняття арешту з автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 , проте таких дій не вчинив.
Відтак вимоги скарги про визнання дій державного виконавця щодо відмови у знятті арешту з автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 є неправомірними і в цій частині скарга підлягає задоволенню.
Вимоги ж скарги про зняття арешту з усього рухомого майна не можуть бути задоволені, оскільки звертаючись із заявою від 06.09.2021 боржник просив зняти арешт лише з автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 .
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2021 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Васильківського міськрайонного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт у виконавчому провадженні № 63008592 з автомобіля «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , загальна характеристика: модель: СХ-5, категорія Легковий, колір: синій, рік виробництва 2019 рік, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 .
В решті скарги відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 369 ЦПК України.
Постанову складено 23.09.2022.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді О. В. Немировська
Т. І. Ящук